Постанова № 5984265, 30.07.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.09 Справа № К-6/95-22/101

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіДавид Л.Л.

СуддівКордюк Г.Т.

Мурської Х.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АТФ «Торговий комплекс», б/н від 14.05.2009 р.

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2009 р.

у справі № К-6/95-22/101 (суддя Малєєва О.В.)

за позовом:

·ОСОБА_2, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область;

·ОСОБА_3, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТФ «Торговий комплекс», м. Рогатин, Івано-Франківська область

про визнання недійсним рішення зборів засновників ТзОВ «АТФ «Торговий комплекс»від 10.02.2002 р., викладеного в протоколі зборів засновників №2

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2: ОСОБА_4 представник (довіреність зареєстрована в реєстрі за №921 від 04.03.2008 р.);

від позивача ОСОБА_3: ОСОБА_4 представник (довіреність зареєстрована в реєстрі за №022 від 16.03.2009 р.);

від відповідача: Соколов О.В. представник (довіреність б/н від 16.06.2009 р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2009 р. у справі №К-6/95-22/101 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2, м. Бурштин, Івано-Франківська область та ОСОБА_3, м. Бурштин, Івано-Франківська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТФ «Торговий комплекс», м. Рогатин, Івано-Франківська область про визнання недійсним рішення зборів засновників ТзОВ «АТФ «Торговий комплекс»від 10.02.2002 р., викладеного в протоколі зборів засновників №2. Визнано недійсним рішення зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «АТФ «Торговий комплекс»(вул. Галицька, м. Рогатин, Івано-Франківська область 77000, ідентифікаційний код 22192879), викладені в протоколі №2 від 10.02.2002 р.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «АТФ «Торговий комплекс», не погодившись з винесеним рішенням подав апеляційну скаргу, б/н від 14.05.2009 р., в якій покликається на те, що таке прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, виходячи з наступного.

Судом, як вказує Скаржник, при прийнятті рішення порушено права останнього на захист, оскільки розглянуто справу без участі останнього.

Крім цього, Скаржник вважає, висновок суду про те, що Позивачі дізналися про проведення зборів 10.02.2002 р. тільки 07.11.2005 р. помилковим, оскільки останні особи знали, що згідно з протоколом №1 від 30.12.2001 р. ОСОБА_6 як директор, обраний строком на один рік, а відповідно до рішення зборів від 10.02.2002 р. строк його повноваження пролонгований. Крім цього, ОСОБА_2 внесла пропозицію про продовження строку повноваження, а тому не порушувала питання про оспорювання рішення, викладеного у протоколі №2. Відповідно до цього, строк позовної давності, Скаржник вважає пропущеним.

Також Скаржник вказує, що в зв»язку з тим, що розглянуто справу у відсутності представника Відповідача, останній був позбавлений можливості подати докази про те, що ОСОБА_4 не мав доручення позивача ОСОБА_3 на подання позовної заяви від 05.03.2009 р. про відновлення строку давності та визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «АТФ «Торговий комплекс»10.02.2002 р., викладені в протоколі №2. А відтак, якщо ОСОБА_3 не дала довіреності ОСОБА_4 на подання позову 05.03.2008 р., то позовна заява суперечить ст. 22 ГК України.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового, яким останній просить в позові відмовити.

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу, б/н від 15.06.2009 р. заперечують доводи апеляційної скарги, зазначаючи при цьому, що розгляд справи неодноразово відкладався і повторна неявка в судове засідання без поважних причин Відповідача та його законних представників не є підставою для не вирішення справи по суті. Безпідставним також вважають твердження Відповідача про те, що ОСОБА_3 не дала доручення представнику ОСОБА_4 оскільки таке в матеріалах справи наявне. Крім цього, ст. 22 Господарського кодексу України на порушення якої посилається Відповідач не має ніякого відношення до подання позовної заяви, так як дана стаття встановлює особливості управління господарською діяльністю в державному секторі економіки. Строк позовної давності не пропущений, про що мотивовано та детально викладено в рішенні з посиланням на докази, які стверджують, що строк позовної давності не пропущений, так як з 07.11.2005 р. до подачі заяви в суд 03.04.2007 р. не минуло ще три роки. Відповідно до цього, оскаржуване рішення вважає вірним прийнятим з дотриманням норм чинного законодавства, а відтак просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, як безпідставну і необґрунтовану.

30.07.2009 р. в канцелярію суду представником Відповідача подано клопотання про перенесення вказаної справи на інше число в зв»язку з перебуванням ОСОБА_6 на санаторному лікуванні з 14.07. по 08.08.2009 р. і який би хотів дати суду пояснення особисто.

Представником Відповідача в судовому засіданні 30.07.2009 р. підтримано клопотання про відкладення розгляду справи. Представником Позивачів заперечено, при цьому, вказано, що розгляд справи в місцевому господарському суду неодноразово відкладався, і директор ОСОБА_6 мав час та можливість подати додаткові пояснення в заперечення позовних вимог. Відповідно до цього, просить розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Представник Відповідача (Скаржника) в судовому засіданні 30.07.2009 р. підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, наведених в такій, а представником Позивачів заперечено з мотивів, наведених у відзиві.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши представників сторін, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Івано-Франківської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

З протоколу №2, підписаного головою зборів ОСОБА_7 та секретарем зборів ОСОБА_6 (Т-1, а.с.6) вбачається, що 10.02.2002 р. відбулися збори засновників ТзОВ «АТФ «Торговий комплекс»в результаті, яких прийнято рішення, а саме: 1). продовжено повноваження ОСОБА_6 на посаді директора ТзОВ «АТФ «Торговий комплекс»на аналогічний термін з подальшою пролонгацією за відсутності іншого рішення загальних зборів; 2). погоджено придбання відповідної земельної ділянки за ціною в межах 70000 грн. Уповноважено директора товариства ОСОБА_6 підписати договір купівлі-продажу.

На зборах, як вказується в протоколі, були присутні четверо засновників, що в сукупності володіють 100% статутного капіталу, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Згідно з уточненими позовними вимогами Позивачі просять рішення зборів засновників ТзОВ «АТФ «Торговий комплекс»від 10.02.2002 р., викладене в протоколі зборів засновників №2 про продовження повноважень ОСОБА_6 на посаді директора товариства визнати недійсними, з огляду на те, що згідно з положеннями статуту директор призначається зборами учасників на 1 рік з правом продовження повноважень на новий період за рішенням зборів. Оскільки, як вказують Позивачі, вони не брали участі в даних зборах, що підтверджується їх заявами від 25.06.2005 р., а відтак дані збори просять визнати недійсними. При цьому, просять поновити пропущений з поважних причин строк позовної давності, оскільки про оскаржуване рішення вони дізналися після винесення 07.11.2005 р. Рогатинським районним судом ухвали про об»єднання в одне провадження позовів у справі №2-667/2005 р., після чого в січні 2006 р. звернулись до Рогатинського районного суду з позовом про визнання недійсним оскаржуваного рішення, який в подальшому внаслідок непідсудності спору загальним судам був залишений без розгляду.

У відповідності до вимог ст. 60 Закону України «Про господарські товариства»від 19.09.1991 р. №1576-ХІІ (в редакції чинній на момент спірних правовідносин (надалі Закон)) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Згідно з ч. 5 ст. 61 вищезазначеного Закону про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менше як за 30 днів до скликання загальних зборів.

У відповідності до п. 8.3. Статуту товариства кількість голосів кожного з учасників на зборах визначається пропорційно розміру частки учасника у статутному фонді.

Пунктом 8.8. Статуту, збори вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, які володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів, що відповідає вимогам ст. 60 Закону України «Про господарські товариства».

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що Відповідач повідомив Позивачів про проведення зборів 10.02.2002 р. не менше ніж за 30 днів до їх скликання.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини , які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно з п. 2.11 роз»яснення Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»№04-5/14 від 28.12.2007 р. підставою недійсності рішень загальних зборів є, зокрема, те, що рішення прийнято неправомочними загальними зборами або правомочність загальних зборів встановити неможливо.

