Ухвала суду № 59708810, 16.08.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 378/128/16-ц Головуючий у І інстанції Потеряйко С.А.Провадження № 22-ц/780/3352/16 Доповідач у 2 інстанції Сліпченко О. І.Категорія 52 16.08.2016

УХВАЛА

Іменем України

16 серпня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Сліпченка О.І.,

суддів: Журби С.О., Лівінського С.В.,

за участю секретаря: Петленко І.О.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Первинної профспілкової організації Ставищенського житлово-комунального підприємства на рішення Таращанського районного суду Київської області від 13 квітня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Первинної профспілкової організації Ставищенського житлово-комунального підприємства, третя особа: Ставищенська селищна рада Київської області про скасування протоколу № 22 від 17.12.2015 з вимогою № 40, протоколу № 23 від 22.12.2015 з вимогою № 41 первинної профспілкової організації Ставищенського ЖКП про розірвання трудового договору,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищенаведеним позовом, який обґрунтовував тим, що діями відповідача порушено трудове законодавство, його права і охоронювані законом інтереси.

Просив: поновити строк для звернення до суду щодо скарження протоколів первинної профспілкової організації Ставищенського ЖКП; визнати дії первинної профспілкової організації Ставищенського житлово-комунального підприємства (надалі профспілки) щодо проведення зборів членів профспілкового комітету неправомірними; скасувати протокол № 22 засідання профспілки від 17.12.2015 року в частині прийняття рішення про спрямування до Ставищенського селищного голови вимоги про розірвання трудового договору (контракту) із ним, як начальником Ставищенського житлово-комунального підприємства; скасувати вимоги № 40 від 17.12.2015 року профспілки про розірвання із позивачем трудового договору.

Крім того, позивач просив скасувати протокол № 23 засідання профспілкової організації від 22.12.2015 року в частині прийняття рішення про висловлення йому недовіри в зв'язку з грубим порушенням вимог законодавства про працю та спрямування до Ставищенського селищного голови вимоги про розірвання трудового договору (контракту).

Скасувати вимогу № 41 від 22.12.2015 року профспілки про розірвання із позивачем трудового договору.

Стягнути з первинної відповідача на його користь судові витрати в розмірі 1102,42 грн.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 13 квітня 2016 рокупозов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач у своїй апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, строк для звернення до суду пропущено без поважних причин, а позовні вимоги не доведено.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише з формальних міркувань.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає у повній мірі.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивач обґрунтовано ставить вимогу про поновлення строку та знайшов своє підтвердження факт порушення його прав.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.03.2011 року позивача було прийнято на роботу до Ставищенського житлово-комунального підприємства (надалі Ставищенське ЖКП), на посаду начальника вказаного підприємства згідно розпорядження виконавчого комітету Ставищенської селищної ради від 31.03.2011 року №51.

17.12.2015 року відбулося засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації Ставищенського ЖКП. В ході зазначеного засідання поряд із іншими питаннями розглядалася ситуація, що склалася на підприємстві внаслідок керівництва та дій начальника вказаного підприємства ОСОБА_2 і за результатами даного засідання було прийнято рішення щодо спрямування до Ставищенського селищного голови вимоги про розірвання трудового договору (контракту) із позивачем, як з таким, який грубо порушив законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (а.с. 14-15).

Цього ж дня профспілковий комітет первинної профспілкової організації Ставищенського ЖКП звернувся до Ставищенського селищного голови та голови виконавчого комітету Ставищенської селищної ради із вимогою № 40 про розірвання із ОСОБА_2 трудового договору в порядку передбаченому ст. 45 КЗпП України та ст. 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», мотивуючи дану вимогу тим, що ним порушуються вимоги законодавства про працю ( а.с.12-13).

22.12.2015 року відбулося засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації Ставищенського ЖКП. В ході зазначеного засідання поряд із іншими питаннями розглядалося питання щодо недовіри позивачу (а.с. 18-19).

Цього ж дня профспілковий комітет первинної профспілкової організації Ставищенського ЖКП звернувся до Ставищенського селищного голови та голови виконавчого комітету Ставищенської селищної ради із вимогою № 41 про розірвання із ОСОБА_2 трудового договору в порядку передбаченому ст. 45 КЗпП України та ст. 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», мотивуючи дану вимогу тим, що ним порушуються вимоги законодавства про працю ( а.с.16-17).

Судом першої інстанції також встановлено, що вимогу №40 від 17.12.2015 року позивач отримав в приміщенні Ставишенського районного суду, про що було складено відповідний акт. Вимогу №41 від 22.12.2015 позивачу було оголошено на засіданні виконавчого комітету Ставищенської селищної ради ( а.с.13,179).

За період перебування на виборній посаді керівника Ставищенського ЖКП ОСОБА_2. до адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення трудового законодавства його не притягували та відповідних доказів сторонами не надано.

Твердження представників відповідача щодо грубого та зухвалого порушення позивачем трудового законодавства щодо членів профкому, про тиск позивача на працівників підприємства належними та допустимими доказами не підтверджено.

Також місцевим судом встановлено, що на ухвалення вимоги до Ставищенського селищного голови та голови виконавчого комітету Ставищенської селищної ради про розірвання трудового договору (контракту) із начальником Ставищенського житлово-комунального підприємства ОСОБА_2 від 17.12.2015 року та 22.12.2015 року членами профспілкового комітету були лише: ОСОБА_3, ОСОБА_4 (із п'яти зазначених в оскаржуваних протоколах - лише два: в ОСОБА_5 закінчився термін повноважень, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали заяви про вихід із профспілки) ( а.с.23-26, 218-219).

Згідно ст. 21. ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» уповноважені представники профспілок мають право вносити роботодавцям, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування - подання про усунення порушень законодавства про працю, які є обов'язковими для розгляду, та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді. У разі ненадання аргументованої відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскаржені до місцевого суду».

Оскаржень з боку профкому та працівників підприємства щодо укладення строкових трудових договорів до суду не було.

Відповідно до ст.ст. 28, 34 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об'єднання мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців, або їх об'єднань, органів державної влади, та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав, та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій.

На всі звернення профспілкової організації адміністрація підприємства надавала аргументовану відповідь та необхідну інформацію. Оскаржень в порядку ч. 10 ст. 21 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» зі сторони профспілки не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 КЗпП України, якщо керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

Згідно ст. 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки.

Ст. 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначені повноваження виборного органу первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації. Зокрема, п. 9 ч. 1 зазначеної статті, передбачене право приймати рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, ухиляється від участі у переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, не виконує зобов'язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що чинним законодавством передбачено право профспілки приймати рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації в разі наявності певних порушень з боку керівника, так і право керівника, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, оскаржити вимогу, в разі не згоди з нею.

За вищенаведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задоволив позов.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як на підставу для скасування рішення суду, законності та обґрунтованості рішення суду не спростовують, оскільки порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення суду лише, якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи, натомість справа судом вирішена правильно, відповідно до норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Крім вищевикладеного, апеляційна скарга переповнена оцінкою доказів, при цьому не вказується, які з них судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в досліджені яких було неправомірно відмовлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Первинної профспілкової організації Ставищенського житлово-комунального підприємства - відхилити.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 13 квітня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: