Рішення № 5966371, 20.06.2008, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

№2-419/08

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2008р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Литвинової Р.А, при секретарі Довбань С.М., з участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина та на утримання повнолітньої дочки в зв'язку з продовженням навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина та на утримання повнолітньої дочки в зв'язку з продовженням навчання, в якому зазначає наступне.

З 1990р. до 2007р. вони з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі, мають двох дітей : повнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка в даний час навчається у ВУЗІ, та неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після того, як вони з відповідачем почали проживати окремими сім'ями, діти залишились проживати з нею та фактично знаходяться на її утриманні. Вона є приватним підприємцем, але її прибуток є незначним, відповідач отримує заробітну плату близько 3000.00грн. Інших непрацездатних осіб на своєму утриманні він не має, ніяких стягнень з його заробітної плати не провадиться. Відповідач виділяє гроші на утримання дітей в недостатньому розмірі і їй доводиться випрошувати у нього гроші. Оскільки дочка продовжує навчання, то вона потребує матеріальної допомоги з боку відповідача, оскільки вона (позивачка) не має змоги забезпечити її всім необхідним для навчання.

Позивачка в позові зазначає, що на її думку, відповідач має можливість виплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі - по 1/4 частині його заробітку на кожного з них, оскільки встановлений в Україні прожитковий мінімум становить більше ніж 500 грн. на одну особу на місяць, до того ж вона має незадовільний стан здоров'я, значну частину свого доходу використовує на лікування, тому не може в достатній мірі забезпечувати дітей. Позивачка просить задовольнити її позов.

Відповідач позов визнав частково.

Третя особа по справі - ОСОБА_5 надала суду заяву з клопотанням розглядати та завершувати справу без її участі, зазначила, що позов матері підтримує (а.с.15).

В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала в повному обсязі. Вона пояснила, що в даний час син закінчує школу і їй необхідно зібрати гроші на його подальше навчання. Обоє з дітей хворобливі, у них хворі шлунки, тому їй доводиться возити їх в м. Дніпропетровськ на лікування та обстеження, а вона не має такої фінансової можливості.

У них є борги по житлово-комунальним послугам, тому що з червня 2007р. вони з відповідачем проживають окремо, він за квартиру не платив, а вона платила частково, тому що хворіла, зараз вони з ним платять почергово.

Вона згодна з тим, що відповідач також хворіє, але він має пільги по лікуванню як ліквідатор аварії на ЧАЕС. Вона просить задовольнити її позов, стягнути з відповідача аліменти на кожного з дітей по 1/4 частині його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку.

-2-

Відповідач суду пояснив, що з таким розміром аліментів на утримання дітей, як вимагає стягнути з нього позивачка, він не згодний, оскільки виплачувати аліменти в розмірі 50% заробітної плати - це для нього багато. В нього дуже тяжка робота, він працює на БЕЛАЗі по 12 годин на добу, стан його здоров'я є незадовільним, тому він не виключає те, що йому за станом здоров'я доведеться перейти на легшу роботу.

Він не заперечує, що по лікуванню в нього є деякі пільги, але він туди не попадає. В солоному лимані, де він буває на лікуванні, харчування коштує з розрахунку 3.60 грн. за добу, тому звісно, що цього недостатньо і йому доводиться багато доплачувати.

Коли вони з позивачкою розірвали шлюб, але ще продовжували проживати в одній квартирі, він виділяв їй третю частину заробітку на утримання дітей і був дуже здивований, коли дізнався, що по житлово-комунальним послугам виникли великі борги. Навіть в травні місяці цього року він не чекав рішення суду, а віддав позивачці третю частину заробітку в рахунок аліментів на утримання дітей.

Відповідач пояснив, що він згоден виплачувати на користь позивачки аліменти на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини його заробітної плати.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, враховуючи часткове визнання позову відповідачем та те, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сім'ї та інші обставини, що мають значення для розгляду справи.

Згідно зі ст.199 СК України якщо повнолітні діти продовжують навчання і в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У відповідності до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дітей з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України, тобто враховуються стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, також наявність на утриманні у платника аліментів інших дітей та непрацездатних членів сім'ї.

Як встановлено в ході розгляду справи, у відповідача немає інших дітей, крім спільних з позивачкою, ніяких стягнень з його заробітної плати не провадиться. Однак, як він пояснив, він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, тому стан його здоров'я є незадовільним, він потребує періодичного лікування, крім того у нього тяжка фізична праця і не виключена можливість, що йому доведеться змінити роботу на легшу, а значить і менш оплачувану, тому аліменти в розмірі 50% він вважає для нього значними.

Відповідач пояснив, що він не ухилявся від надання дітям матеріальної допомоги і навіть зараз, коли слухається дана справа, він віддав позивачці 30% його заробітку за травень місяць в рахунок аліментів на утримання своїх дітей.

Щодо обґрунтування позивачкою розміру аліментів на утримання дітей, то суд не може погодитись з ними. Зокрема, позивачка вважає, що саме такий розмір аліментів повинен бути, оскільки син закінчує школу і необхідно збирати кошти для його подальшого навчання. Однак, аліменти на утримання дітей, які продовжують навчання, передбачені іншою статтею Сімейного кодексу України і коли син буде мати право на їх отримання, то він або позивачка зможуть звернутись до суду з відповідним позовом.

Звертаючись до суду з вимогою про стягнення з відповідача аліментів на дочку-студентку, позивачка навіть не довела ту обставину, що навчання є платним. їй роз'яснювались права та обов'язки і, зокрема, щодо надання доказів по справі, але вона суду пояснила, що квитанції щодо оплати навчання в неї знаходяться вдома.

Маючи намір підтвердити незадовільний стан свого здоров'я та здоров'я дітей, позивачка додала до матеріалів справи медичні документи, копії яких не завірені належним

-3-

чином. Деякі з зазначених документів видавались кілька років назад і по ним неможливо зробити висновок про нинішній стан здоров'я. До того ж ст.182 СК України не передбачає при визначенні розміру аліментів враховувати стан здоров'я позивача, а тільки дітей та платника аліментів.

Оплата боргів по комунальним послугам, на які наголошувала позивачка, не є предметом даного позову. У разі, якщо вона сплачує вартість цих послуг, в т.ч. і за відповідача, то вона має право в порядку регресу їх повернути, стягнувши понесені нею витрати на свою користь з відповідача.

З врахуванням наведених обставин, суд вважає розумним та доцільним визначити розмір аліментів по 1/5 частині на кожного з дітей. До того, обов'язок матеріального утримання дітей покладено на обидві сторони, тобто і на позивачку, як матір дітей. Як вона пояснила в судовому засіданні, вона є приватним підприємцем, має від підприємницької діяльності певний дохід.

Позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, а саме : копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.3), копією витягу з рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області про розірвання шлюбу між сторонами (а.с.6), копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.4,5), довідкою Дніпродзержинського державного технічного університету, в якій зазначено, що ОСОБА_5 дійсно є студенткою даного ВУЗу, термін її навчання - до 01.07.2009 року (а.с.7), довідкою бухгалтерії підприємства про розмір заробітку відповідача (а.с.24). Незадовільний стан здоров'я підтверджено відповідачем відповідними медичними документами (а.с. 19-21), стан здоров'я дітей позивачка також підтвердила медичними документами (а.с. 17,18,30,31).

На підставі викладеного, з врахуванням досліджених в судовому засіданні матеріалів справи суд прийшов до впевненого висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з ст.191 Сімейного кодексу України аліменти стягуються з моменту звернення з позовом до суду.

Згідно з цивільно-процесуальним законодавством (ст.88 ЦПК України) з відповідача підлягають до стягнення судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 51.00 грн. та у встановленому законом порядку витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07.50 грн.

Керуючись ст.ст.88, 212-215, 367 ЦПК України, ст.ст.180-183,199-201,191 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати щомісячно аліменти з ОСОБА_2 (ід. №2312508819), ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, працює в філії «Вільногірський ГМК» ЗАТ «Кримський титан», на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 до його повноліття на користь матері ОСОБА_1 в розмірі 1/5 частини його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Стягнення аліментів розпочати з 08.04.2008 року.

Стягувати щомісячно аліменти з ОСОБА_2 (ід. №2312508819), ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, працює в філії «Вільногірський ГМК» ЗАТ «Кримський титан», на користь ОСОБА_1, на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з її навчанням в Дніпродзержинському державному технічному університеті в розмірі 1/5 частини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи стягнення з 08.04.2008 року. Строк навчання закінчується 01.07.2009 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито

-4-

(судовий збір) у розмірі 51.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи для Вільногірського міського суду в сумі 07.50грн., перерахувавши їх за наступними реквізитами : Одержувач - УДК у м. Вільногірську ГУДКУ в Дніпропетровській області ; Код ЄДРПОУ : 24237534, розрахунковий рахунок : 31215259700012, МФО 805012, Банк ГУДКУ в Дніпропетровській області.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.