В матеріалах справи наявні нотаріально завірені заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 25.06.2005 р. (Т-1, а.с.7, 8 (Т-2, а.с.27, 28 (оригінали)) у яких Позивачі, як учасники ТзОВ «АТФ «Торговий комплекс»зазначають, що не приймали участі у зборах засновників 10.02.2002 р. та не отримували повідомлень про їх проведення.

З протоколу №2 від 10.02.2002 р. вбачається, що всього учасників налічується четверо, двоє з яких не були повідомлені про проведення зборів засновників, що є підставою для визнання прийнятих на зборах рішень недійсними, оскільки їх участь могла істотно вплинути на результати голосування.

Судова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що строк позовної давності Позивачами не пропущено з огляду на те, що як встановлено судом по матеріалах справи, останні дізналися про оскаржуване рішення 07.11.2005 р. коли Рогатинським районним судом винесено ухвалу у справі №2-667/2005 р. про об»єднання в одне провадження двох позовів, в одному з яких брали участь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Рішення зборів від 10.02.2002 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскаржували в Рогатинський районний суд Івано-Франківської області, який ухвалою від 29.01.2007 р. у справі №207/2007 р. залишив без розгляду позов останніх за непідсудністю.

В апеляційній скарзі Скаржник вказує, на те, що в зв»язку з тим, що розглянуто справу у відсутності представника Відповідача, останній позбавлений можливості подати докази про те, що ОСОБА_4 не мав доручення позивачки ОСОБА_3 на подання позовної заяви від 05.03.2008 р. (Т-1, а.с.54) про відновлення строку давності та визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТзОВ «АТФ «Торговий комплекс»10.02.2002 р. викладені в протоколі №2, а відтак позовна заява суперечить ст. 22 ГК України. Дане твердження Скаржника є безпідставним, оскільки такі довіреності наявні в матеріалах справи та оригінали таких подані апеляційній інстанції (Т-2, а.с.29-32). Крім цього, ст. 22 Господарського кодексу України на порушення якої посилається Відповідач не має ніякого відношення до подання позовної заяви, так як дана стаття встановлює особливості управління господарською діяльністю в державному секторі економіки.

Скаржник в апеляційній скарзі вказує, що при прийнятті рішення порушено його право на захист, оскільки розглянуто справу без його участі.

Матеріалами справи підтверджено, що справа розглядається неодноразового, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2008 р. касаційну скаргу ТзОВ «АТФ «Торговий комплекс»задоволено частково. Постанову від 05.08.2008 р. Львівського апеляційного господарського суду та рішення від 17.03.2008 р. Господарського суду Івано-Франківської області зі справи №К-6/95 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області. Ухвалою від 16.12.2008 р. присвоєно №К-6/95-22/101 та призначено справу до розгляду на 23.12.2008 р. (Т-1, а.с.113). Ухвалами суду від 23.12.2008 р., 27.01.2009 р. розгляд справи відкладався. В судовому засіданні 16.02.2009 р. оголошено перерву до 05.03.2009 р. В подальшому розгляд справи ухвалами від 05.03.2009 р., 26.03.2009 р., 07.04.2009 р. та 21.04.2009 р. також відкладався. Враховуючи наведене вище, місцевим господарським судом правомірно відхилено клопотання директора ТзОВ «АТФ «Торговий комплекс»викладене в телеграмі, оскільки таке немотивоване, крім цього, за аналогічним клопотанням було відкладено попереднє судове засідання 21.04.2009 р.

Відтак, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були зясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Івано-Франківської області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 05.05.2009 р. у справі №К-6/95-22/101 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТФ «Торговий комплекс», б/н від 14.05.2009 р. - без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4.Справу № К-6/95-22/101 повернути Господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддяДавид Л.Л.

СуддяКордюк Г.Т.

СуддяМурська Х.В.