Вирок № 6008798, 17.06.2008, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-142\2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2008 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скринник Ю.О., з участю прокурора Мокренка Ю.М., адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця Суми, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, мешканцяІНФОРМАЦІЯ_3, раніше несудимого

у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, працюючого експедитором ТОВ «Олімп», військовозобов'язаного, мешкаючого за адресою : Сумський район, с Дзержинське, 9, раніше не судимого

у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 187 ч.2 та 357 ч.3 КК України;

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8 райлону Хмельницької області, українця, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, працюючого приватним підприємцем, військовозобов'язаного, мешкаючого за адресою : м. Суми, вул. О.Невського, 37, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9.( гуртожиток)

у вчиненні злочину передбаченого ст. 187 ч.2 КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудні вчинили умисний злочин за слідуючих обставин.

4 березня 2008 року, в вечірній час ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знаходилися в приміщенні бару „ Під ліхтарем", м. Суми та вживали горілчані вироби.

В цей час у вказане приміщення зайшов раніше не знайомий ОСОБА_4 та ОСОБА_5 гр. ОСОБА_7 який розташувавшись в барі вирішив провести вільний час.

Наглядаючи за гр. ОСОБА_7, ОСОБА_4 помітив у нього мобільні телефони та здогадуючись, що у ОСОБА_7 окрім мобільних телефонів є гроші і інше цінне майно яке можна забрати та використати на власний розсуд, запропонував ОСОБА_5С, скориставшись нагодою побити ОСОБА_7 та з корисних міркувань забрати мобільні телефони, гроші та інше майно і використати їх на власний розсуд. На цю пропозицію ОСОБА_4, ОСОБА_5 не дав ні позитивної, ні негативної відповіді.

Після цього до ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в приміщенні бару приєднався гр. ОСОБА_6, який також вжив спиртні напої.

В цей же час в приміщення бару зайшли мати ОСОБА_4 - ОСОБА_8 та її подруга ОСОБА_9

Близько 21 години 04.03.2008 року ОСОБА_4, ОСОБА_5С, ОСОБА_6 вийшли з приміщення бару „ Під ліхтарем" на вулицю, де ОСОБА_4 побачив, що ОСОБА_7 був знайомий з подругою його матері - ОСОБА_9 та погодився разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 проїхати на автомобілі таксі в с Дзержинське, Сумського району.

Скориставшись цим ОСОБА_4, продовжуючи реалізувати свій намір направлений на заволодіння майном гр. ОСОБА_7, запропонував ОСОБА_10 та ОСОБА_6 проїхати за автомобілем таксі в якому їхали його мати, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, пояснивши свою пропозицію тим, що ОСОБА_7 начебто чіпляється до його матері і можливо виникне необхідність в допомозі

ОСОБА_4 при виникненні конфлікту з ОСОБА_7 з цього приводу. З пропозицією ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 погодилися. Коли ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в автомобілі таксі слідували в с. Дзержинське, Сумського району, ОСОБА_4, продовжуючи реалізувати свій план, щодо заволодіння майном гр. ОСОБА_7 , запропонував ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скориставшись нагодою побити гр. ОСОБА_7 та заволодіти майном останнього, з чим як ОСОБА_5 так і ОСОБА_6 погодилися, і таким чином вступили в попередню змову з ОСОБА_4 на відкрите заволодіння чужим майном. Після цього, приїхавши на автомобілі таксі в с Дзержинське, Сумського району ОСОБА_4, продовжуючи реалізувати свій намір, під приводом відвезти в м. Суми, вмовив гр. ОСОБА_7 пересісти в автомобіль таксі, на якому вони приїхали в с Дзержинське, і після того як ОСОБА_7 з цим погодився вказані особи на автомобілі таксі приїхали спочатку в смт. Низи, Сумського району, а потім направилися в м. Суми. Під час поїздки на вказаному автомобілі ОСОБА_6 попрохав гр. ОСОБА_7 скористатися мобільним телефоном : „Соні - Еріксон" В районі перехрестя доріг м. Суми - м. Лебедин та м. Суми - с Низи, Сумського району, приблизно о 22-23 годині, ОСОБА_4, продовжуючи реалізувати свій злочинний намір направлений на заволодіння майном гр. ОСОБА_7 пояснивши, що йому потрібно в туалет, попрохав водія таксі зупинитися і коли той зупинив автомобіль ОСОБА_4 вийшов з автомобілю. За ОСОБА_4 з автомобілю вийшов ОСОБА_6 а потім і ОСОБА_7, який вирішив бути поруч з ОСОБА_6 який в цей час користувався його мобільним телефоном. Скориставшись цим ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний намір направлений на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3, та будучи впевненим, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5С, погодившись з його пропозицією заволодіти майном ОСОБА_7 прийдуть йому на допомогу та приймуть участь в злочині, ОСОБА_4 з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7 схопив його з заду за одяг та одночасно з цим ударивши ногою підбив потерпілого внаслідок чого той втратив рівного вагу і відразу ж після цього ОСОБА_4 наніс удар кулаком правої руки на пальці якої була одягнута печатка, в обличчя потерпілого ОСОБА_7 від чого останній впав на землю, а коли спробував підвестися, ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дій вдарив його ногою по нозі та по тулубу внаслідок чого потерпілий ОСОБА_7 не зміг підвестися та знову впав .

