Ухвала суду № 59930071, 26.08.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/15068/14-ц

провадження 2-р/201/24/2016

УХВАЛА

26 серпня 2016 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

при секретарі Дашкевич Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську заяву Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про розяснення судвого рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору в частині,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12 листопада 2014 року звернулася до суду з позовом до відповідача ПАТ «Універсал Банк» про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору в частині. Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська вказану справу було прийнято до свого провадження та призначено дату судового засідання, справа по суті не слухалася, виносилися ухвали.

ПАТ «Універсал Банк» 18 серпня 2016 року звернулося до суду з заявою про розяснення ухвали суду від 22 червня 2016 року.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не зявилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 221 ЦПК України неявка осіб, які беруть участь у справі, не перешкоджає розгляду вказаного питання.

Перевіривши матеріали справи та заяви, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає заяву необґрунтованою і не підлягаючою задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій розяснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом в судовому засіданні встановлено, що ухвалою суду від 22 червня 2016 року, яка у встановленому законом порядку набрала законної сили, та яку заявник просить розяснити, клопотання позивача про витребування доказів задоволено, судом при розгляді вказаного клопотання досліджені всі обставини справи, розглянуті конкретно всі заявлені вимоги, їх формулювання знайшли своє вірне відображення в зазначеному судовому рішенні, а тому з урахуванням зазначеного та вище викладеного постановлене судове рішення не є незрозумілим, також слід зазначити, що заявник просить суду розяснити ухвалу суду, а не рішення суду, яким закінчено розгляд справи, однак ЦПК України передбачено розяснення саме рішення суду, а не ухвали.

Крім того в п. 21 постанови № 14 пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, суд приходить до висновку, що заява не обґрунтована, не підтверджена, безпідставна і не ґрунтується на вимогах закону, передбачених законом підстав для задоволення заяви немає, а тому суд вважає за необхідне в її задоволенні відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 210, 221, 293 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Публічному акціонерному товариству «Універсал Банк» в задоволенні заяви про розяснення судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживача та визнання недійсним кредитного договору в частині відмовити.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України вказана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя -