Ухвала суду № 59812974, 16.08.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/3234/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Смотрицький В.Г.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

16 серпня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Шевченківського районного суду м.Чернівці із позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05 липня 2016 року позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 05 липня 2016 року скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи та прийняття необґрунтованої ухвали.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції залишив вказаний позов ОСОБА_2 без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду та відсутністю поважних причин для його поновлення.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує такі обставини та норми законодавства.

Згідно з ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Встановлено, що протягом червня 2012 року червня 2014 року позивач отримувала щомісячну державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в сумі 130 грн., а з липня 2014 року взагалі перестала її отримувати.

В січні 2011р. прокурор м.Чернівці звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії щодо стягнення недоотриманої суми щомісячної державної допомоги по догляду за іншою дитиною позивача до досягнення нею трьохрічного віку та зобов'язання вчинити дії. Позивач приймала участь у розгляді цієї справи. Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12.04.2011р. в задоволенні позову було відмовлено, але постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду України від 21.10.2015р. попередня постанову суду була скасована, а позов задоволено.

05.05.2016р. позивач звернулась до суду із даним позовом в якому оскаржує дії відповідача, які були вчинені його працівниками протягом червня 2012 року грудня 2014 року щодо виплати спочатку в неналежному розмірі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, а в подальшому і взагалі невиплаті цієї допомоги.

В обґрунтування поважності причин пропуску строк звернення до суду позивач вказала, що про своє порушене право вона дізналась тільки 30.12.2015р., коли отримала довідку від відповідача.

Як обґрунтовано зазначає суд першої інстанції позивач, яка за фахом є юристом і працює адвокатом, ще в 2011 році знала про те, що відповідач нараховував щомісячну державну допомогу по догляду за іншою її дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в меншому ніж необхідно розмірі. В липні 2014 року вона взагалі перестала отримувати цю допомогу, але чомусь не звернула на це увагу та не звернулась до відповідача за роз'ясненнями. Враховуючи аналогічні попередні дії відповідача позивач з самого початку призначення їй тієї ж самої щомісячної державної допомоги по догляду за другою її дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, вона мала можливість поцікавитись про розмір призначеної допомоги і відповідно реагувати на порушення прав, але цього не зробила.

Отже, позивач пропустила строк звернення до адміністративного суду без поважних причин, що має наслідком залишення її позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 199 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 липня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Смілянець Е. С. Сушко О.О.