Ухвала суду № 59812973, 16.08.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 670/750/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Потапов О.О.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

16 серпня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області на постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 30 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області, Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Віньковецького районного суду Хмельницької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області та Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певній дії.

Постановою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 30 березня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Статтею 197 КАС України, зокрема п.1 ч. 1, встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено, що у березні 2014 року, при досягненні 55 років ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 п. "в" Закону України "Про пенсійне забезпечення» .

Комісія прийняла рішення 29.05.2014 року № 9, яким зарахувала до стажу період роботи з 22.10.1986 року по 31.12.2002 року у колгоспі "Росія", згодом колгосп "Дружба", КСП "Дружба", приватне с/г підприємство "Дружба" згідно п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Всього стажу роботи трактористом по висновку ПФУ нараховується 16 років 2 місяці 24 дні.

Разом з тим Комісія відмовила в зарахуванні до пільгового стажу роботу трактористом у період з 14.04.1982 року по 08.10.1986 року у Віньковецькому виробничому об'єднанні "Сільгоспхімія", згодом районне підприємство "Агрохім", ВАТ "Віньковецьке підприємство "Агрохім", оскільки відсутні первинні документи, які підтверджували б зайнятість трактористом на вирощуванні сільськогосподарської продукції в рослинництві чи тваринництві в колгоспах, радгоспах чи інших підприємствах сільського господарства району.

Згідно даних Пенсійного фонду України стажу роботи трактористом не нараховується 20 років, а тому призначити пенсію на пільгових умовах немає підстав.

Вважаючи відмову відповідача неправомірною, позивач посилався на вимоги ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", згідно якої основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У трудовій книжці ОСОБА_2 № НОМЕР_1, яка заповнена у 1981 році, здійснено записи про те, що з 1975 року по 1981 рік він працював у спецгоспі "Маяк". У трудовій книжці № 725669, яка заповнена 1982 року, проведено записи про те, що з 1982 року по 1986 рік він працював у Віньковецькій "Сільгоспхімії". Отже, впродовж усієї трудової діяльності, починаючи з 1975 року по 2002 рік, він безперервно працював трактористом у сільському господарстві. Трудові книжки заповнені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, відповідно до архівної довідки № 141 від 25.02.2014 року ОСОБА_2 дійсно працював у спецгоспі "Маяк" смт. Віньківці з березня по грудень 1975 pоку; з березня по грудень 1976 p.; з січня по квітень 1977 року; з листопада 1979 року по листопад 1980 pоку; з червня по грудень 1981 року. В довідці зазначено людинодні та розмір заробітної плати. Підстава видачі довідки - відомості нарахування заробітної плати.

Відповідно до Архівної довідки № 143 від 25.02.2014 р. ОСОБА_2 працював у Віньковецькій райсільгоспхімії з 14 квітня 1982 року по 08 жовтня 1986 року.

Тому ОСОБА_2 вважає, що відмова Управління Пенсійного фонду у Віньковецькому районі та рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області необґрунтоване та прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для призначення ОСОБА_2 пенсії по віку на пільгових умовах відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з часу виникнення права на пенсію 19 березня 2014 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Так, справа за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області та Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певній дії розглядалась судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Ухвалою Вищого адміністративного суду України 13 січня 2016 року скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції і справу надіслано на новий судовий розгляд. В ухвалі зазначено, що суди попередніх інстанцій неналежно дослідили обставини, пов'язані з місцем роботи свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в період з 14 квітня 1982 року по 08 жовтня 1986 року та наявність документів, що підтверджують відповідний стаж і умови роботи у цей період. Також не з'ясовано ними факт безпосередньої зайнятості позивача як тракториста в рослинництві чи тваринництві на вирощувані сільськогосподарської продукції, а тому задоволення позовних вимог є передчасним.

Під час повторного розгляду справи встановлено, що суд касаційної інстанції скасував постанову Віньковецького районного суду від 21 жовтня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду, оскільки відсутні первинні документи, які підтверджували б зайнятість ОСОБА_2 трактористом на вирощуванні сільськогосподарської продукції в рослинництві чи тваринництві в колгоспах, радгоспах чи інших підприємствах сільського господарства району, а свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не допитувались про те, чи був позивач безпосередньо зайнятий як тракторист в рослинництві і тваринництві з 14 квітня 1982 року по 08 жовтня 1986 року і чи відноситься підприємство, на якому він працював до виробництва рослинництва і тваринництва.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що вони раніше були прийняті на роботу трактористами в виробниче об'єднання "Сільгоспхімія", яке декілька разів змінювало найменування. Вони працювали в одному мехзагоні з позивачем. Він виконував польові роботи, пов'язані з внесенням органіки на поля і зі збиранням урожаю. Працював на тракторі постійно після служби в армії, в тому числі в період з 14 квітня 1982 року по 08 жовтня 1986 року і виконував норму, преміювався за це. Пояснення свідків підтверджені записами в їхніх трудових книжках (а.с.57-60) та повідомленням представника відповідача про те, що ці свідки отримують пільгові пенсії тракториста.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до записів у трудовій книжці позивача (а.с.18-19) в період з 14 квітня 1982 року по 08 жовтня 1986 року позивач працював трактористом, що підтверджено відповідними наказами по підприємству. Запис в його трудовій книжці за цей період відповідає вимогам п. «в» (занесение сведений о работе) Інструкції (1974 року) про порядок ведення трудових книжок на підприємствах установах, організаціях.

Інструкцією відповідно до пункту "в" розділу "відомості про роботу" фіксується назва підприємства. В графі "3" вказується, що особа прийнята в цех ділянку, виробництво, роботу і професію і розряд. Саме так і записано в трудовій книжці позивача БТ-1 № 7256694, виданій підприємством в 1992 році ОСОБА_2 Інших вимог не ставилось згідно діючої тоді Інструкції до записів у трудовій книжці.

За таких обставин позивач згідно ст. 62 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" довів записом у трудовій книжці, що працював трактористом 2 класу в "Сільгоспхімії". Інше він не повинен доводити, а саме, що працював повний чи не повний день, це згідно частини 2 статті 71 КАС повинен спростувати відповідач, який намагається перекласти тягар доказування на позивача. Те, що ОСОБА_2 був зайнятий на роботах пов'язаних з рослинництвом протягом повного робочого дня він довів показаннями свідків, адже згідно діючого КЗпП (ст. 147) на той час за відсутність протягом трьох годин на роботі звільняли та звільняли за відмову від запропонованої роботи (ст. 40 ч. 2 КЗпП).

Згідно мотивувальної частини Постанови ВС України № 21-468а-13 від 04.02.2014 року суд констатує: "Водночас у наданих для порівняння ухвалах Вищого адміністративного суду України висновки суду касаційної інстанції ґрунтуються на тому, що сам факт роботи на посаді тракториста-машиніста підтверджено записами в трудовій книжці, а підтвердження трудового стажу в порядку, визначеному пунктами 17, 18 Порядку, в тому числі показаннями свідків, стосувались лише підтвердження факту безпосередньої зайнятості у виробництві продукції сільськогосподарської".

Показаннями свідків також підтверджено факт зайнятості ОСОБА_2 на польових роботах повний робочий день. Показаннями цих же свідків та свідків пенсіонерів пільговиків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (копії їх трудових книжок долучені до матеріалів справи) та архівною довідкою № 40 від 16.02.2015 року позивач довів, що на наступний місяць після звільнення з лав армії приступив до роботи і продовжив працювати трактористом в колгоспі, тоді спецгоспі "Маяк". Службу в армії протягом 2 років підтвердив військовим квитком (а.с.9).

Про те, що він до служби працював трактористом і мав стаж роботи на тракторі зазначено в посвідчені тракториста ОСОБА_2 так: "Удостоверение тракториста-машиниста второго класса ... стаж с 24 марта 1976 года..." (а.с.8).

Відповдіно до ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Оскільки доведено, що ОСОБА_2 до і після служби в армії працював трактористом, то період її проходження з 04 травня 1977 року по 22 травня 1979 року підлягає зарахуванню до пільгового трудового стажу, а саме 2 роки і 17 днів. Робота до служби підтверджена записом в трудовій книжці.

Період з 14 квітня 1982 року по 08 жовтня 1986 року нараховує 4 роки 5 місяців пільгового трудового стажу, а всього за цей період і період служби стаж становить більше 6 років і 5 місяців. До цього стажу слід додати 16 років, які не оспорює відповідач, що перевищує 20 років пільгового стажу і дає право позивачу отримувати пільгову пенсію відповідно до п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно протоколу управління ПФУ у Віньковецькому районі № 276 від 06.06.2014 року його загальний трудовий стаж станом на 30.04.2014 року становив 33 роки 2 місяці 24 дні.

18 березня 2014 року ОСОБА_2 досяг 55-річного віку. Вчасно, до спливу трьох місяців, а саме 25 квітня 2014 року він звернувся до управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", надавши відповідні документи, в тому числі трудову книжку. Тому з 19 березня 2014 року йому слід виплачувати пільгову пенсію.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що в даному випадку вимога закону щодо підтвердження факту безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства не виконана, а тому відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, оскільки даний факт був підтверджений показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні в суді першої інстанції.

В силу пункту 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

З цих же підстав, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на правові позиції Вищого адміністративного суду України, адже в даному випадку відомості про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції були доведені належними та допустимими доказами.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Віньковецького районного суду Хмельницької області від 30 березня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.