Ухвала суду № 59691539, 11.08.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4163/16

Головуючий у першій інстанції Ледньова Т. В.

Доповідач Панасенков В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.

Драгомерецького М.М.,

при секретарі: Томашевській В.К.,

за участю: представника відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської О.С. - Колеснікової Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Іллічівського міськрайонного суду Одеської області від 09 березня 2016 року за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської Олени Степанівни про повернення грошових коштів за договором банківського вкладу, проценти за користування вкладом, трьох процентів річних та встановленого індексу інфляції,

в с т а н о в и л а:

29 квітня 2015 року ОСОБА_5 звернулась до суду з вказаним позовом, який остаточно уточнила 30 листопада 2015 року, обґрунтовуючи вимоги тим, що 25 березня 2014 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення №11 філії Одеське ГУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та нею було укладено Договір-заяву №328823/17809/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класик» з виплатою 24,0% річних на 370 днів в національній валюті, за яким Банк прийняв кошти в сумі 300 000 грн. на строк з 25 березня 2014 року по 30 березня 2015 року. В день закінчення дії договору вона звернулась до Банку з заявою про повернення суми вкладу та нарахованих відсотків. На її вимогу їй сплатили суму нарахованих на 30 березня 2015 року відсотків, а суму вкладу не повернули. 10 листопада 2015 року їй повернули суму вкладу в розмірі 199999,92 грн., залишок вкладу складає 100000,08 грн. Станом на 04 грудня 2015 року сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період 31 березня 2015 року по 08 листопада 2015 року становить 348000 грн., сума трьох процентів річних за вказаний період - 5498,63 грн., суму процентів з 09 листопада 2015 року по 04 грудня 2015 року - 213 грн.

Посилаючись на ці обставини, та на ст. ст. 1066, 1068, 1073 ЦК України, позивачка ОСОБА_5 просила суд позов задовольнити, судові витрати покласти на Банк (а.с. 2-7,66-67).

Представник відповідача, ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» проти позову заперечував і в своїх письмових поясненнях зазначав, що на підставі постанови правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року №612 «Про віднесення ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року №171 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк «Фінанси та Кредит», згідно яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Банк «Фінанси та Кредит» - Чернявську О.С. на шість місяців до 17 грудня 2015 року. Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюється Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у правовідносинах повернення вкладів. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, забороняється здійснення нарахування неустойки (штрафів,пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банком. Обмеження не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом. На підставі постанови правління Національного банку України від 17 грудня 2015 року №898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» була відкликана банківська ліцензія та ліквідований Банк. Розпорядженням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 грудня 2015 року №230 «Про початок ліквідації ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатору банку» розпочата ліквідація Банку з 18 грудня 2015 року по 17 грудня 2017 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідатором АТ Банк «Фінанси та Кредит» - Чернявську О.С. на два роки. Позивачка є кредитором банку й до неї застосовується норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як спеціальний закон. 10 листопада 2015 року їй повернули суму вкладу в розмірі 199999,92 грн., залишок вкладу складає 100000,08 грн. (а.с. 58, 76-77, 84-85, 92-93, 101-102).

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено (а.с. 111-113).

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального і матеріального права (а.с. 115).

В запереченні на апеляційну скаргу представник ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської О.С. - Колеснікова Ю.С., просить скаргу відхилити у зв'язку з безпідставністю її доводів.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивачки ОСОБА_5, пояснення на апеляцію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської О.С. - Колеснікової Ю.С., перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачки задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1058 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно із частинами 1 та 2 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Частиною 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 березня 2014 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі відділення №11 філії Одеське ГУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та нею було укладено Договір-заяву №328823/17809/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Класик» з виплатою 24,0% річних на 370 днів в національній валюті, за яким Банк прийняв кошти в сумі 300 000 грн. на строк з 25 березня 2014 року по 30 березня 2015 року.

На вимогу позивачки їй сплатили суму нарахованих на 30 березня 2015 року відсотків, а вклад не повернули. 10 листопада 2015 року їй повернули суму вкладу в розмірі 199999,92 грн., залишок вкладу складає 100000,08 грн.

На підставі постанови правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року №612 «Про віднесення ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року №171 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Банк «Фінанси та Кредит», згідно яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ Банк «Фінанси та Кредит» - Чернявську О.С. на шість місяців до 17 грудня 2015 року (а.с. 88-89).

Постановою правління Національного банку України від 17 грудня 2015 року №898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» була відкликана банківська ліцензія та ліквідований Банк. Розпорядженням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 грудня 2015 року №230 «Про початок ліквідації ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатору банку» розпочата ліквідація Банку з 18 грудня 2015 року по 17 грудня 2017 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідатором АТ Банк «Фінанси та Кредит» - Чернявську О.С. на два роки (а.с. 89,90).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюється Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у правовідносинах повернення вкладів. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, забороняється здійснення нарахування неустойки (штрафів,пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банком. Обмеження не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, а саме 200000 грн.

Посилання позивачки ОСОБА_5 в апеляційній скарзі на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки судом не враховано, що право на повернення депозитного вкладу, трьох процентів річних та індексу інфляції виникло 30 березня 2015 року, тобто до початку введення процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації, не приймаються до уваги за таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Згідно із ч. 5 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

У частині 1 ст. 36 вказаного Закону зазначено, що з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Частиною 5 ст. 36 вказаного Закону встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Відповідно до пункту 1 частини 6 ст. 36 вказаного Закону обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції (09 березня 2015 року) у Банку вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Аналогічний правовий висновок, висловлений Верховним Судом України у постанові від 20 січня 2016 року у справі №6-2001цс15, який у відповідності до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно та повно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, дослідив в судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, дав їм правильну оцінку та правильно виходив з того, що є законні підстави для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК Украйни під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Інших правових доводів апеляційні скарги не містять.

Таким чином, наведені в апеляційних скаргах доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Отже, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Іллічівського міськрайонного суду Одеської області від 09 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан

М.М. Драгомерецький