Рішення № 59832829, 11.08.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/608/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Рудь Н.В.

за участі

представника позивача Борщ А.В.

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору № 82757-CRED від 15 серпня 2007 року відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк до 15 серпня 2008 року. Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором загальна заборгованість відповідача за невиконання умов договору станом на 07 грудня 2015 року становить - 2 445,30 доларів США, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 543,26 доларів США, заборгованості по відсотках у розмірі 1 902,01 доларів США. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14 червня 2010 року стягнуто заборгованість з відповідача на користь позивача у розмірі 933,88 доларів США, отже різниця становить 1 511,42 доларів США, а також фіксована частина штрафу у розмірі 10,58 доларів США та процентна складова штрафу у розмірі 75,57 доларів США. Просить суд стягнути заборгованість у розмірі 1 597,57 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 07 грудня 2015 року становить 37 766,47 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача Борщ А.В. підтримав позовні вимоги. Дав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково пояснив, що рішенням суду від 14 червня 2010 року стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 10 грудня 2009 року, яка відповідачем не виплачена. 04 січня 2016 року звернулися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитом за період з 14 липня 2010 року по 07 грудня 2015 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представництво інтересів здійснювала ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала. Пояснила, що останній платіж відповідачем здійснено у 2009 році. Рішенням суду стягнуто заборгованість за кредитним договором, строк дії якого встановлений до 2008 року. Тому підлягає застосуванню строк позовної давності.

Дослідив в судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

15 серпня 2007 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем укладено кредитний договір № 82757-CRED, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк до 15 серпня 2008 року (а.с. 7-8, 9-10).

Згідно положень ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

14 червня 2010 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 933,88 доларів США, що за офіційним курсом НБУ, становить 7 461,70 грн. Зазначена заборгованість була визначена банком станом на 10 грудня 2009 року та складала із заборгованості за кредитом у розмірі 543,26 доларів США, заборгованості по відсотках у розмірі 1 902,01 доларів США, а також фіксованої частини штрафу у розмірі 31,29 доларів США та процентної складової штрафу у розмірі 42,98 доларів США (а.с.4)

08 листопада 2011 року представник позивача звернувся до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження на примусове виконання виконавчого листа № 2-1312/2010, виданого 29 вересня 2010 року Дніпровським районним судом м. Києва (а.с.62).

11 листопада 2011 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Лазор І.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 29766030 на примусове виконання виконавчого листа № 2-1312/2010 (а.с.63).

26 червня 2014 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Шеремет Ю.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 29766030 на примусове виконання виконавчого листа № 2-1312/2010, виданого 29 вересня 2010 року Дніпровським районним судом м. Києва, у зв'язку відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення (а.с.64).

Згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6, змінив прізвище з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3» (а.с.55). 01 вересня 2015 року шлюб було розірвано,відповідач змінила прізвище з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3» (а.с.54).

Позивач просить суд стягнути заборгованість у розмірі 1 597,57 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 07 грудня 2015 року становить 37 766,47 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 82757-CRED від 15 серпня 2007 року станом на 07 грудня 2015 року становить - 2 445,30 доларів США, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 543,26 доларів США, заборгованості по відсотках у розмірі 1 902,01 доларів США(а.с. 5).

Представник відповідача заперечувала проти позову та наполягала на тому, що правовідносини сторін припинено на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 червня 2010 року, яким стягнуто заборгованість з відповідача на користь позивача у розмірі 933,88 доларів США за кредитним договором, строк дії якого встановлений до 15 серпня 2008 року.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 цього Кодексу строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно з ч.1 ст.598 ЦК «зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом». Ці підстави зазначені в стст.599, 600, 604-609 ЦК, відповідно до яких зобов'язання припиняється:

1) виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК); належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання;

2) за згодою сторін унаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо); розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами (ст.600 ЦК);

3) зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (ст.601 ЦК);

4) за домовленістю сторін (ст.604 ЦК);

5) внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст.605 ЦК);

6) поєднанням боржника та кредитора в одній особі (ст.606 ЦК);

7) неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає (ст.607 ЦК);

8) смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою й у зв'язку із цим не може бути виконане іншою особою (ч.1 ст.608 ЦК);

9) смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора (ч.2 ст.608 ЦК);

10) ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ст.609 ЦК).

Зважаючи на відсутність у зазначених правових нормах такої підстави припинення зобов'язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, слід дійти висновку, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Із правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 29 червня 2016 року у справі № 6-1188цс16 вбачається наступне: разом із тим, за змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності.

Згідно п. 3.1 кредитного договору за користування кредитом кредитор сплачує відсотки у розмірі 25 % річних. Розрахунок нарахованих відсотків проводиться з моменту зарахування коштів на картрахунок до дати погашення кредиту.

Згідно п. 3.2 Кредитного договору відповідно до вимог ст. 212 ЦК України, при порушення кредитором будь-якого зобов'язання по погашенню кредиту, відповідно графіку та п.п. 1.4, 2.3.1, 3.3 кредитного договору чи порушення п. 2.2.8 зазначеного договору. Боржник платить банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту.

Судом перевірено розрахунок заборгованості за кредитним договором та встановлено включення в нього розміру заборгованості, яка була 14 червня 2010 року стягнута рішенням Дніпровського районного суду м. Києва, а саме заборгованості за кредитом у сумі 543,26 доларів США, заборгованості по відсотках у розмірі 1 902,01 доларів США.

Одночасно судом встановлено, що розрахунок позовних вимог зроблений без урахування строку позовної давності.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Відповідач звернулася із заявою про застосування наслідків спливу строків позовної давності. Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позивної давності укладається у письмовій формі.

Згідно п. 5.7 Кредитного договору сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності до п»яти років.

З урахуванням дати звернення до суду з позовом - 04 січня 2016 року (а.с. 25-26), заборгованість по процентам за користуванням кредитом за період з 04 січня 2011 року по 07 грудня 2015 року становить у розмірі 1284 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири) доларів США 60 центи.( 543,29 долара СШАх 0,48х 1798 днів:365)

Згідно п. 5.6 кредитного договору встановлено, що при порушенні кредитором зобов'язань, передбачених п. п. 2.2.6, 2.2.9 вказаного договору боржник сплачує банку за кожен випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту.

Згідно п. 5.10 кредитного договору при порушенні кредитором строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більше ніж на 120 днів, кредитор зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250,00 грн. + 5% від суми позову.

За змістом рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 червня 2010 року з ОСОБА_3 на користь позивача стягнута також фіксована частина штрафу у розмірі 31,29 доларів США та процентна складова штрафу у розмірі 42,98 доларів США.

Тому позовні вимоги про стягнення фіксованої частини штрафу у розмірі 31,29 доларів США та процентної складової штрафу у розмірі 42,98 доларів США не підлягають задоволенню.

Виходячи із наведеного підлягають задоволенню позовні вимоги про заборгованість по процентам за користуванням кредитом за кредитним договором № 82757-CRED від 15 серпня 2007 року за період з 04 січня 2011 року по 07 грудня 2015 року у розмірі 1284 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири) доларів США 60 центи. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при подачі позовної заяви: майнового характеру оплаті підлягає судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Місячний розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2016 року становить 1378 грн. 00 коп.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір за подачу позову майнового характеру в розмірі 1 відсотка ціни позову в сумі 1378 грн. 00 коп. (а.с. 16).

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Згідно п.11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», порядок сплати судового збору за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, у випадках та на умовах, встановлених законом (частина третя статті 533 ЦК), передбачено в абзаці 2 частини першої статті 6 Закону № 3674-VI. У цьому випадку ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Виходячи саме з такої ціни позову (в національній валюті), визначається розмір судового збору, що підлягає сплаті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову.

Згідно матеріалів позовної заяви ціна позову складає 1597,57 доларів США, курс долару станом на 07 грудня 2015 року становить 23,648624 грн. за 1 долар США.

Отже, ціна позову з урахуванням курсу долару США станом на 07 грудня 2015 року становить 37766,47 грн. (1597,57 доларів США х 23,648624).

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір за подачу позову майнового характеру в розмірі 1 мінімальної заробітної плати в сумі 1378 грн. 00 коп. (а.с. 16).

Згідно п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

У зв'язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір майнового характеру виходячи з такого розрахунку.

Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 30 367,94 грн. (1284,60 доларів США х 23,64 грн. за 1 долар США) та з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 1102 грн. 40 коп.(30367,94 грн. х100: 37766,47 грн. =80% х 1378,00 грн.).

Відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 675 грн. 22 коп.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 553, 599, 610, 611, 625, 631, 1048 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 10, 11, 15, 60, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк»(ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість по процентам за користуванням кредитом за кредитним договором № 82757-CRED від 15 серпня 2007 року за період з 04 січня 2011 року по 07 грудня 2015 року у розмірі 1284 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири) доларів США 60 центи. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50) судовий збір у розмірі по 1102 (одна тисяча сто два) грн. 40 коп.

Повний текст рішення виготовлено 16 серпня 2016 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н.Є.Арапіна