Ухвала суду № 59960237, 16.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/2699/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Родіонов С.О.

Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Присяжнюка О.Б.

секретаря судового засідання Орліченко О.Ю.

за участю прокурора Сергєєва Т.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

підозрюваної ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури м. Києва Сергєєвої Т.В. на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 28 липня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Двигуна Р.В. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 годин 20 хвилин 24 вересня 2016 року включно із визначенням застави у розмірі ста п'ятдесяти мінімальних заробітних плат, тобто у сумі 206 700 гривень, щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Луганська, українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч.5 ст. 191 КК України.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя врахував наявність ризиків, передбачених у п.1 та п.5 ч. 1 ст.177 КПК України, дані про особу підозрюваної, міцність її соціальних зв'язків, а також те, що вона обвинувачується у скоєнні декількох умисних особливо тяжких злочинів, та прийшов до висновку про наявність обґрунтованої вірогідності того, що ОСОБА_3 може ухилятись від явки до слідчого та суду чи незаконно впливати на свідків.

Крім того, врахувавши вищезазначені дані, визначив заставу у розмірі 206 700 гривень.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити, застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 1 000 мінімальних заробітних плат.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, прокурор посилається на необґрунтованість ухвали в частині визначеного розміру застави. Так, прокурор вказує, що слідчий суддя прийнявши обґрунтоване рішення про необхідність застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, належним чином не дотримався вимог ч. 3 ст. 183 КПК України.

Апелянт вважає, що враховуючи обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3, їх характер, її роль у вказаних правопорушеннях, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з огляду на розмір шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, визначений слідчим суддею розмір застави не здатен забезпечити виконання підозрюваною покладених не неї процесуальних обов'язків.

Далі в апеляційній скарзі прокурор вказує, що суд не врахував, що ОСОБА_3 постійно не проживала на місцем тимчасової реєстрації, у зв'язку із чим не з'являлася до слідчого для проведення слідчих дій, що стало підставою для ухвалення слідчим суддею Оболонського районного суду міста Києва 25 липня 2016 року рішення про дозвіл на затримання з метою її приводу.

Крім того, прокурор зазначає, що ОСОБА_3 перебуває у дружніх стосунках зі свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, на яких вона може впливати, та підтримує зв'язки з підозрюваним ОСОБА_8

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисників та підозрювану, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали провадження і перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києвіперебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32015100050000084 від 28.10.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч., 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України.

26.07.2016 року слідчим суддею надано дозвіл на затримання з метою приводу ОСОБА_3 для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

27.07.2016 року о 10 год. 20 хв., ОСОБА_3 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України.

27.07.2016 року о 14 год. 15 хв. ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчий СВ фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Двигун Р.В., за погодженням із прокурором прокуратури Київської місцевої прокуратури №5 Власовим І.В., звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 200, ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 191 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

28.07.2016 року ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва дане клопотання слідчого задоволено та щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 години 20 хвилин 24 вересня 2016 року включно із визначенням застави у розмірі ста п'ятдесяти мінімальних заробітних плат, тобто у сумі 206 700 гривень.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих кримінальних правопорушень.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого. Такі дані містяться у протоколах допитів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, висновку судово-економічної експертизи №40/6/2016 від 15.06.2016 року, висновку судово-економічної експертизи №39/6/2016 від 14.06.2016 року, акті перевірки від 06.06.2016 року, акті документальної позапланової перевірки від 21.06.2016 року та від ''ПАТ «Дніпроважмаш», протоколах про результати проведення негласної слідчої дії від 22.01.2016 року.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_3 до вчинення злочинів, підозра у яких їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_3 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, відомості про особу ОСОБА_3, міцність її соціальних зв'язків.

Так, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилаються слідчий і прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_3 перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтувавши при цьому причини, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваної ОСОБА_3 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про визначення підозрюваній ОСОБА_3 застави у розмірі ста п'ятдесяти мінімальних заробітних плат, тобто у сумі 206 700 гривень, оскільки даний розмір застави не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України.

Так, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Разом з тим, твердження прокурора про те, що ОСОБА_3 постійно не проживала за місцем тимчасової реєстрації, у зв'язку із чим не з'являлася до слідчого для проведення слідчих дій, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали провадження не містять доказів ухилення підозрюваної від явки до органів досудового розслідування.

Посилання прокурора на те, що ОСОБА_3 перебуває у дружніх стосунках зі свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, і підтримує зв'язки з підозрюваним ОСОБА_8 не є самостійною підставою для збільшення розміру застави, відповідно до вимог чинного КПК України.

Враховуючи викладене, доводи прокурора щодо необґрунтованості судового рішення в частині визначеного розміру застави, який, на думку прокурора, не здатен забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, є безпідставними, оскільки призначений слідчим суддею розмір застави не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України, а слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення учасників судового розгляду.

За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Як підсумок, слідчий суддя прийняв правильне рішення про необхідність задовольнити клопотання слідчого, врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 28 липня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві Двигуна Р.В. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 10 годин 20 хвилин 24 вересня 2016 року включно із визначенням застави у розмірі ста п'ятдесяти мінімальних заробітних плат, тобто у сумі 206 700 гривень, щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - залишити без змін,а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу прокуратури м. Києва СергєєвоїТ.В. - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____ ______ ____

ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12