Ухвала суду № 59724610, 10.08.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 серпня 2016 року Справа № 925/78/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого (доповідача),

Удовиченка О.В., Ткаченко Н.Г.,

перевіривши

касаційну скаргу ліквідатора ТОВ "Агропром-В" арбітражного керуючого

Ярмолинського Ю.В.

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2016

у справі №925/78/14 господарського суду Черкаської області

за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-В"

про визнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського Черкаської області від 31.07.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, згідно з яким визнані вимоги: ПАТ "Укрсоцбанк" на суму 2358139,76 грн., з яких 7308,00 грн. в першу чергу, 2172900,35 грн. в четверту чергу, 177931, 41 грн. в шосту чергу задоволення вимог кредиторів; ПАТ "Ватутінський хлібокомбінат" на суму 12940168,29 грн. в четверту чергу задоволення вимог кредиторів; ПАТ "Український Інноваційний Банк" на суму 1218,00 грн. в першу чергу задоволення вимог кредиторів. Окремо внесені вимоги забезпечені заставою: ПАТ "Ватутінський хлібокомбінат" на суму 291234,56 грн., ПАТ "Український Інноваційний Банк" на суму 3129493,25 грн. та 63558,74 грн.; зобов'язано розпорядника майна, у встановленому порядку та строки, повідомити конкурсних кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення у відповідності з ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2016 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Ярмолинського Ю.В. на ухвалу господарського суду Черкаської області від 31.07.2014 у справі № 925/78/14 повернуто заявнику без розгляду на підставі п.п. 3, 4 ст. 97 ГПК України.

Ліквідатор ТОВ "Агропром-В" арбітражний керуючий Ярмолинський Ю.В. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2016 у справі №925/78/14 .

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При зверненні з касаційною скаргою, ліквідатором ТОВ "Агропром-В" арбітражним керуючим Ярмолинським Ю.В. не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, натомість, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з тяжким фінансовим станом.

Відповідно до п.1 ч.8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі відносяться, зокрема, витрати по сплаті судового збору.

Статтею 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Згідно з ч. 5 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Відповідно до ч.6 ст.115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Згідно приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону.

Проте, заявником касаційної скарги не надано належних доказів того, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання касаційної скарги. У клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання заявника касаційної скарги про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, відсутність доказів сплати судового збору є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до ч.3 ст.1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.

На підставі наведеного, керуючись ст. 86, 111, п.4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-В" арбітражному керуючому Ярмолинському Ю.В. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-В" арбітражного керуючого Ярмолинського Ю.В. на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2016 у справі №925/78/14 повернути без розгляду.

Головуючий Куровський С.В.

Судді Удовиченко О.С.

Ткаченко Н.Г.