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 побачивши, що ОСОБА_4 вчинив напад на ОСОБА_7 та почав його бити, зрозуміли, що ОСОБА_4 почав втілювати в дію їх спільний намір направлений на заволодіння майном ОСОБА_7, та діючи в групі осіб з ОСОБА_4 приєдналися до його злочинних дій і спочатку до потерпілого ОСОБА_7 підбіг ОСОБА_6 який діючи відкрито вихватив у потерпілого з рук „барсетку", з якої оглянувши вийняв гроші в сумі 6-ти гривень. ОСОБА_5С, підбігши до потерпілого ОСОБА_7 разом з ОСОБА_4 завдав два - три удари ногами по тулубу та нижніх кінцівках потерпілого та разом з ОСОБА_4 в пошуках цінних речей та грошей обшукали ОСОБА_7 Розуміючи що відносно нього вчинено напад з метою заволодіння його майном, потерпілий ОСОБА_7 став прохати нападників не викрадати його документи , що знаходилися в „ барсетці" В цей час ОСОБА_6 , забравши гроші з „барсетки" потерпілого знову підійшов до ОСОБА_7 якого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вже підвели на ноги та тримали за руки стоячи з різних боків, та віддав ОСОБА_5 „ барсетку „ потерпілого в якій залишалися документи ОСОБА_7 та електронна записна книжка, а сам помітивши поруч з потерпілим на землі мобільний телефон „ Нокія", що належав потерпілому , забрав вказаний мобільний телефон. Одночасно з цим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відкрито заволоділи майном потерпілого ОСОБА_3 а саме ОСОБА_4 забрав у потерпілого ОСОБА_3 срібний ланцюжок, зірвавши його з шиї та годинник, який зірвав з руки потерпілого, а ОСОБА_5С, незважаючи на прохання потерпілого залишити йому документи витяг та заволодів : закордонним паспортом на ім'я ОСОБА_7, посвідченням особи на ім'я ОСОБА_7 ТОВ CM О їм. „Фрунзе"; пропуском на ім'я ОСОБА_7 ТОВ СМПО„Фрунзе"; банківською карткою на ім'я ОСОБА_7; авіаквитком на ім'я ОСОБА_7 до Катару в обидва напрямки і окрім цього заволодів електронною записною книжкою, що належала потерпілому ОСОБА_7 Вказані злочині дії відносно потерпілого ОСОБА_7, направленні на заволодіння його майном супроводжувалися з боку нападників вимогами про передачу майна ОСОБА_7 та погрозами застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я та виражалися в висловлюванні що у нападників є „ ствол" тобто вогнепальна зброя яка може бути застосована до потерпілого. Ці погрози потерпілий ОСОБА_7 сприйняв реально для свого життя та здоров'я. Після заволодіння майном потерпілого ОСОБА_4, ОСОБА_5С, та ОСОБА_6 разом з викраденим майном та документами зникли з місця вчинення злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

В результаті розбійного нападу ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заволоділи майном потерпілого ОСОБА_7 переліком та вартістю згідно товарознавчої експертизи :

1. Мобільний телефон „Соні - Еріксон W 700 І" разом з карткою пам'яті об'ємом 512 Мб та з карткою оператора „ ЛАИФ" та залишком на рахунку 30 гривень , всього вартістю в 872 гривні.

2. Мобільний телефон „Нокіа - 8310" з карткою оператора „ ДЖИНС" всього вартістю в 255 гривень.

3. Електронна записна книжка „Квазар" вартістю 110 гривень.

4. Флеш - карта «LG» ємністю 2 Гб. вартістю 75 гривень.

5. Наручний годинник „ Тайм - експедиція" разом з шкіряним ремінцем заявленою вартістю 600 гривень.

6. Гаманець шкіряний вартістю 108 гривень;

7. Срібний ланцюжок вагою 20 грамів 925 проби вартістю 240 гривень.

8. Гроші в сумі 6-ть гривень;

Всього на суму в 2266 гривень , чим заподіяли потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди. В процесі розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_7 останньому були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: « забійної рани левої брови, крововиливи м*ягких тканин лоба, обличя, рубец в области левой брови 2x0, 2 см.» які згідно висновку судово - медичної експертизи № 580 від 20.03.2008 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я і таким чином є небезпечними для здоров'я на час заподіяння.

Крім цього ОСОБА_5 під час розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_3 в групі з ОСОБА_4 та ОСОБА_6, побачивши в „барсетці" що належала потерпілому ОСОБА_7 документи останнього відкрито викрав документи ОСОБА_7 а саме : закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_7, серії ЕА № 704753, виданим 15.02.2008 р. ; посвідчення працівника служби безпеки СМПО ім. Фрунзе, без номеру та серії на ім'я ОСОБА_7; пропуск CM ПО ім.. Фрунзе на ім'я ОСОБА_7 без номеру та серії, після чого з викраденими документами зник з місця скоєного злочину, розпорядившись ними на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України фактично визнав частково та пояснив, що він не визнає того, що він разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 мав попередню домовленість на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_7 і такого їм не пропонував. Він лише пропонував ОСОБА_5 та ОСОБА_6 допомогти йому якщо він буде битися з ОСОБА_7 який, як він вважав, образив його матір і за це він вирішив йому помститися.

Під час побиття ОСОБА_7 він лише штовхнув потерпілого в груди, зробив йому підніжку, та двічі чи тричі наніс удар ногою в область ніг потерпілого, коли той намагався встати.

Він також не визнає і того, що він протиправно заволодівав майном потерпілого ОСОБА_7 він лише випадково сплутавши з своїм годинником підняв з землі та забрав годинник ОСОБА_7 Іншого майна потерпілого і будь яких документів у нього він не забирав.

Деталізуючи свої пояснення він суду пояснив, що 04 березня 2008 року в 14-15 годині він разом з ОСОБА_5 приїхали в м. Суми. Вови були в тверезому стані . Деякий час вони вирішували свої справи в м. Суми а потім десь о 18-й годині прийшли в кафе „ Під ліхтарем", що розташоване в м. Суми. В кафе ОСОБА_5 став вживати пиво а він пив каву та їв бутерброди. В цей же день він купив в магазині срібну печатку яку одів на палець. Через деякий час в кафе зайшли його мати - ОСОБА_8, його дівчина ОСОБА_11 та подруга матері - ОСОБА_9 А ще до їх приходу в кафе він помітив раніше не знайомого йому ОСОБА_7

Коли вказані особи перебували в кафе він побачив як ОСОБА_7 схопив його матір за руку, але мати вирвалася. Після цього він підійшов до ОСОБА_3 та запитав в нього чого той чіпляється до його матері. Після цієї розмови в барі конфлікт був вичерпаний.

Через деякий час він вийшовши разом з ОСОБА_11 на вулицю чув як ОСОБА_7 який також вийшов на вулицю, розмовляючи по мобільному телефону говорив що є „ проститутки" яких він приведе на готель і він пропонував комусь приїхати та „пустити" цих „ проституток" по „колу". ОСОБА_4 вирішив, що розмова йдеться про його матір і тому образився поведінкою ОСОБА_7Після цього він став пропонувати матері їхати додому. Потім він побачив, що в перший автомобіль таксі сіли його мати, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_7 який, як він зрозумів був знайомий з ОСОБА_9 В цей же час він побачив раніше знайомого йому ОСОБА_6 якого він попрохав поїхати разом з ним та ОСОБА_5 бо вирішив помститися ОСОБА_7 за те, що той образив його матір, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 погодилися з ним.

Після цього вони всі втрьох сіли в інший автомобіль таксі та поїхали в с. Дзержинське за таксі в якому їхали мати ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 Коли вони приїхали в с Дзержинське, Сумського району вони зупинилися біля двору № 18 в якому він мешкає та біля якого стояло таксі в якому приїхали ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 Після того як вони зупинилися та вийшли з таксі він з метою перешкодити спілкуванню ОСОБА_3 з його мамою вирішив забрати його та потім „ наказати" за його вислови відносно матері тобто побити. Підійшовши до ОСОБА_7 він запропонував відвести його в м. Суми, з чим ОСОБА_12 погодився . Але спочатку за пропозицією ОСОБА_5 вони поїхали в Низи в магазин, де ОСОБА_5 купив пива, а вже потім всі вони поїхали в м. Суми. Коли вони під'їхали до траси м. Суми - м. Лебедин він захотів вияснити стосунки з ОСОБА_12, а тому попрохав водія таксі зупинитися. З таксі спочатку вийшов ОСОБА_5, потім ОСОБА_12 а за ними і він. ОСОБА_7 він запропонував вийти побалакати. Водій таксі та ОСОБА_6 залишилися в таксі. Він та ОСОБА_12 відійшли від машини і тоді він запитав у ОСОБА_7 чому той так вів себе відносно його матері, на що ОСОБА_12 став грубо відповідати і тому він штовхнув його в груди долонею руки і одночасно з цим ногою підбив ногу ОСОБА_7 від чого той впав. ОСОБА_12 відносно нього ніякого насильства та спроб насильства не виказував та не застосовував. Коли ОСОБА_12 впав він намагався встати , крутився і він вдарив його по нозі ногою, коли він вже встав навколішки, а тому ОСОБА_12 знову впав. Він ще раз зробив йому підніжку і ОСОБА_12 знову впав на бік. В цей час до нього та ОСОБА_7 підбіг ОСОБА_5 і ще хтось і ОСОБА_5 та третя особа стали бити ОСОБА_7 який лежав на землі ногами та руками. Він більше потерпілого не бив.

Потім чи ОСОБА_5 чи третя особа чоловік стали забирати щось у потерпілого, але що він не побачив, він лише чув як ОСОБА_12 кричав "Досить, забирайте все" Потім він побачив як ОСОБА_5 вдарив ногою потерпілого і забрав у ОСОБА_7 барсетку , яка була у потерпілого в руках. Вигуків потерпшого на тему документів він не чув.

В цей час він побачив, що в нього на руці не має його годинника з металевим браслетом і одночасно з цим він побачив на землі якійсь годинник , а тому вирішивши що це його годинник він поклав його собі в кишеню, не роздивлячись на нього.

Після цього коли потерпілий став дуже кричати щоб його не били ОСОБА_5 забрав „барсетку" у потерпшого і всі вони сіли в машину і саме там ОСОБА_5 з „барсетки" потерпілого дістав паспорт, пропуск, ще якісь папери після чого він ще сказав, що давайте довеземо потерпілого до м. Суми до аеропорту але його ніхто не послухав і всі вони поїхали.

Вже в м. Суми, ОСОБА_6 віддав йому мобільний телефон „ Соні Екріксон" сірого кольору сказавши щоб він його віддав його потерпілому. Про те у кого був інший телефон „ Нокія" який також був забраний у потерпілого він не знає.

Коли він приїхав додому там були його мати, ОСОБА_11 та ОСОБА_9 Про скоєне він нікому нічого не розповідав. Вже вранці коли він прокинувся то побачив, що годинник який він підібрав біля ОСОБА_7 йому не належить і зрозумів, що він випадково підібрав не свій годинник . Після цього він сам поїхав в м. Суми для того, щоб знайти потерпілого та повернути йому майно тобто годинник та мобільний телефон який дав йому ОСОБА_6. Але потерпілого він не знайшов.

