Рішення № 59763676, 16.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3643/16 Справа № 191/2017/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Прижигалінська Т. В. Доповідач - Повєткін В.В.

Категорія 69

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Повєткіна В.В.

суддів: Рудь В.В., Кочкової Н.О

при секретарі: Назаренко А.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Синельникіського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2016 року

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про встановлення факту проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на об'єкт нерухомого майна в порядку спадкування за законом, третя особа: Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора,

за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області та Ленінської районної ради м. Дніпропетровська про встановлення факту родинних відносин, третя особа: Друга Дніпропетровська державна нотаріальна контора, -

В с т а н о в и в :

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про встановлення факту проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на об'єкт нерухомого майна в порядку спадкування за законом посилаючись на те, що ОСОБА_5 на підставі договору дарування належить житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями по АДРЕСА_1. З травня 1996 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 вона та ОСОБА_5 проживали однією сім'єю в даному будинку, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, але шлюб не зареєстрували. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. За життя ним був складений заповіт на її ім'я, але він був визнаний недійсним. Після його смерті відкрилася спадщина на даний будинок. 30.08.2014 року вона звернулася до нотконтори із заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини за заповітом, проте отримала відмову через відсутність правовстановлюючих документів на будинок. Встановлення юридичного факту її проживання однією сім'єю із спадкодавцем не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини має значення для належного оформлення права на спадщину та одержання свідоцтва про право на спадщину. Враховуючи відсутність у спадкодавця спадкоємців за заповітом, а також відсутність спадкоємців за законом першої, другої, третьої черг, вона відповідно до ст.1264 ЦК України має право на спадкування за законом у четверту чергу як така, що проживала із спадкодавцем єдиною сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Позивач просила суд встановити юридичний факт того, що ОСОБА_3 й ОСОБА_5 проживали по АДРЕСА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з травня 1996 року до ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто по день смерті ОСОБА_5, та визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на житловий будинок загальною площею 32,8 кв.м., житловою площею 14,9 кв.м, господарські споруди та будівлі по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.2-6).

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Ленінської районної ради м. Дніпропетровська про встановлення факту родинних зв'язків посилаючись на те, що 14.02.2014 року вона подала до Другої Дніпропетровської державної нотконтори заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 Але нотаріусом було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки є два спадкоємці на майно померлого. Документів на житловий будинок по АДРЕСА_1 не має. Її батьками є ОСОБА_7, 1948 р.н., та ОСОБА_8, 1955 р.н. В свідоцтві про одруження її батьків зазначено, що дівоче прізвище її матері «ОСОБА_8». Згідно свідоцтва про народження її матері, виданого 25.05.1955 року, батьками (тобто її дідом та бабцею) зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_9 Існує актовий запис № 15 від 10.06.1943 року про одруження діда та бабці, тобто ОСОБА_6 та ОСОБА_9 При цьому зазначено дівоче прізвище бабці - «ОСОБА_9». ОСОБА_9 є двоюрідною сестрою ОСОБА_10, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_10 вступила в шлюб із ОСОБА_11, 1914 р.н., та після одруження було присвоєно прізвище «ОСОБА_10». Спадкодавець ОСОБА_5 згідно свідоцтва про народження від 03.08.1951 року, мав батьків, саме, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 Свідоцтво про народження, тобто будь-якого актового запису про народження ОСОБА_13 та її матері ОСОБА_14 та рідної її сестри ОСОБА_15 (матері ОСОБА_10) не збереглися і в Державному архіві ці відомості відсутні, про що свідчать довідки з Державного архіву Вінницької області від 01.07.2014 року. Таким чином ОСОБА_2 є троюрідною племінницею ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач за зустрічним позовом просила суд встановити факт родинних зв'язків, а саме, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, є троюрідною племінницею ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Синельникове, і є родичем шостого ступеню споріднення; визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на домоволодіння по АДРЕСА_1 загальною площею 32,8 кв.м., житловою площею 14,9 кв.м та на господарські споруди і будівлі (т.1 а.с.69-73).

Рішенням Синельникіського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково (т.2 а.с.85-87):

- встановлено факт, що ОСОБА_3 й ОСОБА_5 проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з червня 1996 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 по день смерті ОСОБА_5;

- визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, на житловий будинок загальною площею 32,8 кв.м., житловою площею 14,9 кв.м., господарські споруди та будівлі, по АДРЕСА_1;

- в іншій частині позову ОСОБА_3 та в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено.

В апеляційній скарзі (т.2 а.с.26-30) ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, як необґрунтоване і ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог та задовольнити зустрічні позовні вимоги, оскільки;

- встановлення фактів проживання однією сімєю у період до 01 січня 2004 року законодавством не передбачено;

- остані 4 роки до смерті спадкодавця позивач не проживала однією сім?єю з померлим;

- позивач за зустрічним позовом є троюрідною племінницею ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, якого відповідно до положень ст.1256 ЦК України віднесено до п?ятої черги спадкування за законом.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги та відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що позивач за первісним позовом проживала однією сімєю з спадкодавцем більше п?яти років до часу відкриття спадщини; позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 є троюридною племінницею померлого, але зважаючи на наявність спадкоємця попередньої черги, відсутні правові підстави для встановлення факту родинних відносин.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до ч.1 ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 проживала із спадкодавцем з 1996 року до часу його смерті як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу, разом вели домашнє господарство, мали спільний сімейний бюджет, ОСОБА_5 приймав участь у вихованні доньки ОСОБА_3, , тобто більше п'яти років до часу відкриття спадщини, з врахуванням чого позивач є спадкоємцем четвертої черги за законом.

Висновки суду в цій частині підтверджуються поясненняи свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, а також письмовими доказами, а саме: фотографіями про спільне проведення часу та складенням спадкодавцем на ім'я ОСОБА_3 заповідального розпорядження за депозитним рахунком, відкритим 21.08.2014 року у комунарівському відділенні ПАТ КБ «Приватбанк».

За таких обставин суд першої інстанції правильно надав критичної оцінки поясненням свідків ОСОБА_8, ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 щодо проживання ОСОБА_5 на час смерті з іншими жінками.

З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині є безпідставними, оскільки зводяться до переоцінки доказів.

Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і постановив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позову ОСОБА_3

Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції в цій частині немає.

Разом з тим, визнавши в мотивувальній частині рішення, що ОСОБА_2 є троюрідною племінницею ОСОБА_5 та являється родичем шостого ступеня споріднення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту родинних відносин, оскільки встановлення факту родинних відносин не породжує для ОСОБА_2 юридичних наслідків у вигляді визнання за нею права власності на спірне майно в порядку спадкування за законом за наявності спадкоємця попередньої черги, якою визнано ОСОБА_3

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першї інстанції є помилковим, оскільки юридичні наслідки стосуються не визнання за нею права на отримання спадкового майна, а визнання її спадкоємцем певної черги після смерті спадкодавця, тобто визнання за нею права претендувати на спадкове майно за певних умов.

Тому рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову про встановлення факту родинних відносин підлягає скасуванню у зв'язку з порушенняи норм матеріального права з ухваленням нового рішення в цій частині.

У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,309,314,316 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В :

Рішення Синельникіського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2016 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області та Ленінської районної ради м. Дніпропетровська в цій частині - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_5, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1.

В решті рішення Синельникіського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2016 року в оскарженій частині - залишити без змін, а а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: