ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" серпня 2016 р.Справа № 916/4938/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Діброви Г.І.
суддів Лисенко В.А., Ярош А.І.
при секретарі судового засідання - Саломатовій К.А.
за участю представників учасників судового процесу:
від прокуратури - Лянна О.А. - за посвідченням від 19.01.2015 року №031420;
від Одеської міської ради - Чернова Г.А. - за довіреністю від 10.06.2016 року № 120-исх/гс;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" - Соколова М.І. - за довіреністю від 18.04.2016 року;
від Одеського міського управління юстиції - не з'явився;
від Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради - Ягупенко Д.Г., - за довіреністю від 26.11.2015 року №Д-2/15;
від ОСОБА_5 - не з'явився;
від ОСОБА_6 - не з'явився;
від ОСОБА_7 - не з'явився;
від ОСОБА_8 - не з'явився;
від ОСОБА_9 - не з'явився;
розглянувши апеляційні скарги Одеської міської ради, першого заступника прокурора Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум"
на рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2016 року
по справі №916/4938/14
за позовом: Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради
до відповідачів:
1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум";
2)Одеського міського управління юстиції
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1)Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради;
2) ОСОБА_5;
3) ОСОБА_6;
4) ОСОБА_7;
5) ОСОБА_8;
6) ОСОБА_9
про визнання недійсним рішення загальних зборів від 03.12.2012 року, свідоцтва про право власності, скасування рішення про реєстрацію, зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності
В С Т А Н О В И В:
08.12.2014 року Заступник прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" та Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради; фізичних осіб ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9, в якій просив суд:
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" від 03.12.2012 року №1 в частині збільшення статутного капіталу за рахунок внесення нежитлових будівель і споруд комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що складаються у цілому з будівлі літ. "Б" підвалу площею 226,5 кв. м., будівлі літ. „В" підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. „Г" підвалу, площею 39,6 кв.м., літ."IX"- літнього бару, літ. „VIII", „XV"- клумб., літ. „XVII-XXIII", „XV-XXVI"- клумб, літ. „XVI","XXIV"- фонтанів. літ „Ш" - вимощення, №1 - підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м.;
- зобов'язати реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції (65036, м. Одеса, вул. Старицького, 10а) скасувати реєстрацію права власності на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю „Нерум", реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 98205951101;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 06.07.2013 індексний номер 5793213, видане Товариству з обмеженою відповідальністю „Нерум" на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2;
- визнати право власності на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що складаються з будівлі літ. „Б" підвалу, площею 226,5 кв. м., будівлі літ. „В" підвалу, площею 30,7 кв. м., будівлі літ. „Г" підвалу, площею 30,7 кв. м., будівлі літ. „Г" підвалу, площею 39,6 кв. м., літ. „IX"- літнього бару, літ. „VIII", „XI"- клумб, літ. „XVII-XXIII", „XV-XXVI"- клумб, літ. „XVI", „XXIV"-фонтанів, літ. „Ш"- вимощення, №1 - підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв. м. за Одеською міською радою.
16.01.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерум" звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічним позовом до відповідачів: прокуратури м. Одеси і Одеської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради; фізичних осіб ОСОБА_5; ОСОБА_6; ОСОБА_7; ОСОБА_8; ОСОБА_9 про визнання права власності.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.01.2015 року у справі № 916/4938/14, яку залишено без змін постановами апеляційної та касаційної інстанції, було повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "Нерум" на підставі пункту 4 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
14.03.2016 року першим заступником прокурора Одеської області було подано до суду заяву про зміну предмета позову, в якому останній просив суд:
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" від 03.12.2012 року №1 в частині збільшення статутного капіталу за рахунок внесення нежитлових будівель і споруд комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що складаються у цілому з будівлі літ. "Б" підвалу площею 226,5 кв. м., будівлі літ. „В" підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. „Г" підвалу, площею 39,6 кв.м., літ."IX"- літнього бару, літ. „VIII", „XV"- клумб., літ. „XVII-XXIII", „XV-XXVI"- клумб, літ. „XVI","XXIV"- фонтанів. літ „Ш" - вимощення, №1 - підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м. та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" проведену 04.12.2012 року за №15561050026003270;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права власності (індексний номер: 3713918 від 06.07.2013) за Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерум" (код ЄДРПОУ 32428553) на нежитлові будівлі та споруди комплексу фонтанів загальною площею 296,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, яке було здійснено державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Рубан М.О. на підставі свідоцтва про право власності від 06.07.2013 року індексний номер 5793213;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 06.07.2013 індексний номер 5793213, видане Товариству з обмеженою відповідальністю „Нерум" на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2;
- визнати право власності на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що складаються з будівлі літ. „Б" підвалу, площею 226,5 кв.м., будівлі літ. „В" підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. „Г" підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. „Г" підвалу, площею 39,6 кв.м., літ. „IX"- літнього бару, літ. „VIII", „XI"- клумб, літ. „XVII-XXIII", „XV-XXVI"- клумб, літ. „XVI", „XXIV"-фонтанів, літ. „Ш"- вимощення, №1 - підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м. за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.03.2016 року у справі № 916/4938/14 здійснено процесуальне правонаступництво по справі №916/4938/14 та замінено відповідача - Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції на його правонаступника - Одеське міське управління юстиції.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.04.2016 року у справі № 916/4938/14 (суддя Зайцев Ю.А.) позов задоволено частково, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерум" нежитлових будівель та споруд комплексу фонтанів загальною площею 296,8 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, яке було здійснено державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Рубан М.О. на підставі свідоцтва про право власності від 06.07.2013 індексний номер 5793213, визнано недійсним свідоцтво про право власності від 06.07.2013 року, видане Товариству з обмеженою відповідальністю "Нерум" на нежитлові будівлі та споруди комплексу фонтанів загальною площею 296,8 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, в решті позову відмовлено, а також вирішено питання щодо сплати до Державного бюджету України судового збору.
Одеська міська рада, перший заступник прокурора Одеської області та Товариство з обмеженою відповідальністю "Нерум" з рішенням суду не погодились, тому звернулись до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 06.05.2016 року, від 10.05.2016 року, від 27.05.2016 року у даній справі апеляційні скарги прийняті до провадження та об'єднані для спільного розгляду в одному апеляційному провадженні.
Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 року, від 06.07.2016 року, 20.07.2016 року у справі №916/4938/14 учасників судового процесу було зобов'язано надати письмові обґрунтовані пояснення з питань, визначених в ухвалах.
Представник прокуратури на виконання вимог ухвал суду надав пояснення щодо правомірності зміни позовних вимог та копії рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.09.2014 року, рішення Апеляційного суду Одеської області від 14.01.2015 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.06.2015 року, висновку судової будівельно-технічної експертизи від 10.08.2014 року №22/14, листів від 21.06.2016 року №1582, від 21.06.2016 року №1583 з усним клопотанням про долучення їх до матеріалів справи, яке задоволено судовою колегією в порядку норм статті 101 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради на виконання вимог ухвал суду надав пояснення в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також завірені копії: проектної документації щодо реконструкції прогулянкової набережної, проекту благоустрою ділянки АДРЕСА_2, договору про довгострокове співробітництво від 03.04.2008 року № 73 та листування з приводу виконання вказаного договору сторонами з усним клопотанням про долучення їх до матеріалів справи, яке задоволено судовою колегією в порядку норм статті 101 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Одеської міської ради на виконання ухвал суду надав пояснення в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України з додатками, які судовою колегією долучені до матеріалів справи.
Представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" вимоги ухвал Одеського апеляційного господарського суду виконано не було без поважних причин, жодних письмових пояснень по справі судова колегія не отримала
У зв'язку з відпустками суддів-учасників колегії, було проведено повторні розподіли справи. На підставі розпорядження в.о. керівника апарату суду від 08.08.2016 року № 474 для розгляду апеляційних скарг було сформовано судову колегію у складі: головуючого судді Діброви Г.І., суддів Лисенко В.А., Ярош А.І.
В судовому засіданні, яке відкладалось, представники прокуратури, Одеської міської ради, Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" підтримали доводи та заперечення щодо апеляційних скарг.
Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причину неявки суд не повідомили, своїми процесуальними правами, передбаченими статтями 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали, неявка без поважних причин у судові засідання представників сторін та інших учасників судового процесу не тягне за собою відкладення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними матеріалами, а повний текст постанови направляється всім учасникам судового процесу в установленому порядку.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційні скарги, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в справі № 916/4938/14 та наданих присутніми представниками сторін і третіх осіб пояснень.
Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між Одеською міською радою і Товариством з обмеженою відповідальністю «Нерум» було укладено договір оренди від 09.12.2003 року, відповідно до умов якого Одеською міською радою було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Нерум» земельну ділянку, площею 5000,0 кв. м., для будівництва та подальшої експлуатації будівлі та споруд дельфінарію терміном на 50 років.
Між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нерум» (сторона-2) було укладено договір про довгострокове співробітництво від 03.04.2008 року № 73 (в новій редакції договір укладено 08.09.2008 року) з додатками і додатковими угодами до нього, відповідно до умов якого сторони договору зобов'язались спільно діяти з метою створення умов для розвитку курортно-рекреаційної структури на узбережжі Чорного моря в м. Одесі. Для реалізації спільного проекту задіяно берегозахисні споруди, що розміщені в районі АДРЕСА_2 (згідно схеми, що є невід'ємною частиною договору - додаток 1).
Пунктом 1.2 договору про довгострокове співробітництво визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерум» прийняло на себе зобов'язання щодо реконструкції або капітального ремонту, за підсумками проведеного спеціалізованою організацією обстеження берегозахисних споруд: рисберми площею 2127,5 кв. м.; бетонованої площадки площею 1479,5 кв. м; пляжоутримуючих бун № 1 площею 81,2 кв. м., № 2 площею 81,4 кв. м., № 3 площею 81, 4 кв. м.; бетонованої площадки площею 810,0 кв. м.; та облаштування за власний рахунок на безповоротній основі прогулянкової набережної на ділянці узбережжя від буни № 3 у бік судоремонтного заводу №2, довжиною 221 пог. метра, на підставі затвердженої у встановленому порядку проектної документації.
Згідно з пунктом 3.2 зазначеного договору, право власності на відремонтовані берегозахисні споруди залишається за територіальною громадою м. Одеси.
Додатком до договору про довгострокове співробітництво є Акт про передачу права проведення робіт з реконструкції (капітального ремонту), будівництва прогулянкової набережної, її благоустрою та послідуючого утримання берегозахисних споруд в районі дельфінарію «Немо», з якого вбачається, що рисберма площею 2127,5 кв. м.; бетонована площадка площею 1479,5 кв. м; пляжоутримуючі буни № 1 площею 81,2 кв. м., № 2 площею 81,4 кв. м., № 3 площею 81, 4 кв. м.; бетонована площадка площею 810,0 кв. м. були передані Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю «Нерум» у технічному стані, що вимагає капітального ремонту.
Протягом 2011 року між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нерум» в ході листування встановлювався хід виконання робіт з реконструкції ділянки АДРЕСА_2 та розробка проекту благоустрою відповідної ділянки.
Розроблений проект благоустрою ділянки АДРЕСА_2 (будівельна частина) передбачав виконання заходів з облаштування монолітної залізобетонної хвильовідбійної стінки, посилення підпірних стінок та облаштування дорожнього покриття, ремонт існуючих бун № 1-3. Крім того, архітектурним бюро «Бельетаж» було виготовлено проект, що передбачав облаштування набережної з виконанням заходів щодо створення пішохідної зони з островами з клумб, установку лавок, тіньових навісів, ліхтарів. Пішохідна набережна передбачала мощення гранітом. В районі існуючих бетонних плит передбачено улаштування дерев'яних пайол. Зазначеним проектом передбачено будівництво басейну, декоративного басейну, скульптур, фонтанів та інших споруд.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії листа Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради від 22.05.2012 року № 28, проект благоустрою ділянки АДРЕСА_2 (будівельна частина) Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, було погоджено. В даному листі зазначено, що передбачається пристрій пішохідних підходів до комплексу з трьох сторін, влаштування басейну, декоративного басейну, проводиться облаштування пішохідних проходів і доріжок з покриттям із керамічних мозаїчних каменів і граніту, влаштування квітників, установка вуличних ліхтарів, сміттєвих урн. Влаштовується паркове освітлення вздовж всієї набережної, підсвічення басейнів і декоративне підсвічення дерев. Планування ділянки забезпечує відведення атмосферних опадів від споруд і з твердого покриття в сторону падіння рельєфу до водоприймальних пристроїв.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 09.11.2012 року №09-11/12 нежитлові будівлі та споруди комплексу фонтанів, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, відповідають вимогам державних будівельних норм та стандартів, санітарних норм та правил, іншим вимогам чинного законодавства України.
