Ухвала суду № 59737523, 11.08.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/5381/16

Справа №638/9797/15ц Головуючий 1 інст. Задорожний М.І.

Категорія :захист прав споживача Доповідач - Бобровський В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді Бобровського В.В.,

суддів Івах А.П.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Каплоух Н.Б.,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди за невиконання договору за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 січня 2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача фінансових послуг, про стягнення грошових коштів з банківського рахунку та про відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 посилалась на те, що вона відкрила у ПАТ КБ «ПриватБанк» банківський рахунок у грудні 2010 року для отримання пенсії по інвалідності, до лютого 2015 року пенсію отримувала регулярно, проте перераховані платіжними дорученнями УПФУ 06 лютого 2015 року у розмірі 1049 грн. від 10 лютого 2015 року 1005,03 грн. та від 06 березня 2015 року 1049 грн. не мала можливості отримати у банкоматі через безпідставну підозру в проведенні незаконних фінансових операцій.

Зазначивши, що відповідачем порушенням її права власності на кошти була позбавлена можливості на придбання ліків, зазнала фізичних і душевних страждань, з урахуванням уточнення позовних вимог у січні 2016 року ОСОБА_2 просила суд стягнути з банку 1005,03 грн., що перебувають на її рахунку та 10000 грн. компенсації моральної шкоди.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» у письмових запереченнях на позов посилався на безпідставність та недоведеність позовних вимог.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 січня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 1005,03 грн. неповернутих з її банківського рахунку, 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «ПриватБанк» з посиланням на безпідставність позову, його задоволення судом в порушення норм матеріального і процесуального права, рішення суду просить скасувати, позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення проти них, колегія відповідно до положень ст..308 ЦПК України вирішила апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилити, рішення районного суду залишити без зміни, з наступного.

За правилом ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу, які не підлягають доказуванню.

Суд, за нормою ч.1 ст.11 ЦПК України, розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, та під час ухвалення рішення за ч.1 ст.214 цього Кодексу вирішує питання про наявність обставин, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані(пропущення строку позовної давності тощо) які мають значення для вирішення справи, та докази, що їх підтверджують, а також які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

По справі, згідно наданих доказів встановлено, що ОСОБА_2 (до шлюбу Гриорєва) є інвалідом 3-ї групи від загального захворювання та отримує пенсію в УПФУ у Дзержинському районі м.Харкова, яка перераховується на її пенсійну платіжну картку на рахунок, що був відкритий ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно платіжних доручень УПФУ від 06.02.2015 року та від 06.03.2015 року на її рахунок перерахована пенсія по 1049 грн., а платіжним дорученням від 10 лютого 2015 року ОСОБА_3 перераховано 1005,03 грн., які вона через відміну банком трансакції не мала можливості отримати у банкоматі відповідача.

Про вказані обставини, окрім виписки по картковому рахунку з 01 лютого по 01 квітня 2015 року про наявність на рахунку 3135 грн., листа УПФУ про перерахунок пенсії у лютому-березні 2015 року, також свідчить звернення ОСОБА_2 до керівника банку від 18.03.2015 року з проханням видачі коштів готівкою, та листом-відповіддю фахівця банку від 21 квітня 201 року, в якому не спростовується факт блокіровки карткового рахунку та не вирішені питання про видачу коштів готівкою до січня 2016 року, як вбачається з заяви позивача від 28 січня 2016 року що неповернуті лише 1005,03 грн. за доручення ОСОБА_3 від 10 лютого 2015 ороку.

За таких обставин відповідно до положень глави 72 ЦК України про банківський рахунок, згідно яких банк зобовязаний виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші не передбачені договором або законом обмеження його права розпорядження власними коштами, порушення банком вимог ст..59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» про недопустимість зупинення операцій по рахунку без рішення відповідного державного органу, з урахуванням інвалідності позивача та положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на підставах ст..ст.23, 1167 ЦК України та п.2 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» суд дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача 1005,03 грн., які не були видані ОСОБА_2 в порушення її права власності на ці кошти, та з урахуванням душевних страждань, яких вона зазнала внаслідок протиправного позбавлення права розпоряджатися власними коштами на свій розсуд, в тому числі на придбання ліків, суд правомірно визнав факт заподіяння позивачу моральної шкоди, визначивши розмір її компенсації в 5000 грн.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність та безпідставність позовних вимог, посилання на виникнення між сторонами договірних правовідносин, що регулюються главою 71 ЦК України «Позика. Кредит. Банківський вклад», колегія вважає такими, що не спростовують правильності висновків суду.

Відповідачем на підтвердження наявності договірних кредитних правовідносин не надано жодних доказів. так саме й виникнення у ОСОБА_2 будь-яких зобовязань за цим рахунком та його кредитування за ст..1069 ЦК України, як підстави виникнення зобовязань.

З огляду на викладене, колегія вважає, що рішення судом ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави до його скасувати або зміни, задоволення апеляційної скарги, у справі відсутні.

Керуючись ст..ст. 303, 304, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 28 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після проголошення але протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий В.В.Бобровський

судді А.П.Івах

ОСОБА_1