Постанова № 59781118, 16.08.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2016 року № 813/6043/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

судді Сасевича О.М.,

судді Кедик М.В.

при секретарі Зубач С.А.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Слотвінської С.В.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання до вчинення дій, -

Встановив:

ОСОБА_3, ОСОБА_1 звернулися з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неналежного проведення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП №44704892 від 12.09.2014; визнання дії та бездіяльності Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по невиконанню виконавчого листа № 813/1604/14, виданого 23.06.2014 Львівським окружним адміністративним судом неправомірними, протиправними, визнання незаконною та скасування постанови Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. від 13.10.2015 про закінчення виконавчого провадження №44704892; визнання неправомірними, протиправними дії та бездіяльності посадової особи суб'єкта владних повноважень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - заступника директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби С.С. Крайчинського при здійсненні контролю за діями Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. під час виконання ним виконавчого листа №813/1604/14, виданого 23.06.2014 Львівським окружним адміністративним судом у ВП №44704892 та по розгляду звернення від 08.09.2015 такими, що не відповідають вимогам ч.2 ст.83 Закону України «Про виконавче провадження»; зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії для виконання виконавчого листа №813/1604/14, виданого 23.06.2014 Львівським окружним адміністративним судом у ВП №44704892.

В обгрунтування позовних вимог зазначають, що Департаментом охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації у встановлений державним виконавцем строк не вжито будь-яких заходів для виконання рішення суду. Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. не надіслав позивачам відповіді на заяву від 20.11.2014 та в порушення вимог ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» не надіслав постанов про накладення штрафу на боржника; про стягнення виконавчого збору від 13.11.2014 року з боржника. Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. не виконано виконавчий лист суду № 813/1604/14, не в повній мірі було проведено виконавчі дії. Позивачі вважають, що направлення вимог на адресу боржника, накладення штрафу на боржника, стягнення виконавчого збору з боржника з сторони державного виконавця є недостатніми діями в розумінні Закону України «Про виконавче провадження». 13.10.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. була винесена передчасна, незаконна, необґрунтована оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження № 44704892. В постанові від 13.10.2015 року про закінчення виконавчого провадження №44704892 Головний державний виконавець посилається на невідомий позивачам лист боржника від 23.10.2014, на невідомий наказ №397 від 11.06.2014 та вказує завідомо неправдиві відомості про те, що на 19.06.2014 було призначено розгляд скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 15.08.2013 та те, що 19.06.2014 ОСОБА_1 в присутності всіх членів комісії категорично відмовилась від спілкування з даним складом комісії. В.о. директора Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації А.Б. Голдун надав відповідь від 09.07.2014 за №617 на №470/11 від 19.06.2014 про те, що «про розгляд Вашої скарги Вас буде повідомлено додатково». Однак, позивачів не було повідомлено додатково про розгляд скарги № 470/11 від 19.06.2014 та від 15.08.2013 року. Заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби С.С. Крайчинський не здійснював контролю за діями Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. під час виконання ним виконавчого листа №813/1604/14, виданого 23.06.2014. До цього часу повторної відповіді на скаргу від 15.08.2013 позивачі не отримали, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 у справі №813/1604/14, яким зобов'язано Департамент охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 15.08.2013 не виконано.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала з мотивів, вказаних в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив та зазначив, що при прийнятті постанови про закриття виконавчого провадження державним виконавцем було враховано лист Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації від 23.10.2014 за №01-12-11/2782/01/15 відповідно до якого боржником за виконавчим провадженням повторно здійснено заходи щодо розгляду скарги позивачів від 15.08.2013, однак ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до Департаменту не з'являються. Згідно з довідкою комісії по перевірці скарги позивачів від 19.06.2014 на засідання прибула лише ОСОБА_1, яка від розмови з членами комісії відмовилася. Вважає, що Департаментом охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації вжито всіх заходів щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. В той же час зазначила, що остаточної відповіді Департаментом на скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не надано. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши думку сторін, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з такого.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 у справі №813/1604/14 зобов'язано Департамент охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від 15.08.2013.

23 червня 2014 Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 813/1604/14.

12.09.2014 Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бойко О. М. прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження №44704892 з примусового виконання рішення суду та надав боржнику 7-денний строк для самостійного виконання.

15.10.2014 року Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. керуючись статтями 5, 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження» направив на адресу боржника Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації вимогу державного виконавця №573/1, якою зобов'язав його виконати рішення суду в триденний строк з моменту отримання вимоги надати документальне підтвердження виконання рішення суду та попередив про відповідальність винних осіб за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця відповідно до статті 382 Кримінального кодексу України та статті 90 Закону України «Про виконавче провадження».

13.11.2014 Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. прийняв постанову про накладення штрафу на боржника в сумі 680 грн у ВП №44704892 за невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду.

13.11.2014 Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. прийняв постанову про стягнення виконавчого збору з боржника у розмірі 1360 грн у ВП № 44704892 за невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду.

