Вирок № 59780448, 15.08.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27173/16-к

Провадження №1-кп/761/1137/2016

В И Р О К

іменем України

15 серпня 2016 року

Шевченківський районний суд міста Києва у складі :

головуючої - судді Щебуняєвої Л. Л.,

при секретарі - Тарасенко О.С.,

за участю :

прокурора - Піяка К.Л.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у місті Києві

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 32016100020000041 від 27 липня 2016 року,

за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, не одруженого,має неповнолітню дитину,2007 року народження, не працюючого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості, при наступних обставинах:

Так, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є власником товариства з обмеженою відповідальністю «Білдкар» (код ЄРД 39350075), юридична адреса: м. Київ, вул. Довженка, буд.18.

Навесні 2014 року, біля станції метро «Осокорки» м. Києва, в денний час доби,ОСОБА_2 зустрівся з невстановленою особою, яка запропонувала йому документально значитись засновником та директором суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Білдкар» (код ЄРД 39350075) за грошову винагороду у розмірі 300 гривень.

Усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих невстановленою особою, але перебуваючи у скрутному матеріальному становищі, ОСОБА_2, з корисливих мотивів, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність, погодився на таку пропозицію.

Реалізуючи спільний з невстановленою особою злочинний умисел ,направлений на створення суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Білдкар» (код ЄРД 39350075),у серпні 2014 року ОСОБА_2 зустрівся з невстановленою особою біля станції метро «Осокорки» м. Києва, у денний час доби, та передав останній копію свого паспорта громадянина України серії НОМЕР_2,виданого 8 квітня 2003 року Деснянським РУ ГУ МВС України в м. Києві та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_1.

У подальшому, 12 серпня 2014 року, ОСОБА_2, у денний час доби, біля станції метро «Осокорки» м. Києва, з метою реалізації злочинних дій, за попередньою домовленістю зустрівся з невстановленою особою, після чого вони прослідували до нотаріуса, де невстановлена особа надала ОСОБА_3 на підпис заздалегідь підготовлені, за невстановлених обставинах,документи, які містили завідомо неправдиві відомості ,а саме : Протокол №1 Загальних зборів учасників товариства від 12 серпня 2014 року, Довіреності від 12 серпня 2014 року, реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи від 12 серпня 2014 року, Статут ТОВ «Білдкар» (код ЄРД 39350075) від 12 серпня 2014 року.

Заздалегідь усвідомлюючи про відсутність навиків і досвіду для виконання обов'язків службової особи та засновника підприємства ,а також не маючи навиків та наміру здійснювати таку діяльність від імені ТОВ «Білдкар» (код ЄРД 39350075),не формуючи статутний капітал ТОВ «Білдкар» у розмірі 300000 гривень,як це передбачалось Статутом

ТОВ «Білдкар» (код ЄРД 39350075) від 12 серпня 2014 року ,діючи з корисливих мотивів, що полягали в отриманні грошової винагороди у розмірі 300 гривень,ОСОБА_2засвідчив власним підписом завідомо неправдиві відомості у вищевказаних реєстраційних документах ТОВ «Білдкар» (код ЄРД 39350075).

Після підписання вказаних документів ,ОСОБА_2 передав їх невстановленій особі,з метою їх подальшого подання до відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в м. Києві Державної адміністрації.

На підставі вищезазначених підписаних ОСОБА_2 документів,які були надані невстановленою особою ,згідно довіреності ТОВ «Білдкар» (код ЄРД 39350075) від 12 серпня 2014 року ,оформленої у порядку ст. 246 Цивільного кодексу України,у відділі з питань державної реєстрації юридичних осіб ,фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві Державної адміністрації проведено державну реєстрацію юридичної особи ,про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №265914101661 від 14 серпня 2014 року .

Таким чином ,своїми умисними діями ,які виразились у внесенні в документи ,які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей ,а саме : Протоколу №1 Загальних зборів учасників товариства від 12 серпня 2014 року ,Довіреності від 12 серпня 2014 року ,реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи від 12 серпня 2014 року, Статуту ТОВ «Білдкар» (код ЄРД 39350075) від 12 серпня 2014 року,ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення,передбачене ч.1 ст. 205-1 КК України.

15 серпня 2016 року між прокурором Київської місцевої прокуратури №2 Піяком К.Л., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_2, в присутності захисника, в порядку передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

У відповідності до даної угоди ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, щиро кається в скоєному. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч.1 ст.205-1 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік . На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції . В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_3

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Прокурор Піяк К.Л. в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості укладену 15 серпня 2016 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2

Захисник ОСОБА_1 не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим обвинувачений, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а тому такі дії обвинуваченого кваліфікує за ч.1 ст.205-1 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_3 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 15 серпня 2016 року, укладену між прокурором Київської місцевої прокуратури №2 Піяком Костянтином Леонідовичем та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді обмеження волі, якщо він протягом іспитового строку - 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з*являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_3, прокурору.

Суддя Л.Л. Щебуняєва