Зазначеним висновком також встановлено, що надана та вивчена експертом проектна документація - проект благоустрою ділянки АДРЕСА_2, виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр сучасного проектування», складається з конструктивних рішень по виконанню усіх пунктів умов договору.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.11.2012 року та ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.11.2012 року у справі №1522/22363/12, залишеними без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17.04.2013 року у справі 1522/22363/12, визнано за ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 право власності на частину нежитлових будівель і споруд комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, зобов'язано комунальне підприємство "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" зареєструвати право власності за останніми у разі звернення їх з відповідною заявою.
У зв'язку з визнанням права власності на спірні об'єкти нерухомості, відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" від 03.12.2012 року № 1 учасниками товариства ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, було прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства за рахунок внесення нежитлових об'єктів, а саме:
- ОСОБА_6 36/100 частин нежитлових будівель і споруд комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що складаються у цілому з будівлі літ. "Б" підвалу, площею 226,5 кв,м., будівлі літ. "В" підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. "Г" підвалу .площею 39,6 кв.м., літ. "IX" - літнього бару, літ. "VIII", "XV" - клумб, літ. "XVIl-ХХІІІ", "XV-XXVI" - клумб, літ. "XVI", "XXIV" - фонтанів, літ. "НІ" - вимощення, № 1 - підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м.;
- ОСОБА_5 - 25/100 частин нежитлових будівель і споруд комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що складаються у цілому з будівлі літ. "Б" підвалу, площею 226,5 кв,м., будівлі літ. "В" підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. "Г" підвалу .площею 39,6 кв.м., літ. "IX" - літнього бару, літ. "VIII", "XV" - клумб, літ. "XVIl-ХХІІІ", "XV-XXVI" - клумб, літ. "XVI", "XXIV" - фонтанів, літ. "НІ" - вимощення, № 1 - підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м.;
- ОСОБА_7 - 11/100 частин нежитлових будівель і споруд комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що складаються у цілому з будівлі літ. "Б" підвалу, площею 226,5 кв,м., будівлі літ. "В" підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. "Г" підвалу .площею 39,6 кв.м., літ. "IX" - літнього бару, літ. "VIII", "XV" - клумб, літ. "XVIl-ХХІІІ", "XV-XXVI" - клумб, літ. "XVI", "XXIV" - фонтанів, літ. "НІ" - вимощення, № 1 - підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м.;
- ОСОБА_8 - 8/100 частин нежитлових будівель і споруд комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що складаються у цілому з будівлі літ. "Б" підвалу, площею 226,5 кв,м., будівлі літ. "В" підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. "Г" підвалу .площею 39,6 кв.м., літ. "IX" - літнього бару, літ. "VIII", "XV" - клумб, літ. "XVIl-ХХІІІ", "XV-XXVI" - клумб, літ. "XVI", "XXIV" - фонтанів, літ. "НІ" - вимощення, № 1 - підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м.;
- ОСОБА_9 - 20/100 частин нежитлових будівель і споруд комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що складаються у цілому з будівлі літ. "Б" підвалу, площею 226,5 кв,м., будівлі літ. "В" підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. "Г" підвалу .площею 39,6 кв.м., літ. "IX" - літнього бару, літ. "VIII", "XV" - клумб, літ. "XVIl-ХХІІІ", "XV-XXVI" - клумб, літ. "XVI", "XXIV" - фонтанів, літ. "НІ" - вимощення, № 1 - підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м.;
На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 06.07.2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Нерум" свідоцтво про право власності на вищезазначене майно №5793213.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.01.2014 року у справі 1522/22363/12 задоволено касаційну скаргу прокуратури області, скасовано рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.11.2012 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17.04.2013 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи у Приморському районному суді м. Одеси було проведено судову будівельно-технічну експертизу.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №22-14, виконаної судовим експертом Рапачем К.В. на виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 3.06.2014 року, конструктивні елементи обстежуваних нежитлових будівель та споруди: літ. «Б» - підвал, загальною площею 226,5 кв.м., літ. «В» - підвал, загальною площею 30,7 кв.м., літ. «Г» - підвал, загальною площею 39,6 кв.м., літ. «IX» - літній бар, літ. «V-VIII, X-XV» - клумба, літ. «XVII-XXIII, XXV-XXVI» - клумба, літ. «XVI, XXIV» - фонтан, літ. «III» мощення, №1 - підпірна стінка, не є частиною існуючих гідротехнічних споруд, а також згідно переліку додатка «В» (обов'язковий) ДБН В.2.4-3:2010 «Гідротехнічні споруди. Основні положення», можна зробити висновок про те, що обстежувані нежитлові будівлі та споруди, не є гідротехнічними спорудами. Згідно пункту 3.9 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», нежитлові будівлі та споруди: літ. «Б» - підвал, загальною площею 226,5 кв.м., літ. «В» - підвал, загальною площею 30,7 кв.м., літ. «Г» - підвал, загальною площею 39,6 кв.м., літ. «IX» - літній бар, літ. «V-VIII, X-XV» - клумба, літ. «XVII-XXIII, XXV-XXVI» - клумба, літ. «XVI, XXIV» - фонтан, літ. «III» мощення, №1 - підпірна стінка, відносяться до новоствореного нерухомого майна.
