УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2016 р. Справа № 876/3557/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання: Федчук М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Техкомплект» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Приватного підприємства «Техкомплект» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,-
В С Т А Н О В И В:
В квітні 2016 року позивач - Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ДПІ у м. Івано-Франківську) звернулася в суд з позовом до Приватного підприємства «Техкомплект», в якому просила надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна ПП «Техкомплект», що перебуває у податковій заставі.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що відповідачем не сплачено податковий борг в розмірі 1 800 290,38 грн., а здійснені позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до його погашення, що у відповідності до статті 95 Податкового кодексу України є підставою для звернення до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна приватного підприємства «Техкомплект», що перебуває у податковій заставі.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено; надано Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна Приватного підприємства «Техкомплект» (код ЄДРПОУ 25064780), що перебуває в податковій заставі.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ПП «Техкомплект» оскаржило її в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 22.07.1997 року відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та взятий на облік як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області.
Відповідачем не сплачено податковий борг в розмірі 1 800 290,38 грн., на суму якого позивач просить отримати дозвіл на його погашення за рахунок майна приватного підприємства «Техкомплект», що знаходиться в податковій заставі.
Податковий борг виник за наслідками несплати узгоджених податкових зобов»язань.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 року у справі № 809/447/15 стягнуто з Приватного підприємства «Техкомплект» в дохід Державного бюджету України податковий борг у сумі 1 615 194 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих даного платника податків.
09.02.2016 року податковим керуючим ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області проведено опис майна відповідача, про що 09.02.2016 року складено акт.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.02.2016 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу майна платника податків (Приватному підприємству «Техкомплект») згідно акту опису майна від 09.02.2016 року.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податковий борг відповідачем не погашено, його стягнення з рахунків підприємства та за рахунок готівки неможливий, у зв»язку з чим є підстави для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що знаходиться в податковій заставі.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов»язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов»язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов»язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов»язання.
Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Пунктом 87.2 ст. 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Порядок здійснення контролюючим органом заходів з погашення податкового боргу передбачений ст. 95 ПК України.
Пунктом 95.1 вказаної статті передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов»язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов»язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Враховуючи положення цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Податковим керуючим податкового органу складено акт опису майна від 09 лютого 2016 року, що перебуває у власності платника податків.
Таким чином, оскільки відповідачем не представлено доказів в підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що знаходиться в податковій заставі.
Безпідставним є посилання апелянта у своїй апеляційній скарзі на те, що позивачем в порушення вимог п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 ПК України не надсилалась податкова вимога про сплату суми податкового боргу, оскільки така податкова вимога надсилається у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов»язання в установлені законодавством строки та на стадії стягнення податкової заборгованості.
Крім цього, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.02.2015 року у справі №809/447/15 встановлено факт надсилання податковим органом податкової вимоги форми «Ю» за №1951-25 від 07.05.2014 року, що у відповідності до ст. 72 КАС України дана обставина не доказується при вирішенні даних спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Техкомплект» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у справі №809/333/16 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
Т.І. Шинкар
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 11.08.2016 року.
Судове рішення № 59663758, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.08.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 809/333/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: