Ухвала суду № 59985158, 25.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

25 серпня 2016 року 810/2629/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Хари Наталії Станіславівни, третя особа: ПАТ "Дельта Банк" про визнання протиправним та скасування запису, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до приватного нотаріуса Київського міського управління Хари Наталії Станіславівни про визнання протиправним та скасування запису в Державному реєстрі іпотек про зміну умов обтяження квартири, внесеного 23.12.2012 приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Харою Н.С., третя особа: ПАТ "Дельта Банк".

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною другою статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з такого.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В силу положень частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до положень частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.

Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач просить суд визнати протиправним та скасувати запис про зміну умов обтяження, який було внесено приватним нотаріусом 23.12.2012. При цьому, як вбачається зі штампу на конверті, із позовом до суду позивач звернувся 27.07.2016.

У позовній заяві, позивач зазначає, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 02.07.2016 № 62590180 стало відомо, що 23.12.2012 приватним нотаріусом Київського міського управління Харою Н.С. прийнято рішення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснено заміну іпотекодержателя з ВАТ "Сведбанк" на ПАТ "Дельта Банк".

Водночас, такі твердження позивача не відповідають дійсності з наступних підстав.

У позовній заяві позивач вказує, що 15.03.2016 Обухівським районним судом Київської області та 09.06.2016 Апеляційним судом Київської області прийняті рішення у справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, дослідивши зміст вказаних рішень у справі, текст яких наявний в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, судом встановлено наступне.

Так, у рішенні від 15.03.2016, яке набрало законної сили 09.06.2016, Обухівським районним судом Київської області встановлено, що 27.08.2015 на адресу позивача (у справі № 372/3731/15-ц це відповідач) ПАТ "Дельта Банк" направив досудову вимогу про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Даним листом боржника попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання даної вимоги у визначений термін.

У свою чергу, у рішенні Апеляційного суду Київської області від 09.06.2016 встановлено, що про відступлення права вимоги ОСОБА_1 була повідомлена позивачем - ПАТ "Дельта Банк" і почала сплачувати кошти на рахунок ПАТ "Дельта Банк", що підтверджується платіжними документами, які наявні в матеріалах справи.

Отже, фактично позивач був обізнаний про зміну іпотекодержателя вже з моменту отримання вимоги від ПАТ "Дельта Банк", яка надіслана на адресу позивача 27.08.2015. І крім того, позивач почав сплачувати кошти на рахунок саме ПАТ "Дельта Банк" як нового іпотекодержателя, що також підтверджує ту обставину, що позивач знав про його зміну.

При цьому, сам позивач у позові стверджує, що під час розгляду даного позову ПАТ "Дельта Банк" в якості доказу про набуття ним права вимоги за іпотечним договром від 20.06.2008 та на підтвердження своїх прав як іпотекодержателя посилався на договір купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012, укладеного між ними та ПАТ "Сведбанк", копію витягу з якого долучив до позову.

Крім того, суд звертає увагу, що провадження у справі № 372/3731/15-ц було порушено судом 23.09.2015 та призначено до розгляду на 27.10.2015. Це також у свою чергу свідчить про те, що позивач вже на час проведення розгляду справи № 372/3731/15-ц 27.10.2015 отримав позовну заяву "Дельта Банка" та занав про перехід права вимоги за договром іпотеки до іншої особи.

Отже, позивач звернувся до суду із порушенням шестимісячного строку, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Проте, будь-яких поважних причин, які б безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість звернення до суду (хвороба, непереборна сила тощо) за захистом порушених прав, свобод та інтересів позивачем у позові не наведено та доказів на підтвердження цих обставин до позовної заяви не додано.

Суд акцентує увагу, що при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Тобто, в даному випадку, судом встановлено, що позивач фактично дізнався про порушення свого права, з вересеня 2015 року. Водночас, до суду про захист порушених прав звернувся більше ніж через шесть місяців.

При цьому, у позовній заяві не наведено за наявності яких поважних та об'єктивних обставин позивач не міг звернутись до суду.

Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

З огляду на ту обставину, що позивачем не доведено поважності причин за яких такий строк було пропущено та беручи до уваги те, що адміністративний позов подано позивачем із значним порушенням строку на звернення до суду, суд не вбачає підстав для поновлення такого строку.

Водночас, позивач не позбавлений права повторно звернутись до суду із наведенням в адміністративному позові за яких поважних причин було пропущено строк на звернення до суду та наданням доказів на пітвердження цих обставин.

Керуючись статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харі Наталії Станіславівни, третя особа: ПАТ "Дельта Банк" про визнання протиправним та скасування запису залишити без розгляду.

2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панова Г. В.