Вирок № 59780450, 16.08.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20195/16-к

Провадження №1-кп/761/944/2016

В И Р О К

іменем України

16 серпня 2016 року

Шевченківський районний суд міста Києва у складі :

головуючої - судді Щебуняєвої Л. Л.,

при секретарі - Тарасенко О.С.,

за участю :

прокурора - Льовкіна В.Л.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченої - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у місті Києві

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 32016100110000142 від 30 травня 2016 року,

за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, з вищою освітою, не одруженої, працюючої в ТОВ «Костя - Інфо» на посаді диспетчера, не судимої в силу ст.89 КК України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України,

ВСТАНОВИВ :

В 2014 році, перебуваючи у м. Києві, більш точний час та місце встановити не вдалось, ОСОБА_2, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем, досягла з невстановленими особами домовленості про надання, за грошову винагороду у розмірі 300 гривень, копій своїх особистих документів для реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та підписання нею документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, за умови, що вона у подальшому не буде приймати участь у фінансово-господарській та управлінській діяльності зареєстрованого підприємства.

На виконання згаданої домовленості, усвідомлюючи, що вона буде засновником підприємства та директором, але надалі не буде брати участь у його діяльності, ОСОБА_2 надала невстановленій особі копію свого паспорту серії НОМЕР_2, виданого Московським РУ ГУ МВС України у м. Києві, 25 травня 2000 року, та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру облікової картки платника податків № НОМЕР_1 від 03 грудня 1998 року, на підставі яких невстановлена особа виготовила протокол загальних зборів учасників № 1 від 15.08.2014 року та Статут товариства з обмеженою відповідальністю «Номітон» (ЄДРПОУ 39356234) (далі - ТОВ «Номітон»).

Згідно з протоколом загальних зборів учасників № 1 ОСОБА_2 як єдиний учасник (засновник) прийняла рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Номітон», сформувавши повністю статутний капітал ТОВ «Номітон» у розмірі 420 000 грн., затвердивши Статут ТОВ «Номітон», обравши себе директором ТОВ «Номітон».

В подальшому, 15 серпня 2014 року ОСОБА_2, не маючи наміру займатись підприємницькою діяльністю, переслідуючи корисливу мету на отримання грошової винагороди у розмірі 300 гривень, перебуваючи біля будинку № 11 по вул. Ярославів Вал у м. Києві, підписала та передала невстановленим особам протокол загальних зборів учасників № 1 від 15 серпня 2014 року та Статут ТОВ «Номітон», затверджений протоколом загальних зборів учасників № 1 від 15.08.2014, усвідомлюючи, що внесені до цих документів відомості носять неправдивий характер.

Після чого у офісному приміщені за адресою м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 11, в присутності приватного нотаріуса ОСОБА_3 засвідчила статут ТОВ «Номітон», про що зроблено запис у Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1491 від 15 серпня 2015 року.

Після підписання та нотаріального засвідчення протоколу загальних зборів учасників № 1 від 15 серпня 2014 року, Статуту ТОВ «Номітон» та довіреності на представництво, перебуваючи біля приміщення за адресою м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 11, ОСОБА_2 передала підписані нею документи та довіреність на право представляти підприємство невстановленій особі за грошову винагороду у сумі 300 гривень.

В подальшому, 19 серпня 2014 року невстановлена особа, у відповідності до відведеної йому ролі, надала протокол загальних зборів учасників № 1 від 15 серпня 2014 року та Статут ТОВ «Номітон», затверджений протоколом загальних зборів учасників № 1 від 15 серпня 2014 року, до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного управління юстиції в м. Києві. Цього ж дня державним реєстратором була проведена державна реєстрація Статуту ТОВ «Номітон», про що вчинено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за № 10701020000055015.

Після реєстрації ТОВ «Номітон» ОСОБА_2, відповідно до раніше досягнутих з невстановленими особами домовленостей, управлінську діяльність не здійснювала, угоди фінансового характеру не укладала, печатку підприємства не отримувала, а реєстраційні та установчі документи підприємства передала вказаним особам, що надало змогу останнім вести незаконну діяльність, що полягала у складанні фіктивних документів з фінансово-господарської діяльності, звітів зі сплати податків, перерахування грошових коштів без фактичного проведення фінансово-господарських операцій.

Таким чином, ОСОБА_2, своїми діями, які виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 205-1 КК України.

30 травня 2016 року між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України Льовкіним В.Л., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваною ОСОБА_2, в присутності захисника, в порядку передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

У відповідності до даної угоди ОСОБА_2 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України, щиро кається в скоєному. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачена ОСОБА_2 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у виді обмеження волі строком на три роки, із позбавленням права займати посади керівника та/або члена виконавчого органу, члена наглядової ради, члена ревізійної комісії (ревізора) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності строком на два роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки; на підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваній ОСОБА_2

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Прокурор Льовкін В.Л. в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 травня 2016 року між прокурором та підозрюваною ОСОБА_2, в присутності захисника.

Захисник ОСОБА_1 не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною ОСОБА_2

Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні також просила вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_2 беззастережно визнала себе винуватою, згідно із ст.12 КК України є злочинами невеликої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою обвинувачена, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваною ОСОБА_2, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним , що обвинувачена ОСОБА_2 вчинила внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдиві відомості, за попередньою змовою групою осіб, а відповідно, такі дії обвинуваченої ОСОБА_2 кваліфікує за ч.2 ст. 205-1 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_2 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 травня 2016 року, укладену між прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Генеральної прокуратури України Льовкіним Вячеславом Леонідовичем та підозрюваною ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205-1 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права займати посади керівника та/або члена виконавчого органу, члена наглядової ради, члена ревізійної комісії (ревізора) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді обмеження волі, якщо вона протягом іспитового строку - 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально - виконавчій інспекції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги ,якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій ОСОБА_2, прокурору.

Суддя Л.Л. Щебуняєва