Ухвала суду № 59724056, 01.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки (арифметичної помилки) в судовому рішенні

01 серпня 2016 року м.Київ 810/131/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про виправлення описки у судовому рішенні в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни,

третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського рахунку №18624/П-1-980 від 09.07.2015;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" Савельєву Анну Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського рахунку № 18624/П-1-980 від 09.07.2015.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 адміністративний позов задоволено:

визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського рахунку №18624/П-1-980 від 09.07.2015.

зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" Савельєву А.М. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського рахунку №18624/П-1-980 від 09.07.2015.

Крім того, у вказаній постанові судом було вирішено питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 понесених нею витрат по сплаті судового збору (квитанція від 14.01.2016 № 14868918) у розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп.

27.07.2016 до Київського окружного адміністративного суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) надійшла заява про виправлення описки.

У вказаній заяві Фонд просив суд виправити описку в резолютивній частині постанови Київського окружного адміністративного суду № 810/131/16 від 25.01.2016 шляхом стягнення судового збору з особи, відносно якої позовні вимоги задоволено.

В обґрунтування доводів вказаної заяви зазначив, що у даній справі Уповноважена особа (відповідач) і Фонд (третя особа) є самостійними учасники адміністративного процесу, при цьому позов задоволено саме в частині вимог до Уповноваженої особи.

З огляду на зазначене, заявник вважає, що стягнення судових витрат з Фонду, у позові до якого відмовлено, є помилковим, а тому просить суд внести виправлення до резолютивної частини постанови.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може з власної ініціативи або заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.

Враховуючи приписи вказаної статті розгляд заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про виправлення описки здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту заяви про виправлення описки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить суд внести виправлення до резолютивної частини постанови суду від 25.01.2016 у справі № 810/131/16 шляхом стягнення судового збору з особи, відносно якої позовні вимоги задоволено.

Водночас, відповідно до приписів частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд може з власної ініціативи або заявою особи, що брала участь у справі виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки та/або очевидні арифметичні помилки.

У свою чергу, суд звертає увагу, що під поняттям «описка» слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.

При цьому, описки й очевидні арифметичні помилки у судових рішеннях (постановах чи ухвалах) не можна вважати процесуальними порушеннями, тому їх виправлення не потребує оскарження і перегляду судового рішення судом вищої інстанції.

Отже, з наведеного вбачається, що зазначеною нормою права законодавець передбачив можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру.

Разом з цим, судом встановлено, що в заяві про виправлення описки Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не вказано в чому саме полягає описка у резолютивній частині рішення від 25.01.2016 у справі № 810/131/16.

Крім того, суд також звертає увагу, що заявник просить суд внести виправлення до резолютивної частини рішення суду шляхом стягнення судового збору з особи, відносно якої позовні вимоги задоволено.

З даного приводу суд зазначає, що по-перше, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб конкретно не визначено особу, яка має бути вказана судом у резолютивній частині цього рішення, а по-друге заявник фактично намагається замінити особу, яка зобов'язана відшкодувати позивачу витрати по сплаті судового збору за вказаним судовим рішенням, що суперечить нормам частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою імперативно встановлено порядок виправлення помилок технічного (неюридичного) характеру.

Крім того, суд акцентує увагу, що зміна (визначеної судом у рішенні) особи, яка зобов'язана відшкодувати позивачу витрати по сплаті судового збору має наслідком зміну суті цього судового рішення, що є неприпустимим у порядку визначеному приписами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд роз'яснює заявнику, що відповідно до приписів частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, відповідно до вказаної норми права та враховуючи, що рішення в адміністративній справі № 810/131/16 ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень стягнення судового збору з особи, відносно якої позовні вимоги задоволено (як то просить заявник) - є неможливим.

Разом з цим, суд також вважає за необхідне зазначити, що частиною 1 статті 98 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Тобто, розподіл судових витрат здійснюється судом виключно під час ухвалення відповідного судового рішення, шляхом відображення його у резолютивній частині такого рішення.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що судове рішення має бути законним та обґрунтованим.

У свою чергу, суд роз'яснює, що відповідно до приписів частини 1 статті 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з цим, приписами частини 2 статті 98 Кодексу адміністративного судочинства України чітко встановлено, що особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Отже, з наведеного вбачається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (в разі не згоди зі змістом постанови Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 у справі № 810/131/16 в частині розподілу судових витрат) не позбавлений права оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції в частині з якою він не погоджується, а саме щодо стягнення судових витрат.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, третя особа до Київського апеляційного адміністративного суду зі скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 у справі № 810/131/16 в частині розподілу судових витрат не зверталась. Зазначене рішення суду набрало законної сили 04.03.2016 та 07.04.2015 Київським окружним адміністративним судом позивачу було видано визоавчий лист № 810/131/16 щодо стягнення з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 понесені витрати по сплаті судового збору (квитанція від 14.01.2016 № 14868918) у розмірі 1102 (одна тисяча сто дві) грн. 40 коп.

Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання (частина 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Виконавчий лист про стягнення судового збору надсилається судом до державних податкових інспекцій.

Отже, на вказаній стадії, якою завершується судовий процес, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб згідно з даними виконавчого листа (який підлягає обов'язковому виконанню) боржником.

У свою чергу, процесуальні питання щодо виконання судових рішень в адміністративних справах вирішуються в порядку передбаченому приписами розділу V Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, з огляду на вказані обставини та наявні у справі докази, судом не встановлено допущених в постанові Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 у справі № 810/131/16 описок, а тому підстави для задоволення заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 165, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про виправлення описки в резолютивній частині постанови Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2016 по справі № 810/131/16 шляхом стягнення судового збору з особи, відносно якої позовні вимоги задоволено - відмовити повністю.

2.Копію ухвали суду надіслати сторонам.

Відповідно до частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панова Г. В.