Ухвала суду № 59663757, 09.08.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 р. Справа № 876/3342/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання: Федчук М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказів,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2016 року позивач - ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області), в якому просив визнати протиправними і скасувати накази ГУ ДФС у Волинській області про проведення фактичної перевірки від 29 січня 2016 року № 93, № 94, № 95, № 96.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що жодних порушень щодо подання обов»язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО), розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) позивачем не допущено, із нульовими показниками звітність не подавалась. Податкова звітність з РРО до контролюючих органів передавалась в автоматичному режимі вчасно та в повному обсязі. Зазначає, що працівниками контролюючого органу не було надано доказів на підтвердження обставин, які стали підставою для проведення фактичної перевірки, а тому податкових інспекторів не допущено до проведення перевірки.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ФОП ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ФОП ОСОБА_1 16 лютого 2000 року зареєстрований як суб»єкт господарювання. Основний вид господарської діяльності: роздрібна торгівля пальним, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21769709.

29 січня 2016 року в.о. начальника ГУ ДФС у Волинській області видано накази №93, №94, №95, №96 "Про проведення фактичної перевірки" фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, зокрема, господарських одиниць (газових АЗС), де здійснює підприємницьку діяльність підприємець, а саме: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4 протягом 10 діб, починаючи з 02 лютого 2016 року.

Підставою для проведення фактичної перевірки позивача, згідно наказів, зазначено, в тому числі, підпункти 80.2.4, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

03 лютого 2016 року посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області на підставі вказаних наказів та направлень на перевірку від 29 січня 2016 року №000052, №000053, №000054, №000055, №000056, №000057 №000058, №000059 були здійснені заходи спрямовані на проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 господарських одиниць (газових АЗС), де здійснює підприємницьку діяльність підприємець: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4.

Однак, позивач відмовив у допуску посадових осіб до проведення фактичної перевірки, про що посадовими особами складено відповідні акти від 03 грудня 2016 року.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на відповідача покладено обов»язок щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального та від платника податків до контролюючого органу надійшла звітність з нульовими показниками, тому у ГУ ДФС у Волинській області станом на 29 січня 2016 року були підстави для проведення фактичної перевірки на підставі підпунктів 80.2.4, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними, виходячи з наступного.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із п.п. 75.1.3 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об»єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.1, п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред»явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 ПК України однією з підстав для проведення фактичної перевірки, зокрема є неподання суб»єктом господарювання в установлений законом строк обов»язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Згідно із п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб»єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов»язані: подавати до органів доходів і зборів звітність, пов»язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв»язку.

Суб»єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, за виключенням електронних контрольно-касових реєстраторів, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв»язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в їх фіскальній пам»яті.

Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв»язку встановлюється органом доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Підставами для винесення спірних наказів ГУ ДФС у Волинській області було подання звітів із нульовими показниками за 18 лютого 2015 року, за 28 квітня 2015 року, за 18 травня 2015 року, за 26 червня 2015 року, за 23 жовтня 2015 року.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що доводи позивача про причини наявності нульових показників в податковій звітності (припинення діяльності АЗС у зв»язку із ремонтними роботами обладнання, налаштування РРО для введення його в експлуатацію) не заслуговують на увагу, оскільки предметом дослідження в даній адміністративній справі є встановлення самого факту подання суб»єктом господарювання звітності із нульовими показниками.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та довів правомірність та обґрунтованість наказів про проведення фактичної перевірки від 29 січня 2016 року №93, №94, №95, №96, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року у справі №803/218/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

Т.І. Шинкар

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11.08.2016 року.