Ухвала суду № 59784484, 17.08.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/8860/2016 Головуючий у І інстанції - Коробенко С.В.

Доповідач - Андрієнко А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

Мараєвої Н.Є.

При секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» в особі заступника голови комісії з реорганізації ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 05 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», третя особа - ОСОБА_4, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ДТГО «ПЗЗ» суму в розмірі 281 176,35 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 800 грн., понесених позивачем на оплату вартості проведеного автотоварознавчого дослідження. Свої вимоги мотивував тим, що 28.07.2015 року на пр. Повітрофлотському в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного позивачу автомобіля НОМЕР_1, та автомобіля «ЗІЛ-5301н», д/н НОМЕР_4, що належить ДТГО «ПЗЗ», під керуванням водія ОСОБА_4, в результаті якої автомобілі було пошкоджено. Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 25.08.2015 року винним у ДТП визнано ОСОБА_4 Внаслідок зазначеної ДТП позивачу була заподіяна матеріальна шкода, яка згідно з висновком автотоварознавчого дослідження становить 331 176,35 гривень. Враховуючи, що відповідальність водія транспортного засобу «ЗІЛ-5301н», д/н НОМЕР_4, була застрахована в ПрАТ СТ «Іллічівське», в межах ліміту відшкодування в сумі 50 000 грн., позивач просив стягнути з відповідача суму, яка перевищує ліміт, а саме: 281 176,35 грн. з ДТГО «ПЗЗ».

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 05 травня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ДТГО «Південно-Західна залізниця» на користь ОСОБА_3 в порядку відшкодування шкоди суму в розмірі 95 143,58 грн. та судовий збір в розмірі 951,44 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи тим, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

В суді апеляційної інстанції представник апелянта та ОСОБА_4 просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач та його представник просили відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 липня 2015 року в м. Києві на пр. Повітрофлотському відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля «ЗІЛ-5301», д/н НОМЕР_4, що належить ДТГО «ПЗЗ» під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля НОМЕР_2, за кермом якого знаходився ОСОБА_3

Встановлено, що власником транспортного засобу «БМВ», д/н НОМЕР_3, був ОСОБА_5, проте на підставі нотаріально посвідченої довіреності ОСОБА_3 уповноважений власником автомобіля керувати ним, бути представником власника у всіх правовідносинах з приводу питань, що пов'язані з автомобілем (а.с.6).

Відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 25.08.2015 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, тобто у даній дорожньо-транспортній пригоді.

Згідно зі Звітом автотоварознавчого дослідження №4718/08/15-2 від 20.08.2015 року, складеного ТОВ «Сател Груп», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1, становить 331 176,35 грн., яка дорівнює ринковій вартості такого автомобіля на момент ДТП, а тому відновлювальний ремонт автомобіля є економічно необґрунтованим (а.с.12-53).

Позивачем була надано суду копію додаткового Звіту №4718/08/15-3 від 20.08.2015 року, згідно з яким вартість залишків транспортного засобу «БМВ», д/н НОМЕР_3, після дорожньо-транспортної пригоди оцінено в 186 032,77 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ЗІЛ-5301», д/н НОМЕР_4, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована згідно з Полісом №АІ/7924125 Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» з лімітом відшкодування за шкоду, заподіяну майну, - 50 000 грн. (а.с. 69).

Страхове відшкодування виплачене позивачу в повному обсязі .

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 був переведений на посаду водія ДТГО «ПЗЗ» наказом №4716/01 від 12.11.2014 року (а.с. 96).

Як вбачається з копії подорожнього листа від 28.07.2015 року ОСОБА_4 у вказаний день керував автомобілем «ЗІЛ», д/н НОМЕР_4, тобто офіційно виконував трудові обов'язки, а тому відповідачем по справі правомірно залучено Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону N 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК(аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Як встановлено в судовому засіданні позивач не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, а тому судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди з відрахуванням страхового відшкодування, а всього в розмірі 95143,58 грн.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст..ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» в особі заступника голови комісії з реорганізації ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 5 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: Судді :