Рішення № 59775534, 03.08.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.2016 Справа № 905/1784/16 Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Паніної Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

позовної заяви Публічного акціонерного товариства Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, м.Маріуполь, Донецької обл.

до Державного підприємства Донецька залізниця, м.Донецьк

про стягнення 7021,95 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, м.Маріуполь, Донецької обл. звернулось з позовом до Державного підприємства Донецька залізниця, м.Донецьк, про стягнення збитків, які виникли у зв'язку з несхоронним перевезенням вантажу (недостача обкотишів залізнорудних офлюсованих у кількості 68300 кг), відправленого позивачу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Метінвестхолдінг» 11.01.2015р. у вагоні № 5352261.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію Маріуполь-Сортувальний (станція призначення) прибув з недостачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актом БН 724656/18 від 15.01.2016р. На думку позивача недостача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені комбінатом збитки має нести перевізник.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копії договору поставки 2013-003/0/78 від 24.12.2013р. зі специфікацією та додатковими угодами до нього, оригінал комерційного акту БН 724656/18 від 15.01.2016р., оригінал залізничної накладної № 45457303 від 11.01.2016р., копію рахунку-фактури № 90662327 від 11.01.2016р. та копію сертифікату якості № 87.

08.06.2016 р. на електронну адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 діб.

Суд задовільнив клопотання позивача та продовжив строк вирішення спору на 15 днів.

09.06.2016 р., через канцелярію суду позивач подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Суд задовільнив клопотання позивача.

Відповідач у судові засідання жлдного разу не зявився, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Справа слуханням відкладалась.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами на підставі статті 75 ГПК, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представників належним чином повідомлених сторін не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатись підставою для відкладання розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 ГПК України, суд

ВСТАНОВИВ :

24 грудня 2013 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Метінвест холдинг», м. Донецьк, (надалі по тексту постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь Донецької області, (надалі по тексу - покупець) укладений договір № 2013-003/0/78, згідно умов якого постачальник зобовязався передати, а покупець зобовязався прийняти та оплатити за залізорудний окатиш виробництва ПАТ «СЕВГОК» або ПАТ «ЦГОК, на умовах, передбачених договором та специфікаціями до нього.

Як вбачається з залізничної накладної № 45457303 від 11.01.2016р. вага нетто у вагоні № 5352261 складає 68300 кг (брутто - не зазначено, тара 21 400 кг).

У накладній також зазначено, що вантаж розміщено та закріплено згідно з МТУ №МО-10/105.

Згідно рахунку-фактури № 90662327 від 11.01.2016р. вантажовідправника ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» виставленого ТОВ «Метінвест холдинг», вартість окатишу залізорудного флюсованого за 1 т разом з ПДВ складає 1104, 34 грн.

На станцію Маріуполь-Сортувальний (станція призначення) вагон прибув 15.01.2016р.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці.

За результатами перевірки залізницею були складені комерційні акти БН 724656/18 від 15.01.2065р., згідно з якю:

- вагон прибув в технічному відношенні не справний: зламаний люк;

- навантаження навалом, пагорбоподібне, нище рівня бортів на 1200мм,

- поверхня вантажу немаркована,

- має місце воронка розміром 2000 мм х 1200мм х до полів вагону.

- витікання вантажу на станції відсутнє;

- зважування вагону проводилося на 150 тонних електронних вагах ст. Сартана-2 комбінату ім. Ілліча з повною зупинкою вагону;

- обєм кузова вагону 73м куб.

За результатами перевантаження виявилося: брутто 83000 кг, тара з бруса 21400 кг, нетто 61600 кг, що менше документа на 6700кг. Перевантаження відбувалось у присутності заступника директора ДС ОСОБА_2, комерційного агента ОСОБА_3, прийомоздавальником комбінату ім. Ілліча

Комерційні акти підписані належними особами, зокрема з боку залізниці: заступником начальника станції, комерційним агентом, з боку одержувача прийомоздавальником комбінату ім. Ілліча;

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Згідно з п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені інші працівники залізниці.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - начальником станції Красноармійськ Донецької залізниці.

Згідно з п. 7 Правил складання актів недостача або надлишок вантажу відвантаженого одним відправником на адресу одного одержувача, який перевозиться навалом, насипом чи наливом з перевалкою чи перевантаженням у дорозі і прибув у непошкоджених вагонах без ознак недостачі визначається за результатами перевірки усієї партії одночасно виданого вантажу і оформляється одним комерційним актом.

Вищеказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізницьУкраїни та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 Ц перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт"залізниці повинні забезезчувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

·Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

·Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

·Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до положень п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за N 862/5083, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах.

Згідно рахунку-фактури №90662327 від 11.01.2016р. вантажовідправника ПАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» виставленого ТОВ «Метінвест холдинг», вартість окатишу залізорудного флюсованого за 1 т разом з ПДВ складає 1104, 34 грн.

Вага вантажу за документом у вагоні №5352261 складає 68300 кг, фактично виявилось 61600кг, недостача - 6700 кг, що з урахуванням природної втрати становить 3,415 т (68300х0,5%=341,5, 6700-668=6358,5 кг). Отже, вартість недостачі складає 7021,95грн. (6,3585 х1104, 34 =7021,95).

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок вартості недостачі вантажу, у звязку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно, у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи викладене, заявлена до стягнення сума недостачі вантажу підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.ст. 909, 920, п.2 ст.924, ЦК України, ст.ст. 307, 3014 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь Донецької області, до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, про стягнення 32 257,27 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк (83062, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь Донецької області (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1, ЄДРПОУ 00191129) суму збитків у розмірі 7021,95 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1378 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 03.08.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.08.2016р.

Суддя Л.Д. Подколзіна