Постанова № 59982853, 21.06.2016, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №: 705/3773/16-а

2-а/705/72/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2016 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

у складі: головуючого - судді Кімстачова О.С.,

розглянувши в порядку скороченого провадження в місті Умані Черкаської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання незаконними дії та рішення суб'єкта владних повноважень і зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

17.05.2016 позивач ОСОБА_1 подала Уманському міськрайонному суду Черкаської області адміністративний позов до Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (далі - Уманське ОУ ПФУ) про визнання незаконними дій та рішення суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії. Позивач просить: визнати неправомірними дії Уманського ОУ ПФУ та скасувати рішення № 1568/06 від 26.04.2016 щодо відмови їй здійснити перерахунку пенсії на випадок втрати годувальника відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-III) на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 11.04.2016 № 18/38 про заробітну плату з розрахунку 60 % із середнього заробітку та зобов'язати Уманське ОУ ПФУ провести їй перерахунок пенсії згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ) на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 11.04.2016 № 18/38 про заробіток для перерахунку пенсії в розмірі 60 % від суми заробітку за відповідною посадою та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії на випадок втрати годувальника з 01.01.2016.

Позивач ОСОБА_1 посилається на такі обставини: вона перебуває на обліку в Уманському ОУ ПФУ і отримує пенсію на випадок втрати годувальника згідно із заявою з 28.08.2001 на підставі Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ). Після призначенні пенсії відповідач неодноразово здійснював перерахунок пенсії згідно з поданими довідками із прокуратури області з розрахунку 60 % від суми щомісячної заробітної плати відповідної категорії прокурорських працівників. 18.04.2016 позивач звернулась до Уманського ОУ ПФУ із заявою, зареєстрованою під № 1106, в якій просила здійснити їй перерахунок пенсії на випадок втрати годувальника за правилами частини 16 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001 згідно з поданою довідкою прокуратури Черкаської області від 11.04.2016 № 18/38 про заробіток для здійснення перерахунку пенсії в розмірі 6 0% від суми заробітку за відповідною посадою та виплати різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії на випадок втрати годувальника з 01.01.2016. Довідка для перерахунку пенсії їй надана у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Але відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії на випадок втрати годувальника (відповідь № 1568/06 від 26.04.2016), з посиланням на те, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 за № 213 у разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії чи щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до ЗУ «Про прокуратуру», тому із вказаної дати пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не перераховуються. Позивач вважає, що зазначені дії посадових осіб Уманського ОУ ПФУ є неправомірними, а прийняте рішення щодо відмови їй у перерахунку пенсії незаконним.

Відповідач Уманське ОУ ПФУ подало 17.06.2016 письмові заперечення проти позову, пославшись на безпідставність і необґрунтованість позовних вимог позивача та їх невідповідність діючому пенсійному законодавству України щодо перерахунку пенсії позивачу ОСОБА_1; просило відмовити в задоволенні позову повністю.

На підставі ч. 4 ст. 183-2 КАС України справа розглянута в порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, подані позивачем, письмові заперечення відповідача, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Уманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Черкаської області і з 28.08.2001 отримує пенсію на випадок втрати годувальника згідно із заявою від 28.08.2001 на підставі Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 12.07.2001).

Згідно з довідкою прокуратури Черкаської області від 11.04.2016 № 18/38вих.16 чоловік позивача працював на посаді заступника прокурора м. Умані і за його посадою заробітна плата з 01.12.2015 становить 12 438,33 грн.

18.04.2016 ОСОБА_1 звернулась до Уманського ОУ ПФУ із заявою, зареєстрованою під № 1106, в якій просила здійснити їй перерахунок пенсії на випадок втрати годувальника за правилами частини 16 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 12.07.2001) відповідно до поданої довідки прокуратури Черкаської області від 11.04.2016 № 18/38 про заробіток для здійснення перерахунку пенсії, в розмірі 60 % від суми заробітку за відповідною посадою та виплатити різницю між фактично отриманою нею та належною до сплати сумою пенсії на випадок втрати годувальника з 01.01.2016. Довідка для перерахунку пенсії їй надана у зв'язку з підвищенням посадових окладів працівникам прокуратури на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Відповідач Уманське ОУ ПФУ листом від 26.04.2016 за вих. № 1568/06 повідомив ОСОБА_1 про відмову в здійсненні такого перерахунку, пославшись на те, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 з 01.06.2015 скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру», раніше призначені пенсії не перераховуються. У зв'язку із зазначеним прийнято рішення від 22.04.2016 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Частиною 16 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII (у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-III), за правилами якої позивачу ОСОБА_1 було призначено пенсію, передбачено, що члену сім'ї прокурора - в цьому випадку дружині, - який був на його утриманні на момент смерті, призначається пенсія на випадок втрати годувальника, за наявності у нього стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї.

Відповідно до ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 12.07.2001) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. І ч. 13 цього Закону визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування. Відповідно до ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно до ст. 22, 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі в органах прокуратури (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 за № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 за № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, від 11.10.2005 № 8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) У названих рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто, комплексу організаційно-правових, економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Також зазначено, що пільги, компенсації і гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесенням змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України недопустимі. Зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства. Аналогічну правову позицію висловив і Верховний Суд України у постановах від 10.12.2013 (справа № 21-348а13), від 06.10.2015 (справа № 21-2432/15).

Отже, порядок призначення та виплати пенсії, встановлений новими законами, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності. Враховуючи вищезазначене, необхідною умовою для перерахунку пенсії є документи, додатково подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. При цьому, такий перерахунок має здійснюватися виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент призначення пенсії позивачу, тобто в розмірі 60% від заробітної плати.

Доводи відповідача про те, що станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії, тобто 18.04.2016, набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213, у пункті 5 Прикінцевих положень якого зазначено, що в разі неприйняття до 01.06.2015 закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, у тому числі «Про прокуратуру», суд вважає не обґрунтованими і безпідставними, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються на правовідносини щодо призначення пенсії особам, які набувають право на неї після 01.06.2015, а не щодо перерахунку пенсії, яка була призначена особі раніше.

Положеннями частини 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади,органів місцевого самоврядування,їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог статті 9 КАС України при вирішенні спору суд керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

На підставі наведеного вище, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача суд присуджує понесені останнім судові витрати на сплату судового збору в сумі 551,20 грн.

Керуючись статтями 94, 158-163, 183-2, 186, 244-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області від 22.04.2016 щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок пенсії на випадок втрати годувальника відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-III) на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 11.04.2016 № 18/38вих.16 про заробітну плату з розрахунку 60 відсотків із середнього заробітку.

Зобов'язати Уманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ) на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 11.04.2016 № 18/38вих.16 про заробіток для перерахунку пенсії в розмірі 60 відсотків від суми заробітку за відповідною посадою та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії на випадок втрати годувальника за період з 01.01.2016 по дату здійснення перерахунку.

Стягнути з Уманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати на сплату судового збору в сумі 551,20 гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Управлінню Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області подати Уманському міськрайонному суду Черкаської області звіт про виконання постанови протягом 60 днів з дня набрання постановою законної сили.

Суддя: О.С. Кімстачов