13.11.2014 Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. надіслав на адресу боржника Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації повторну вимогу державного виконавця №573/1, якою зобов'язав його виконати рішення суду в триденний строк з моменту отримання вимоги надати документальне підтвердження виконання рішення суду згідно виконавчого листа виданого 23.06.2014р. Львівським окружним адміністративним судом за №813/1604/14 та попередив про відповідальність винних осіб за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця відповідно до статті 382 Кримінального кодексу України та статті 90 Закону України «Про виконавче провадження».

07.02.2015 до Львівського окружного адміністративного суду поступила заява Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. від 27.01.2015р. про роз'яснення рішення суду по справі № 813/1604/14.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду 23.02.2015 у справі №813/1604/14 у задоволенні заяви Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. від 27.01.2015 про роз'яснення рішення суду в адміністративній справі №813/1604/14 за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій - відмовлено повністю.

24.04.2015 Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. надіслав на адресу боржника Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації повторну вимогу державного виконавця №281/1, якою зобов'язав його виконати рішення суду в триденний строк з моменту отримання вимоги надати документальне підтвердження виконання рішення суду згідно виконавчого листа виданого 23.06.2014 Львівським окружним адміністративним судом за №813/1604/14 та попередив про відповідальність винних осіб за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця відповідно до статті 382 Кримінального кодексу України та статті 90 Закону України «Про виконавче провадження».

13.10.2015 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. була прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження №44704892 з примусового виконання виконавчого листа виданого 23.06.2014 Львівським окружним адміністративним судом за №813/1604/14.

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не погоджуюсь із вказаною вище постановою державного виконавця від 13.10.2015 про закінчення виконавчого провадження №44704892, його діями та бездіяльністю по виконанню виконавчого листа, виданого 23.06.2014 Львівським окружним адміністративним судом за №813/1604/14 оскаржили їх до суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з такого.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Щодо діяльності державної виконавчої служби, то в статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання на території України судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р. № 606-XIV, а на територіях інших держав - міжнародними договорами України на засадах взаємності.

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" зазначений Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.

Згідно із ч.1 ст. 6 вищевказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно з ч.2 ст. 17 вказаного Закону такими виконавчими документами, серед іншого, є виконавчі листи, що видаються судами.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно ст. 2 Закону.

Згідно з вимогами ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч.2 статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

За приписами ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі невиконання без поважних причин вимог державного виконавця, прийнятих відповідно до статей 5, 11, 89 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення, виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 89 цього Закону.

Згідно з частиною 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (частина 3 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження").

Як судом встановлено вище, 13.10.2015 Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. була прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження №44704892 з примусового виконання виконавчого листа виданого 23.06.2014 Львівським окружним адміністративним судом за №813/1604/14.

Правовою підставою для прийняття спірної постанови про закриття виконавчого провадження послужив лист Департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації від 23.10.2014 за №01-12-11/2782/01/15 відповідно до якого боржником за виконавчим провадженням повторно здійснено заходи щодо розгляду скарги позивачів від 15.08.2013 та довідка комісії по перевірці скарги позивачів.

Представник відповідача не надав суду доказів розгляду Департаментом охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації скарги позивачів від 15.08.2013 та надання ним остаточної відповіді на неї, а отже, доказів фактичного виконання в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.

Відсутні такі докази виконання в повному обсязі рішення суду і в матеріалах виконавчого провадження №44704892.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що остаточної відповіді на скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 15.08.2013 Департаментом охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації не було надано, а відповідачем лише вживалися заходи по розгляду скарги.

Суд приймає до уваги пояснення позивача про те, що такі проміжні дії відповідача (як запрошення на засідання комісії по перевірці скарги та часткова участь в цьому засіданні) не свідчать про виконання рішення суду від 14.05.2014, а державний виконавець не вжив всіх достатніх заходів для примусового виконання рішення суду.

Наведене свідчить про те, що обставин, які зумовлюють можливість закінчити виконавче провадження від 13.10.2015 ВП №44704892 з підстав визначених статтею 49 Закону України "Про виконавче провадження" не існувало.

За таких обставин, суд вважає, що державний виконавець хоч і мав повноваження на винесення такої постанови, проте, як встановлено судом, у нього були відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", а тому постанова про закінчення виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню, а дії та бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по невиконанню виконавчого листа №813/1604/14, виданого 23.06.2014 Львівським окружним адміністративним судом у виконавчому провадженні ВП №44704892 слід визнати протиправними.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За результатами судового розгляду справи відповідачем не подано доказів, які б спростовували позовні вимоги та встановлені судом обставини, не доведено, що він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, обгрунтовано та розсудливо, з урахуванням всіх необхідних обставин.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В той же час, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції» від 15 березня 2001 року, пункт 68).

