Ухвала суду № 59781126, 16.08.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

16 серпня 2016 року № 813/50/16

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Бравчука Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (надалі по тексту - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (надалі по тексту - Уповноважена особа ФГВФО ПАТ «Дельта Банк» Кадиров В.В., відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту - ФГВФО, відповідач 2) в якому просить:

-визнати протиправним дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним Договору №012-13105-020315 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у євро від 02 березня 2015 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

-визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

-зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно з Договором №012-13105-020315 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у євро від 02 березня 2015 року;

-зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно з Договором №012-13105-020315 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у євро від 02 березня 2015 року.

16.08.2016 року представником відповідача 1 через канцелярію суду подано клопотання за вх. №20997 від 16.08.2016 року про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України. Клопотання обґрунтовано тим, що АТ «Дельта Банк» перебуває в процедурі ліквідації, тому спір, що виник між сторонами, належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Позивач та представники відповідачів явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, чим залишили вирішення клопотання про закриття провадження у справі на розсуд суду. Однак, належним чином повідомлялися про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення судової кореспонденції.

У відповідності до ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу у відсутності позивача та уповноважених представників відповідачів.

Суд при вирішенні даного питання виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1. ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами п. 7 ч.1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з ч. 2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand vs. Austria у рішенні від 12.10.1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

Частиною 3 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Структуру банківської системи, економічні, організаційній і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон України «Про банки і банківську діяльність».

Пунктом 6 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що ліквідація банку процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Частиною 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) встановлено, що господарським судам підвідомчі справи, зокрема:

про банкрутство;

справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником;

справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Підсумовуючи наведені норми законодавства та враховуючи положення ст. 12 ГПК України, суд дійшов до висновку, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку.

Такий правовий висновок викладено в постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16.02.2016 року у справі № 21-4846а15 за позовом управління Пенсійного фонду України у Васильківському районі Дніпропетровської області до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ліквідації публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Аналогічного висновку дійшла колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України за результатами розгляду справи за позовом ОСОБА_4 до уповноваженої особи уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова С.І. про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії. Так, у постанові в даній справі від 15.06.2016 року Верховний Суд України зазначив, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, а вони повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Частиною 1 ст. 244-2 КАС України визначено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 237 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Підстави, порядок та правові наслідки закриття провадження у справі визначено у ст. 157 КАС України.

Так, у відповідності до п.1 ч.1 вказаної статті, суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Підсумовуючи наведені обставини та враховуючи характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку закрити провадження у справі №813/50/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, оскільки дану справу належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Ураховуючи вказану норму, слід повернути позивачу судовий збір на загальну суму 1948,80 грн, сплачений за квитанцією №0.0.483758720.1 від 29.12.2015 року.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 165, 167 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

провадження у справі №813/50/16 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - закрити.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір на загальну суму 1948 (тисяча дев'ятсот сорок вісім) грн. 80 коп., сплачений за квитанцією №0.0.483758720.1 від 29.12.2015 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, або у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 17 серпня 2016 року