Після цього він подзвонив матері і мати сказала , що він щось натворив після чого через деякий час приїхали в м. Суми разом з ОСОБА_11 Через деякий час в м. Суми приїхала і ОСОБА_9 Злякавшись за вчинені ними дії він побачивши хлопця на ім'я ОСОБА_7 звуть „ Шева" віддав йому мобільний телефон та годинник потерпілого на зберігання.

Потім вони з матір*ю поїхали на залізничний вокзал і там переночували. На мобільний телефон матері подзвонив ОСОБА_13 який сказав що треба їхати в міліцію де знаходиться його брат ОСОБА_5 і відшкодовувати збитки того що вони накоїли. Але він злякався і весь час до 18 березня 2008 року переховувався то у своєї подруги ОСОБА_11 в с. Грязному, Краснопільського району.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.2 та 357 ч.3 КК України визнав повністю і пояснив, , що 04 березня 2008 року близько 16 години він разом з ОСОБА_4 приїхали в м. Суми по справах. Вони були в тверезому стані. В м. Суми після вирішення своїх питань вони зустрілися біля кафе „ Під ліхатерем". З собою вони взяли 1, 5 л. пива яке вживали. В цей час в кафе зайшли співмешканка ОСОБА_4 - ОСОБА_11 (ОСОБА_11 ), мати ОСОБА_4 - ОСОБА_8 та подруга останньої на ім'я ОСОБА_9 ( ОСОБА_9)

Коли зайшли вказані особи в кафе за столиком сидів раніше невідомий йому - ОСОБА_12 який пив пиво, а через деякий час в кафе зайшов раніше незнайомий йому - ОСОБА_6

Ю.А. якого знав ОСОБА_4 та який познайомив його та ОСОБА_6

В цей же час мати ОСОБА_4 - ОСОБА_8 з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 вже пересіли за стіл ОСОБА_7 і разом вживали горілку. ОСОБА_14 в цей час звертаючись до ньогог та вказуючи на ОСОБА_7 сказав, що він чув як ОСОБА_7 по телефону комусь дзвонив та говорив, маючи на увазі мати ОСОБА_4, що знайшов в кафе жінок з якими можна провести час і запрошував когось приїхати. Після цього ОСОБА_4 запропонував йому побити ОСОБА_7 та забрати мобільний телефон і гроші які у ОСОБА_7 повинні бути. Він в цей час на цю позицію ОСОБА_4 нічого не відповів.

Через деякий час він вийшов на вулицю де вже були ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Ю.А. На вулиці мати ОСОБА_4 - ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12 сіли в автомобіль таксі і коли автомобіль поїхав ОСОБА_4 звертаючись до нього та ОСОБА_6 запропоновував їхати за цим автомобілем і вони на це погодилися.

Коли вони їхали в с. Дзержинське на автомобілі таксі він чув як ОСОБА_4 вирішував в розмові з ОСОБА_6 де саме він планує побити ОСОБА_3 В цей час він також сказав, що побивши цього чоловіка можна забрати його майно і тоді він також дав на це згоду. Приїхавши в с Дзержинське, Сумського району ОСОБА_4 пішов розмовляти з ОСОБА_7 після чого вже разом з ОСОБА_7 вони сіли в автомобіль таксі в якому були він та ОСОБА_15 Далі вони поїхали в смт. Низи , Сумського району, де він взяв пляшку пива і потім вони всі знову поїхали в м. Суми. Коли вони проїхали с Дзержинське та машина піднялася по трасі вгору чи ОСОБА_6 чи ОСОБА_14 зупинили машину сказавши що потрібно сходити в туалет. Коли автомобіль зупинився першим з машини виліз ОСОБА_6 потім ОСОБА_7 якого планувалося побити та забрати його майно потім ОСОБА_4 Він спочатку залишився в машині бо був в нетверезому стані. В машині також залишився водій таксі.

ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відійшли від машини метри 4-5 перейшовши дорогу і він побачив що ОСОБА_4 ззаду схопивши ОСОБА_7 ногою підбив його і той впав. Він відразу ж виліз з машини бо також вирішив прийняти участь в побитті ОСОБА_7 та заволодінні його майном. Коли він підбіг до ОСОБА_7 той лежав на землі і він та ОСОБА_4 разом нанесли кілька ударів ОСОБА_3 по тулубу та по кінцівках, а ОСОБА_4 ще сів на присідки перед обличчям ОСОБА_7 в якого була розсічена борова. Коли він наносив удари ногами потерпілому, ОСОБА_4 лазив руками по кишенях брюк та куртки ОСОБА_7 а ОСОБА_6 нахилившись до ОСОБА_7 забрав в нього з руки „баретку" та дав йому В цей час ОСОБА_7 попрохав , щоб йому залишили паспорт, але незважаючи на прохання ОСОБА_7 залишити в нього паспорт який був в баретці йому ці документи не залишили. Коли він взяв „барсетку" ОСОБА_7 він побачив, що автомобіль таксі на якому вони приїхали став від'їжджати і всі вони побігли в автомобіль залишивши потерпілого на краю дороги. Чи бив потерпілого ОСОБА_6 він не знає. Коли вони всі сіли в машину водій таксі став кричати на всіх за те, що вони зробили . В салоні автомобілю вони всі роздивилися документи які з баретки він витяг та поїхали в м. Суми. По дорозі ОСОБА_6 сказав, що продасть мобільний телефон який він забрав у потерпілого і від дасть гроші водію таксі за проїзд. Зупинившись в Сумах ОСОБА_4 та ОСОБА_6 пішли в сторону „Магдональса". Перед цим ОСОБА_6 дав йому телефон „Соні- Ерікосн" який був забраний у потерпілого щоб він був у нього на зберіганні.