Європейський суд з прав людини приділяє особливу увагу тривалості виконання рішення в світлі заходів, вжитих державою для прискорення вирішення внутрішніх систематичних проблем (остаточна ухвала щодо прийнятності у справі «Сокур проти України»; рішення у справах «Півень проти України», «Жовнір проти України», «Войтенко проти України», «Шмалько проти України», «Ромашов проти України»). У своїх рішеннях Суд зазначає, що, не виконуючи рішення суду, державні органи позбавили положення статті 6 § 1 будь-якого сенсу.

Тобто, невиконання рішення суду, яке набрало законної сили порушує права людини та громадянина, а також принципи закладені в Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Кодексі адміністративного судочинства України та інших Законах, які направлені на захист цих прав. Таке невиконання судових рішень підриває авторитет та довіру до суду та держави в цілому, що є неприпустимим у демократичній і правовій державі.

Суд звертає увагу на те, що у Рекомендації Rec (2003) 16 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо виконання рішень адміністративних і судових органів у галузі адміністративного права, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи на 851 засіданні заступників міністрів 9 вересня 2003 року, Комітет Міністрів на підставі статті 15 (b) Статуту Ради Європи, уважає, що примусове виконання судових рішень в галузі адміністративного права, зокрема в тому разі, коли вони спрямовані на адміністративні органи, є вимогою ефективного правосуддя.

У додатку до Рекомендації Rec (2003) 16 визначено, що Держави-члени мають забезпечити виконання судових рішень адміністративними органами в межах розумного строку. Вони мають уживати всіх необхідних заходів згідно з законом з метою надання цим рішенням повної сили.

Щодо пункту 2 та пункту 3 позовних вимог, зокрема визнання протиправними дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо неналежного проведення виконавчих дій в межах виконавчого провадження ВП №44704892 від 12.09.2014 та вимоги про визнання дії та бездіяльності Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по невиконанню виконавчого листа № 813/1604/14, виданого 23.06.2014 Львівським окружним адміністративним судом неправомірними, протиправними, визнання незаконною та скасування постанови Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. від 13.10.2015 про закінчення виконавчого провадження №44704892 суд зазначає, що пункт 2 позовних вимог охоплюється пунктом 3 позовних вимог.

Оскільки, передумовою прийняття протиправної постанови від 13.10.2015 ВП №44704892 стала протиправна бездіяльність відповідача щодо повного виконання судових рішень, то суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що проявилася в невиконанні в повному обсязі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.05.2014 у справі №813/1604/14.

З метою відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", дії для виконання виконавчого листа №813/1604/14, виданого 23.06.2014 Львівським окружним адміністративним судом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії та бездіяльності Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по невиконанню виконавчого листа №813/1604/14, визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. від 13.10.2015 ВП №44704892 про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити дії для виконання виконавчого листа №813/1604/14 є підставними та обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними, протиправними дії та бездіяльності посадової особи суб'єкта владних повноважень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - заступника директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби С.С. Крайчинського при здійсненні контролю за діями Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. під час виконання ним виконавчого листа №813/1604/14 суд зазначає, що позивачем не наведено достатніх доказів, які б свідчили про відсутність належного контролю з сторони Крайчинського С.С. за діями державного виконавця.

По своїй правовій природі протиправною бездіяльністю посадової особи суб'єкта владних повноважень є пасивна поведінка посадової особи суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Вона має місце коли посадова особа суб'єкта владних повноважень зобов'язана вчинити певні дії, однак їх не вчиняє, що призводить до порушення прав та інтересів особи.

При цьому суд зауважує, що належним способом захисту, в такому випадку, є визнання протиправними дії та бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по невиконанню виконавчого листа, визнання протиправним та скасування акта індивідуальної дії та зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби здійснити заходи по його виконанню, що власне і зроблено судом.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності та виходячи з того, що під час розгляду справи доводи, викладені в адміністративному позові частково знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Окрім того, відповідно до статті 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкт владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У зв'язку з чим, беручи до уваги грубе порушення суб'єктами владних повноважень прав та інтересів позивачів, порушеннями ним норм чинного законодавства, для належного усунення таких наслідків шляхом виконання рішення суду в цій справі, суд вважає за необхідне також зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом тридцяти днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору з сторін не слід стягувати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 24, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії та бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по невиконанню виконавчого листа №813/1604/14, виданого 23.06.2014 Львівським окружним адміністративним судом у виконавчому провадженні ВП №44704892.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Бойко О.М. від 13.10.2015 ВП №44704892 про закінчення виконавчого провадження.

Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України здійснити, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", дії для виконання виконавчого листа №813/1604/14, виданого 23.06.2014 Львівським окружним адміністративним судом.

В решті позовних вимог відмовити.

Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протягом тридцяти днів з моменту набрання рішенням законної сили подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Головуючий суддя Р.М. Брильовський

Суддя О.М. Сасевич

Суддя М.В. Кедик