Рішення № 5981602, 05.08.2009, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа № 2-2458/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2009 року м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого - судді Деркача О.Г.

секретаря Лящинської М.В.

з участю: позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про розірвання трудового договору, стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації, –

В С Т А Н О В И В :

19.06.2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про розірвання трудового договору від 29.08.2006 року, зареєстрований у Чернігівському міському центрі зайнятості 29.08.2006 року за № 17916; стягнення 20666 грн. 77 коп. заборгованості із заробітної плати, нарахованої за час фактичної дійсності трудового договору; стягнення 842 грн. 10 коп. компенсації за невикористану щорічну відпустку за період з 29.08.2006 року по 29.08.2007 року. Мотивуючи свої вимоги наступним: наказом від 29.08.2006 року № 1 вона була прийнята відповідачем на роботу на посаду маркетолога та було укладено безстроковий трудовий договір, який було зареєстровано у Чернігівському міському центрі зайнятості. Вказує, що фактично роботу виконувала на дому, заробітну плату отримувала готівкою без складання жодного документу на підтвердження цього факту. Проте, зі збігом двох місяців її роботи відповідач припинив телефонувати їй, змінив номер власного мобільного телефону, не повідомивши про новий. Фактично у листопаді 2006 року нею було припинено виконання трудових обов‘язків за укладеним трудовим договором. З того ж часу не отримувала заробітної плати. Зважаючи на необхідність забезпечувати життєві потреби, була змушена з 12.02.2008 року укласти новий трудовий договір. 21.04.2009 року направила відповідачу заяву про звільнення за власним бажанням, але до цього часу ніякої відповіді від відповідача не отримувала. Час простою не з її вини, що мав місце з листопада 2006 року і до часу подання нею заяви про розірвання трудового договору, має бути оплачений із розрахунку 666 грн. 67 коп. на місяць, що сукупно складає 20666 грн. 77 коп. Зазначає, що має право на компенсацію щорічної відпустки виключно за перший рік тривалості трудового договору, оскільки саме на цей період припадає час фактичного виконання нею трудових обов‘язків. Сума невиплаченої компенсації невідбутої щорічної відпустки складає 2000 грн./57 днів Х 24 = 842 грн. 10 коп.

17.07.2009 року до участі у розгляді справи в якості третьої особи на стороні відповідача було залучено Чернігівський міський центр зайнятості.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала та суду пояснила, що трудовий договір був укладений, проте фактично не працювала і заробітну плату не отримувала. Вказала, що бажає щоб її звільнили за власним бажанням з 21.04.2009 року і було стягнуто з відповідача на її користь зазначену суму заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористану відпустку.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково та суду пояснив, що не заперечує проти розірвання договору, проте позивачка фактично не працювала і у зв‘язку з чим відсутні підстави для задоволення її вимог щодо стягнення заробітної плати. Першу заяву на звільнення позивачка писала ще у 2006 році, але він із своєї необізнаності належним чином не оформив розірвання трудового договору.

Представник третьої особи на стороні відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, так як вважає спірну трудову угоду фіктивною.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.08.2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено безстроковий трудовий договір /надалі-Договір/ між працівником і фізичною особою (а.с.8), відповідно до якого ОСОБА_1 зобов‘язана виконувати маркетингові послуги з 9-00 до 17-00, а ОСОБА_2 оплачувати працю у розмірі 1000 грн. З 12.02.2008 року по 26.03.2008 року позивачка працювала в ПП «Мір», а з 01.04.2008 і по теперішній час працює в Чернігівській районній санепідемстанції (а.с.28-33).

Враховуючи те, що позивачка після укладання Договору фактично до виконання своїх трудових обов»язків не приступала і заробітної плати не отримувала, що визнано в судовому засіданні сторонами, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факту існування заборгованості із заробітної плати та невиплаченої компенсації за невикористану відпустку і у зв‘язку з чим, позовні вимоги позивача в частині стягнення вищезгаданих грошових сум є безпідставними і в задоволенні яких необхідно відмовити.

Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги і в частині розірвання Договору з 21.04.2009 року оскільки позивачка станом на вказану дату і не за сумісництвом вже перебувала в трудових відносинах з Чернігівською районною санепідемстанцією, незважаючи на те, що згідно п.4 укладеного Договору, установлений час виконання робіт за цим Договором складав з 9-00 до 17-00, тобто позивачка не могла одночасно виконувати не за сумісництвом трудові функції за двома трудовими договорами.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглянув позов в межах заявлених вимог і на підставі наданих доказів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача необхідно стягнути витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 79, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 24 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9, суд, –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про розірвання трудового договору, стягнення заборгованості по заробітній платі та компенсації - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету м. Чернігова на р/р 31214259700002 код ЄДРПОУ 22825965 МФО 853592 в ГУДКУ в Чернігівській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова, заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова О.Г.Деркач