Коли ОСОБА_6 та ОСОБА_4 повернулися ОСОБА_6 сказав, що вони з ОСОБА_4 домовилися наступного дня зустрітися та продати мобільний телефон „Соні - Еріксон" і мобільний телефон забрав ОСОБА_4 ОСОБА_4 відразу ж сказав ОСОБА_5 що після продажу викраденого телефону він дасть ОСОБА_5 100 гривень .

У нього працівниками міліції вилучено електрону записну книжку потерпілого яку він забрав у потерпілого. Свою вину він визнає повністю та щиро розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України визнав повністю і пояснив, що 04 березня 2008 року приблизно о 19 годині він прийшов в кафе - бар „Під ліхтарем", м. Суми. У вказаному кафе він побачив раніше знайомого йому ОСОБА_4, з яким вони вирішили випити пива. ОСОБА_4 вже перебував в алкогольному сп'янінні . В барі ОСОБА_4 познайомив його з ОСОБА_5С, всі трьох вони почали вживати пиво. Коли вони сиділи за столиком до них підійшла мати ОСОБА_4 ( ОСОБА_8 ) з якоюсь дівчиною (ОСОБА_11) та ще однією жінкою ( ОСОБА_9П.) Коли мати ОСОБА_4 відійшла той пішов за нею і повернувшись сказав, що чув як один чоловік хоче відвезти його матір в готель де провести з нею час і він чув як цей чоловік дзвонив комусь та пропонував приєднатися до нього і після цього ОСОБА_4 запропонував йому та ОСОБА_5

провести його матір, щоб з нею нічого не трапилося. З його пропозицією проводити та прогледіти за його мамою він та ОСОБА_5 погодилися. Всі втрьох вони вийшли на вулицю де ОСОБА_6 побачив що мати ОСОБА_4 з подругою та дівчиною та невідомим ОСОБА_6 чоловіком (ОСОБА_3Б.) сіли в автомобіль таксі.

ОСОБА_4 знову запропонував йому поїхати з ним та ОСОБА_5 прогледіти за його мамою та ОСОБА_3, на що він погодився . Він, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сіли в інше таксі та поїхали за таксі в якому їхали ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_11. Коли вони їхали в таксі ОСОБА_4 звернувшись до нього та ОСОБА_5 сказав, що у ОСОБА_3 за яким вони слідкували, напевно є гроші бо він чув що той збирається їхати кудись далеко, а також у ОСОБА_3 є два мобільних телефони. Все це майно у ОСОБА_3 можна забрати чи побивши його чи напоївши спиртним, а тому він та ОСОБА_5 погодилися з пропозицією ОСОБА_4 бо і йому потрібні були гроші. Про те як саме і куди вони будуть бити потерпілого під час злочину вони не домовлялися. В с Дзержинське , Сумського району обидві машини таксі зупинилися . ОСОБА_4 пішов до своїх близьких і про щось розмовляв та потім почав розмовляти з ОСОБА_3 пропонуючи поїхати разом попити пива, горілки. Він зрозумів що ОСОБА_4 О пропонує це ОСОБА_3, щоб той поїхав з ними щоб пограбувати його, як вони і домовлялися. Спочатку ОСОБА_3 відмовлявся а потім погодився. Тому всі вони : ОСОБА_5С, ОСОБА_4, він та ОСОБА_7 сіли в таксі на якому приїхали з м. Суми та спочатку поїхали в с Низи, Сумського району, де в магазині купили дві пляшки „ Лонгера" та пляшку пива. Він вживав пиво, всі пили „Лонгер" після цього вони поїхали назад в м. Суми, Коли вони проїхали с Дзержинське , він попрохав у ОСОБА_3 мобільний телефон щоб подзвонити своєму товаришу. ОСОБА_3 дав йому телефон „ Соні - Еріксон" сріблястого кольору. Він вставивши свою сім - картку став користуватися телефоном. В цей же час хтось попрохав зупинити автомобіль під приводом того, що необхідно сходити в туалет. Вийшовши з автомобіля він побачив що за ним з машини вийшли ОСОБА_7, ОСОБА_4 які перейшли через дорогу за ним. Коли вони опинилися через дорогу ОСОБА_4 кулаком руки вдарив в обличчя ОСОБА_3, від чого той впав на землю впав . В руці ОСОБА_7 тримав „баретку", він зрозумів що згідно домовленості почалося пограбування ОСОБА_7 і тому нахилився над ОСОБА_7 та забрав в нього з рук „барсетку". Коли він це робив потерпілий ОСОБА_7 попрохав віддати йому документи які були в „барсетці". Коли він забирав у ОСОБА_3 „барсетку" він побачив біля потерпілого на землі мобільний телефон „Нокія - 810, , чорного кольору яка, як він зрозумів, випала у ОСОБА_3 коли він падав від удару. її він також підняв бо вирішив продати телефон . Після цього він відійшов від ОСОБА_3 та став дивитися що знаходиться в „баретці". Там він забрав гроші - 6 гривень купюрами по 2 гривні. Там також були паспорт, кредитки але їх він не брав і повернув „барсетку" з документам ОСОБА_3 якого ОСОБА_14 та ОСОБА_5 які стояли біля потерпілого ще вдарили ногами, але куди саме і скільки разів він не розгледів.

Коли він повертав ОСОБА_7 „барсетку" той стояв і його за руки тримали ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Він ще пперевірив задні кишені брюк ОСОБА_7 руками в пошуках чогось цінного але там нічого не було і ОСОБА_4 мені сказавйому, що він та ОСОБА_5 вже дивилися по кишенях. В цей час машина таксі на якій вони приїхали стала рухатися і всі вони кинувши ОСОБА_7 посідали в машину. Вже коли таксі набирала хід останнім в машину сів ОСОБА_5 який, коли сів в машину показав паспорт, кредитку та якийсь пропуск який він забрав у ОСОБА_7. Для чого він забрав ці документи у ОСОБА_3 ОСОБА_5 не пояснював. Побачивши ці документи водій таксі став кричати на всіх за те, що вони вчинили злочин. Потім вони всі поїхали в м. Суми. В м. Суми ОСОБА_5 віддав паспорт потерпілого ОСОБА_4, а потім останній сказав, що поклав паспорт та інші документи біля кафе „Суми - Футс" щоб можливо їх хтось знайшов. Коли вони приїхали в м. Суми то всі втрьох, тобто, він, ОСОБА_4, ОСОБА_5 домовилися наступного дня зустрітися о 9-й годині біля „Укртелекому, , та піти на ринок продати мобільні телефони які вони забрали у потерпілого а гроші поділити між собою. Коли вони прощалися він забрав з собою мобільний телефон „ Нокія" яким вирішив користуватися а телефон „ Соні - Еріксон „ забрав ОСОБА_4 . У вчиненому злочині він щиро розкаюється, приносить вибачення потерпілому.

Крім повного визнання вини підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_6, часткового визнання вини підсудним ОСОБА_4, вина всіх підсудних в інкримінованому їм злочині доказана добутими і іивченими в судовому засіданні доказами. Так, потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що 04.03.2008 року після роботи приблизно о 17 годині він зайшов в бар „Під ліхтарем", що по вулиці Жовтневій м. Суми. В барі сів за столик сам, замовив чашку кави. Хвилин через 15 після того як він прийшов до бару, до його столику підійшла невідома йому раніше жінка ( ОСОБА_8М.). Жінка поставила на стіл стопки горілки, США за стіл навпроти та запропонувала

випити разом з нею. Хвилин через 10 до столику підійшла друга жінка яка представилася двоюрідною сестрою першої жінки ( ОСОБА_9П.) яку Твін знав раніше але не близько і як її ім'я він не знає. Жінки спілкувалися між собою, горілку не пили. До нього підходили хлопець ( ОСОБА_4В.) та дівчина ( ОСОБА_11) які назвали її мамою. Хвилин через 10 він вийшов на вулицю з бару, жінки вийшли слідом за ним та запропонували провести їх до дому на таксі і він, жінки та донька першої сіли в автомобіль таксі.

Після цього вони поїхали в с. Дзержинське, Сумського району, де всі вийшли з автомобілю. Одна з жінок запропонувала залишитися в неї, однак він відмовився. В цей же час ОСОБА_4 запропонував йому поїхати з ним до м. Суми .3 цим він погодився.

В автомобіль сіли ще два хлопці, невідомі йому. Після цього вони поїхали в м. Суми. По дорозі, один з хлопців ( ОСОБА_6А.) попросив у нього мобільний телефон, зателефонувати, і він дав йому мобільний телефон. Не доїжджаючи до траси Лебедин - Суми, автомобіль зупинився, автомобіль, який їхав на зустріч також зупинився. Хлопці вийшли на вулицю, він. спочатку залишився в автомобілі. Він вирішив, що хлопець, який взяв в нього мобільний телефон , може пересісти в інший автомобіль, і щоб забрати мобільний, вийшов з автомобіля на вулицю, підійшов до хлопця, сказав йому, щоб віддав мій телефон. Автомобіль, що їхав назустріч вже поїхав.

Відразу після цього він відчув, що його вдарили по голові. Від удару він впав на землю, на коліна, руками закрив голову. Після цього його почали бити з різних сторін і тому він вважає, що били його більше 1-го чоловіка. Били його ногами по всіх частинах тіла. Хтось з нападників ще вигукнув що в нього є „ ствол" тобто пістолет і він зараз застрелить, а тому цю погрозу він сприйняв реально. В руках він тримав „барсетку", і коли впав баретку в нього вихватили з силою і порвали ручку баретки. Потім він відчував, що хлопці лазили у нього по кишенях, та забирали його речі. В цей же час він почув, що водій таксі став кричати на нападників, а тому ті сіли в автомобіль та поїхали, залишивши його, біля себе на землі побачив, що біля нього лежить „ барсетка", що йому належала з розірваною ручкою.

Діставшись до м. Суми він звернувся в лікарню. Під час нападу на нього в нього викрадені закордонний паспорт його ім'я, посвідчення особи на його ім'я ТОВ „Фрунзе", пропуск на його ім'я ; банківська заробітна картка на його ім'я яку він відразу ж заблокував, авіаквиток, мобільний телефон „Соні - Еріксон W 700І" з СІМ-картка „Лайф"- „ Суперлайф", на рахунку 30 грн. з „флеш-карткою на 512 Мб"; мобільний телефон „Нокіа" з СІМ-карткою „Джинс- Друг"; електронна записна книжка „Квазер"; флеш-карта „LG" на 2 Гб; наручний годинник „Тайм екс-експедиція"з ремінцем чорного кольору; гаманець шкіряний коричньового кольору ; 6- ть гривень, ланцюжок срібний. Чим йому було заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму в 6390 гривень. На даний час йому повністю відшкодована заподіяна йому матеріальна та моральна шкода, а тому він претензій до підсудних не має. Свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що 04.03.2008 року вона в вечері разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 знаходилася в барі „ Під ліхтарем" м. Суми, де вже були ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Через деякий час в бар зайшов раніше їй знайомий ОСОБА_7 з яким ОСОБА_8, і вона почали спілкуватися та вживати горілчані вироби. Потім всі вони разом з ОСОБА_7 поїхали в с Дзержинське, Сумського району. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 не було. В с. Дзержинському, Сумського району ОСОБА_7 забрав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які уїхали на іншому автомобілі таксі. ОСОБА_4 повернувся до дому пізно в ночі. 05.03.2008 року в ранці ОСОБА_4 знову поїхав в м. Суми. А потім зателефонувувла ОСОБА_8 і попрохала її приїхати в місто. Після розмови з сином ОСОБА_8 була знервована почала питати у ОСОБА_9 про ОСОБА_7 і на питання ОСОБА_9 про те що сталося сказала, що її син ОСОБА_4В, сказав, що з ОСОБА_7 щось трапилося. Свідок ОСОБА_16, пояснення якого були досліджені в судовому засіданні, на досудовому слідстві пояснив, що 04.03.2008 року він на своєму автомобілі таксі близько 21 години був в м. Суми, біля „ Магдональдса" в цей час до нього в автомобіль спочатку сіли три жінки( ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 Т, ) та чоловік (ОСОБА_3Б.) У ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не було. Потім вказані особи пересіли в інший автомобіль, і поїхали. В автомобіль до нього сіли ОСОБА_4, ОСОБА_5С, які були в стані алкогольного сп'яніння та ОСОБА_6, які сказали, що потрібно їхати в с Дзержинське. Коли вони їхали то ОСОБА_4 звертаючись до своїх друзів сказав :" У цього чоловіка є „бабки, , і треба його „ дерганути" Приїхавши в с Дзержинське, Сумського району, ОСОБА_4 став розмовляти з ОСОБА_7 і вони вдвох сіли в автомобіль, після чого спочатку поїхали в с Низи, Сумського району, потім в м. Суми.

Коли вони під'їжджали до траси Лебедин- Суми ОСОБА_4 попрохав зупинити автомобіль бо йому потрібно було в туалет. В цей же час ОСОБА_6 попрохав у ОСОБА_7 мобільний

телефон подзвонити. На вулицю вийшли всі. Потім він побачив, що ОСОБА_4 про щось розмовляє з ОСОБА_7 на іншому краю дороги, а потім почув звук удару і побачив, що ОСОБА_7 лежить на землі, в ОСОБА_4 нахилившись над ним зробив два удари рукою в область обличчя та вигукнув „ Давай гроші". В цей же час до ОСОБА_4 підійшли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Зрозумівши що відбувається злочин він почав кричати щоб вони припинили свої дії і через деякий час в машину поплигали ОСОБА_4, ОСОБА_6, а останнім ОСОБА_5 на заднє сидіння який став показувати гаманець та документи. У ОСОБА_4 був мобільний телефон „ Соні - Еріксон" у ОСОБА_6 мобільний телефон „Нокія" Коли всі їхали в м. Суми ОСОБА_4 сказав, що мобільні телефони потрібно продати та гроші поділити. В м. Суми ОСОБА_4в. пропонував купити йому за 600 гривень мобільний телефон „ Соні - Еріксон" який був забраний у ОСОБА_7 однак він В.М. відмовився. (арк.71-76)

Законний представник неповнолітнього підсудного - ОСОБА_8 суду пояснила, що 04.03.2008 року її син ОСОБА_4 ще в день разом з ОСОБА_5 поїхали в м. Суми. Потім в вечорі шукаючи сина вона разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_11 зайшли в бар „ Під ліхтарем" м. Суми, де вже були її син ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Через деякий час в бар зайшов раніше знайомий ОСОБА_9 ОСОБА_7 з яким вона та ОСОБА_9 почали спілкуватися та вживати горілчані вироби. ОСОБА_7 схопив її за руку , але потім вибачився і конфлікт був вичерпаний. Це побачив її син ОСОБА_4 який зробив зауваження ОСОБА_7 Потім всі вони разом з ОСОБА_7 поїхали в с Дзержинське, Сумського району. ОСОБА_7 в с. Дзержинське запрошувала ОСОБА_9 Тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 не було. В с. Дзержинському, Сумського району ОСОБА_7 забрав ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які уїхали на іншому автомобілі таксі. ОСОБА_4 повернувся до дому пізно в ночі. На слідуючий день стало відомо, що її син разом зі своїми друзями побили ОСОБА_7 та заволоділи його речами. Після чого вони з сином до 18 березня 2008 року переховувалися у різних знайомих. Крім того вина підсудного стверджується :

· Рапортом чергового по Сумському РВ УМВС України в Сумській області про виявлений злочин (арк. 12) та рапортом слідчого СВ Сумського РВ УМВС України про виявлений злочин (арк.119)

· Заявою ОСОБА_7 про вчинений відносно нього злочин ( арк. 14)

· Протоколом огляду місяця події кабінету № 407 СКР СМВ УМВС України в Сумській області під час якого у ОСОБА_5 вилучено електрону записну книжку потерпілого ОСОБА_7 (арк. 18)

· Протоколом вилучення у гр. ОСОБА_17 майна потерпілого ОСОБА_3Б.( мобільний телефон „ СОШ - Еріксон", годинник, банківська картка) які йому передав ОСОБА_4 ( арк. 27)

· Протоколом вилучення у гр. ОСОБА_18 майна потерпілого ОСОБА_3Б.( мобільний телефон „Нокія" ) які йому передав ОСОБА_6 ( арк. 28)

· Ксерокопією закордонного паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_7 (арк. 33)

· Довідками про вартість авіаквитків ( арк. 36-38);

· Протоколом виїмки „барстеки" у ОСОБА_7 (арк. 43)

· Протоколом огляду предметів : речей викрадених у ОСОБА_7 та „ барсетки" ручка якої порвана (арк. 44-47)

· Висновком товарознавчої експертизи згідно якої дана оцінка вартості викраденого у ОСОБА_7 майна ( арк. 55-57) ;

• Довідками вартості пакеті операторів мобільного зв'язку (акр 61-64);

• Протоколом допиту ОСОБА_5 в якості підозрюваного під час якого він дав свідчення аналогічні тим які він дав під час допиту в якості обвинуваченого (арк. 80-83) Протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_5 за участю судово - медичного експерта під час якого він показав як саме наносилися удари потерпілому( арк. 93-94)

· Протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_5 на місці вчиненого злочину під час якого він показав де і як і яким чином вчинювався злочин та пояснив, що саме він дійсно забрав з баретки документи потерпілого сідав з ними в машину (арк.101-103)

· Протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_6 за участю судово - медичного експерта під час якого він показав як саме наносилися удари потерпілому(арк. 148-149)

Висновком судово - медичної експертизи згідно якої у потерпілого ОСОБА_7 в області обличчя виявлені легкі тілесні ушкодження і механізм їх утворення співпадає з тими

обставинами які продемонстрували під час відтворення ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (арк. 155-156)

· Протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_6 на місці вчиненого злочину під час якого він показав де і як і яким чином вчинювався злочин та пояснив ( арк.173-173)

· Протоколом особистого обшуку ОСОБА_4 під час його затримання згідно ст. 115 КПК України під час якого було вилучено кільце - печатку яка була одіта на руці ОСОБА_4 під час нападу на ОСОБА_7 і заподіяння йому тілесних ушкоджень. ( арк. 202)

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудних в інкримінованих їм діяннях доказана повністю.

Дії підсудних ОСОБА_4В, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд кваліфікує за ст. 187 ч.2 КК України, так як вони за попередньою змовою групою осіб вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, та погрозами застосування такого насильства, а дії підсудного ОСОБА_5С, крім того, і за ст. 387 ч.3 КК України, так як він незаконно заволодів паспортом та іншими важливими особистими документами потерпілого ОСОБА_7

При визначенні виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудних, повне визнання вини підсудними ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та часткове підсудним ОСОБА_4, позитивні характеристики на всіх підсудних, те що до кримінальної відповідальності вони притягуються вперше.

Те що підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щиросердечно розкаялися у вчиненому злочині, сприяли у його розкритті, що всі підсудні принесли публічне вибачення потерпілому, добровільно відшкодували заподіяну йому матеріальну та моральну шкоду, що всі вони мають молодий вік, а підсудний ОСОБА_4, до того ж, являється неповнолітнім, суд визнає пом*кшуючими їх відповідальність обставинами.

А те, що підсудні вчинили злочин в стані алкогольного сп*яніння суд визнає обтяжуючою їх відповідальність обставиною.

За наявності таких даних про особу підсудних, зважаючи на думку потерпілого, беручи до уваги роль кожного у вчиненні злочину, те що підсудний ОСОБА_4 являвся організатором і активним виконавцем злочину, що підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 займаються суспільно-корисною працею, суд вважає, що виправлення і перевиховання останніх можливо без ізоляції від суспільства, із застосуванням до них положення ст. 75 КК України, а підсудного ОСОБА_4 лише в умовах ізоляції від суспільства. При цьому суд вважає, що сукупність пом*якшуючих відповідальність обставин дає підстави для застосування до всіх підсудних ст. 69 КК України і призначення їм покарання нижче від найнижчої межі.

По справі потерпілим ОСОБА_7 заявлявся цивільний позов на суму 6255 грн., але поскільки, в ході судового слідства заподіяні йому матеріальні і моральні збитки були відшкодовані підсудними, він відмовився від позову.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудних, питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України, а ОСОБА_5 ще й за ст. 357 ч.3 КК України і призначити покарання :

ОСОБА_4 за ст. 187 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 \чотири\ роки, без конфіскації майна.

ОСОБА_5:

· за ст. 187 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців без конфіскації майна.

· за ст. 357 ч.3 КК України у вигляді арешту на строк 2 місяці.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно до відбування призначити 3 роки 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 75 КК України засудженого від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням встановивши іспитовий строк терміном 2 \цва\ роки.

ОСОБА_6 за ст. 187 ч, 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком за 3 роки 6 місяців без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 75 КК України засудженого від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 2 \два\ роки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України зобов'язати засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без відома органів кримінально-виконавчої системи не виїжджати за межі України на постійне проживання, повідомляти ці органи про зміну місця роботи та проживання, періодично з*являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити ту ж - підписку про невиїзд, а засудженому ОСОБА_4 - тримання під вартою, рахуючи строк відбуття покарання з 18 березня 2008 року, тобто, з дня затримання.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 75 грн. 12 коп. судових витрат за проведення експертизи, а у разі відсутності у ОСОБА_4 достатньої суми чи майна, з його матері ОСОБА_8, із зарахуванням на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892 р\р 35221004000389, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 827013.

Речові докази : годинник, два мобільних телефони, банківську карту, електронну записну книжку, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_7 - залишити у його розпорядженні ; чорну шкіряну барсетку, що знаходиться на зберіганні у камері схову речових доказів Сумського РВ УМВС -знищити ; печатку, що належить ОСОБА_4 -залишити його матері ОСОБА_8

Зняти арешт з майна ОСОБА_5, який був накладений постановою слідчого Сумського РВ УМВС від 09.04.2008.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд на протязі 15 діб з дня його проголошення, а для засудженого ОСОБА_4 в той же строк з дня вручення копії вироку.