Ухвала суду № 59732040, 27.07.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/254/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

27 липня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача - Готри Т.Ю.,

суддів - Кеміня М.П., Ігнатюка Б.Ю.

при секретарі: Кухта М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 03 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Банк Таврика» , уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3, Відділу ДВС Шевченківського РУЮ м.Києва, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про виконання судового рішення, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 17.05.2016 року позов ОСОБА_2 задоволено. Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Банк Таврика», уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_3 виплатити ОСОБА_2 залишки коштів його вкладів в сумі 414951,01 грн. згідно рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25.11.2013 року №308/13018-13ц з врахуванням індексу інфляції станом на 17.05.2016 року, на протязі семи днів з дня пред'явлення вимоги.

ОСОБА_2 подав до суду першої інстанції заяву щодо ухвалення додаткового рішення на підстав п.1 ч.1 ст. 220 ЦПК України, в якій просив також врахувати 3% річних та доходи, які б він міг отримати за звичайних обставин (п.2 ч.1, ч.3 ст. 22 ЦК України). Також просив загальну суму коштів виплатити йому разовою операцією на картку або на рахунок.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 03.06.2016 року у задоволенні даної заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подав на неї апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити додаткове рішення. В обґрунтування заяви посилається на порушення судом норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перелік обставин, які можуть бути підставою для ухвалення додаткового рішення міститься в ч.1 ст. 220 ЦПК України.

Згідно п.1 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

З позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що в прохальній частині останній не ставив питання про стягнення 3% річних, упущеної вигоди та щодо зобов'язання виплатити суму коштів виплатити йому разовою операцією на картку або на рахунок. Також в процесі розгляду справи, до ухвалення судового рішення, ОСОБА_2 додатково не пред'являв перелічені вимоги в порядку ч.2 ст.31 ЦПК України (шляхом зімни, уточнення, збільшення позовних вимог).

За таких обставин, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні заяви, так як зазначені вимоги не були предметом судового розгляду, з приводу них сторони не подавали докази чи пояснення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 03 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

Судді