Рішення № 5977844, 12.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/22312.06.09 За позовом Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Київхліб»«Дослідний хлібзавод»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 9885,53 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

Від позивача Каленчук О. І. представник по довіреності № 01-12/110 від 16.02.2009р.

Від відповідача не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за Договором купівлі-продажу № 10667-9 від 01.04.2008р. в розмірі 9885,53 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2009р. порушено провадження по справі № 53/223, розгляд справи призначено на 15.05.2009р.

Ухвалою суду від 15.05.2009р. прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог, відповідно до яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 8885,53 грн. основного боргу.

У звязку з незявленням в засідання суду повноважного представника відповідача та невиконанням останнім вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2009р. розгляд справи було відкладено на 12.06.2009р.

12.06.2009р. в судовому засіданні представник позивача надав додаткові докази та пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в жодне судове засідання не зявився, письмових доказів, пояснень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 609769 від 12.05.2009р., наданою позивачем по справі.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 12.06.2009р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.04.2008р. між сторонами у справі укладено Договір купівлі-продажу хлібобулочних виробів, виробів довготривалого зберігання та кондитерських виробів № 27, відповідно до умов якого Продавець (позивач) зобовязується продати на умовах даного Договору хліб, хлібобулочні, кондитерські, сухарно-бараночні, макаронні вироби Постачальника (далі Товар), у відповідності з поданими Покупцем (відповідач) замовленнями, а Покупець зобовязаний прийняти Товар у власність та своєчасно сплатити його вартість. (п. 1.1 Договору купівлі-продажу хлібобулочних виробів, виробів довготривалого зберігання та кондитерських виробів № 27 від 01.04.2008р.).

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій сторін (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 3.4. Договору купівлі-продажу хлібобулочних виробів, виробів довготривалого зберігання та кондитерських виробів № 27 від 01.04.2008р. розрахунки за товар проводяться у відповідності до умов оплати, визначених в специфікації, в національній валюті України на банківський рахунок постачальника у безготівковому порядку та/або готівкою через КРФ ВАТ КБ «Хрещатик”, МФО 300830, що знаходиться на території підприємства Постачальника.

Згідно зі специфікацією (п. 4.3 Договору купівлі-продажу хлібобулочних виробів, виробів довготривалого зберігання та кондитерських виробів № 27 від 01.04.2008р.) сторони передбачили попередню оплату за поставлений товар.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач виконав свої зобовязання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.

Факт поставки позивачем Товару відповідачу на підтверджується доданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними: серія Х11 № 65101 від 02.07.2008р., серія Х11 № 68148 від 09.07.2008р., серія Х11 № 88730 від 06.09.2008р.

За твердженням позивача, відповідач, покладені на нього зобовязання щодо оплати поставленого товару по договору в повному обсязі не виконав, в звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 8885,53 грн.

Матеріали справи також свідчать, що позивач по справі надсилав на адресу позивача досудову вимогу від 02.09.2009р. № 01-13/132 про оплату товару. На підтвердження направлення вказаного досудового попередження відповідачу позивач долучив до позовної заяви оригінал фіскального чеку від 02.03.2009р. № 5386.

Відповідач відповіді на досудову вимогу не надавав, заборгованість перед позивачем по справі не погасив.

На дату прийняття рішення заборгованість відповідача становить 8885,53 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 01-13/224 від 07.05.2009р. за підписами директора та головного бухгалтера позивача.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку (ст. 509 ЦК України).

Згідно статті 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо строк виконання зобовязання не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

Умовами договору сторони погодили, що поставка хлібобулочних та кондитерських виробів здійснюється на умовах попередньої оплати.

Судом встановлено, що відповідач не здійснив попередню оплату вартості товару, проте позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 8885,53 грн.

Згідно зі ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що в день поставки позивачем товару у відповідача виник обовязок сплати вартість даного товару, проте відповідач свої зобовязання за договором щодо оплати вартості товару не виконав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував розміру позовних вимог та не довів суду належними та допустимими доказами виконання ним своїх зобовязань, позов Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Київхліб»«Дослідний хлібозавод»щодо стягнення з відповідача 8885,53 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не спростував обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04060, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Київхліб»«Дослідний хлібзавод»(03680, м. Київ, вул. Е. Потьє, 4, код ЄДРПОУ 00376308) основний борг в сумі 8885 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят пять) грн. 53 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

СуддяГрєхова О.А.