Ухвала суду № 59904256, 22.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1000/16 Справа № 202/4103/16-к Слідчий суддя - Слюсар Л.П. Суддя-доповідач - Мазниця А.А.

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - доповідача Мазниці А.А.

суддів Кондакова Г.В., Онушко Н.М.

При секретарі Гичка Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Головко Олега Васильовича, представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - ТОВ «Укрбуд-Холдинг», - на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2016 року про арешт майна, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі адвокат Головко О.В. порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01.07.2016 р. про арешт майна та скасування даної ухвали, з постановленням нової ухвали, якою у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна - відмовити.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 01.07.2016 р. задоволено клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області Фролова А.О. та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ «Укрбуд-Холдинг» (код ЄДРПОУ 40109304) № 26007455018415, відкритому у ПАТ «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ 21685166, МФО 300528, адреса: вул. Жилянська 43, м. Київ), зупинено видаткові операції з грошовими коштами, що надходять чи знаходяться на вищевказаному рахунку, за винятком видаткових операцій виключно з платежів до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що клопотання слідчого є законним, обґрунтованим, відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та підлягає задоволенню, оскільки незастосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна може привести до настання наслідків, передбачених ч. 7 ст. 170 КПК України, а також враховуючи те, що грошові кошти, які знаходяться на банківський рахунках ТОВ «Укрбуд-Холдинг», відкритих у ПАТ «ОТП Банк», можуть бути об'єктом кримінально протиправних дій.

Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська є необґрунтованою, винесена з порушенням кримінально процесуального закону та підлягає скасуванню.

Зазначає, що слідчим Фроловим А.О. до клопотання про арешт майна не було додано документи та матеріали, якими б він міг обґрунтувати свої доводи, не зазначено, чому саме ці кошти можуть бути предметом злочину. Слідчий суддя, постановляючи оскаржувану ухвалу, залишив це поза увагою, а також не послався на докази, які були підставою для висновку про те, що грошові кошти на відповідному рахунку дійсно є предметом злочину або набуті злочинним шляхом.

Крім того, арешт на грошові кошти було накладено в рамках кримінального провадження № 12016040660001315, яке не має будь-якого відношення до ТОВ «Укрбуд-Холдинг», повідомлення про підозру службовим особам цього підприємства не вручалися, будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні останні не мають, як не має і саме підприємство статусу, який дав би підстави для арешту його майна згідно ст. 170 КПК України.

Вказує, що накладений арешт порушує право ТОВ «Укрбуд-Холдинг» на володіння своїм майном, перешкоджає виконанню підприємством зобов'язань перед контрагентами, найманими працівниками, здійсненню господарської діяльності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Вирішуючи питання про дотримання ТОВ «Укрбуд-Холдинг» строку апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з того, що оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без виклику представника даного підприємства, а отже за правилами ч. 3 ст. 395 КПК України строк її апеляційного скарження для останнього обчислюється з дня отримання ним копії даної ухвали. Інших правил визначення моменту початку строку апеляційного оскарження у цих правовідносинах процесуальний закон не містить.

Оскільки з наданих матеріалів не вбачається, що копія даної ухвали була у встановленому порядку отримана ТОВ «Укрбуд-Холдинг», а посилання апелянта на обізнаність з цим процесуальним документом виключно з Єдиного державного реєстру судових рішень нічим не спростовуються, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про пропущення ним строку апеляційного оскарження та необхідність розгляду і вирішення питання про його поновлення.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З наданих матеріалів випливає, що існує підозра у використанні ТОВ «Укрбуд-Холдінг» як елементу протиправної фінансової схеми з мінімізації податкових зобов'язань суб'єктів господарювання та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, яка підтверджується відомостями про діяльність відповідної злочинної групи, наданими Управлінням СБУ у Дніпропетровській області, та є достатньо обґрунтованою і вагомою для вжиття на даному етапі досудового розслідування заходів забезпечення кримінального провадження.

Наявність такої підозри дає підстави ґрунтовно припускати, що грошові кошти на банківських рахунках даного підприємства є об'єктом кримінально караних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, ці кошти відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів, а отже оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою та відповідає вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують вищенаведених висновків колегії суддів.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб'єкту, що є його власником, та процесуального статусу останнього.

Посилання апелянта на відсутність зв'язку між діяльністю ТОВ «Укрбуд-Холдінг» та розслідуваним кримінальним правопорушенням, а також на необґрунтованість висновку слідчого судді про те, що кошти на рахунку цього підприємства дійсно можуть бути предметом злочину або набуті злочинним шляхом, колегія суддів вважає передчасними, оскільки слідство ведеться на протязі достатньо короткого періоду та на даний час триває перевірка відповідних обставин у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку. У випадку, якщо наявність зв'язку між арештованим майном та розслідуваним злочином у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, заявник не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Головка О.В. - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 липня 2016 року про арешт майна - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

Мазниця А.А. Онушко Н.М. Кондаков Г.В.