Рішення № 6004973, 18.08.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

----------------------------------------------------------------------------------------------------------- РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2009 р. Справа № 11/1499

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Довганя К.І., при секретарі Захаровій А.Г., за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача Марічева А.А. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 до приватного науково-виробничого підприємства "Траверс" про стягнення 177298 грн. 03 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 177298 грн. 03 коп. боргу за надані послуги, здійснені на умовах укладеного сторонами договору з урахуванням пені та штрафу.

В ході судового розгляду, позивач, заявою від 01 червня 2009 року, збільшив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 138460 грн. основного боргу, 11146 грн. 03 коп. пені, 27692 грн. штрафу, 14953 грн. інфляційних та 3 проценти річних в сумі 2621 грн. 85 коп. Заяву вмотивовано збільшенням терміну прострочення сплати боргу.

Заявою від 18 серпня 2009 року, позивач зменшив свої позовні вимоги, та просить суд стягнути з відповідача 93260 грн. основного боргу, 11923 грн. 88 коп. пені, 27692 грн. штрафу, 11162 грн. інфляційних та 3 проценти річних в сумі 1504 грн., оскільки відповідач здійснив часткове погашення боргу. Загальний розмірі заборгованості, який просить стягнути позивач становить 145541 грн. 88 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного 04 жовтня 2008 року сторонами договору №1, позивач надав відповідачу послуги по збиранню зернових культур, за які останній повного розрахунку не провів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позові та у відповідності до заяви про уточнення розміру позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково в сумі основного боргу 93260,0 грн. Проти задоволення позову в частині стягнення пені, штрафу, інфляційних та річних заперечила, пославшись на те, що договір, на який посилається позивач, є не укладеним, оскільки з боку відповідача підписаний не уповноваженою особою.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

04 жовтня 2008 року позивачем особисто та відповідачем, в особі директора Марічевої А.А. було підписано договір №1 відповідно до якого позивач зобовязався надати відповідачу послуги по збиранню урожаю сільськогосподарських культур у 2008 р. Позивач надав відповідачу послуги по збиранню зернових культур на загальну суму 138460 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №1 від 05.11.2008 року, підписаним з боку відповідача директором Маричевою А.А. Вказаний акт містить посилання на договір №1 від 04.10.2008 р.

Згідно п.п. 3.1 договору, відповідач був зобовязаний здійснити розрахунки за надані послуги готівкою або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом семи днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Відповідачем вартість наданих послуг була сплачена лише частково у сумі 45200 грн. платіжними дорученнями від 01.12.2008 р. №14, від 14.01.2009 р. 33, від 27.11.2008 р.

Решта заборгованості за надані послуги по збиранню зернових культур в сумі 93260 грн. залишилась не сплаченою.

Згідно п.п. 4.7 Договору сторонами передбачена відповідальність при несвоєчасних розрахунках за надані послуги у вигляді штрафу у розмірі 20 % від остаточної суми договору що вказується в актах виконаних робіт.

Також, згідно п.п. 4.8. Договору сторони передбачили, що у разі затримки розрахунку за надані послуги більше семи днів, Замовник зобовязаний сплатити Виконавцю пеню у розмірі 0,05% несплаченої суми за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ рахуючи з восьмого дня затримки розрахунку.

Крім того, позивачем, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України були нараховані відповідачу інфляційні за весь час прострочки в розмірі 11162 грн. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 1504 грн.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 625 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати:

-з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Якщо у зобовязанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобовязання між сторонами виникли з моменту укладення договору №1 від 04 жовтня 2008 року. Свої зобовязання за цим договором позивач виконав належним чином та надав відповідачу послуги по збиранню зернових культур.

Заперечення відповідача, щодо не укладення договору з посиланням на підписання його не уповноваженою особою є безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до ст..ст. 207, 241 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Оскільки відповідач прийняв виконані відповідачем для нього роботи, підписавши акт виконаних робіт з посиланням на договір №1 від 04.10.2008 р. та частково сплатив їх вартість, то цими діями він фактично схвалив цей правочин, а тому він є укладеним та створює, змінює і припиняє визначені ним права та обовязки з моменту його вчинення.

Таким чином, у відповідача виникло зобовязання щодо оплати вартості наданих послуг по збиранню зернових культур на умовах договору. Однак відповідач в порушення даних умов свої зобовязання щодо оплати наданих послуг належним чином не виконав, тим самим порушив умови Договору та норми, встановлені чинним законодавством України, в зв'язку з чим зобовязаний сплатити позивачу борг в сумі 93260 грн.

Виходячи з викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги по збиранню зернових культур є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Крім того, у відповідності до умов договору та ст.ст. 549, 625 ЦК України відповідач зобовязаний сплатити позивачу штраф у розмірі 27692 грн., інфляційні в розмірі 11162 грн. та 3% річних, що становлять 1504 грн. Поданий позивачем розрахунок розміру вказаних сум є правильним.

Вимога щодо стягнення з відповідача пені за прострочення оплати боргу задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Ст.. 91 ЦК України встановлено, що: 1. Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За умовами укладеного сторонами договору за прострочення оплати вартості отриманого товару передбачена відповідальність у вигляді неустойки, а саме пені та штрафу. Одночасне застосування відповідальності одного виду за одне правопорушення суперечить Конституції України, а тому не може бути застосоване судом.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного науково-виробничого підприємства "Траверс", 18043, м. Черкаси, вул. Ватутіна, 175/2, кв.22, код 24420480 на користь субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, 20700, Черкаська обл.., АДРЕСА_2, код НОМЕР_1 93260 грн. боргу, 27692 грн. штрафу, 1504 грн. 3% річних, 11162 грн. інфляційних, 1336 грн. 18 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя К.І.Довгань