За результатами нового розгляду справи № 1522/22363/12 ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.09.2014 року залишено без розгляду позовну заяву третіх осіб, які заявили самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на спірні нежитлові приміщення.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.09.2014 року у справі № 1522/22363/12 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_13 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум", за участю прокуратури м. Одеси про усунення перешкод у користуванні комунальною власністю, зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" до ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Одеської міської ради, Виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_13 про визнання права власності на нерухоме майно задоволено та визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерум" на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що складаються у цілому з будівлі літ. "Б" підвалу, площею 226,5 кв,м., будівлі літ. "В" підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. "Г" підвалу .площею 39,6 кв.м., літ. "IX" - літнього бару, літ. "VIII", "XV" - клумб, літ. "XVIl-ХХІІІ", "XV-XXVI" - клумб, літ. "XVI", "XXIV" - фонтанів, літ. "НІ" - вимощення, № 1 - підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 14.01.2015 року у справі № 1522/22363/12, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.06.2015 року, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23.09.2014 року в частині задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові, в іншій частині рішення залишено без змін.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі повторного розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку що апеляційні скарги Одеської міської ради, першого заступника прокурора Одеської області підлягають частковому задоволенню, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерум» не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2016 року у справі №916/4938/14 є частково необґрунтованим щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" від 03.12.2012 року №1, тому підлягає зміні з залишенням в силі рішення в іншій частині, виходячи з наступного.
Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено здійснення представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом. Право звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачено також статтями 36№ Закону України «Про прокуратуру», статтями 2, 29 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99, постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» (у редакції постанови Пленуму від 17.12.2013 року) прокурор звертається до господарського суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності органу контролю, наділеного повноваженнями до усунення зазначених порушень законодавства, прокурор зазначає про це в позові та набуває у справі статусу позивача.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересу держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Прокуратурою м. Одеси було проведено перевірку законності набуття права власності на частину нежитлових будівель і споруд комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, результатом якої і стало звернення до суду з даним позовом, оскільки інтереси територіальної громади м. Одеси потребували захисту.
Судова колегія, повторно розглянувши справу з урахуванням наданих учасниками судового процесу додаткових пояснень, вважає висновок господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні позовної вимоги прокурора про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" від 03.12.2012 року №1 в частині збільшення статутного капіталу за рахунок внесення нежитлових будівель і споруд комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що складаються у цілому з будівлі літ. "Б" підвалу площею 226,5 кв. м., будівлі літ. „В" підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. „Г" підвалу, площею 39,6 кв.м., літ."IX"- літнього бару, літ. „VIII", „XV"- клумб., літ. „XVII-XXIII", „XV-XXVI"- клумб, літ. „XVI","XXIV"- фонтанів. літ „Ш" - вимощення, №1 - підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м. та скасування державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум", проведеної 04.12.2012 року за №15561050026003270, неправомірним та помилковим з огляду на наступне.
За змістом статей 321, 328 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
При цьому слід враховувати, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Спосіб захисту порушеного права має відповідати положенням статті 16 Цивільного кодексу України та (у сфері господарських правовідносин) також положенням статті 20 Господарського кодексу України.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено право звернення до господарського суду підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 року №13 роз'яснено, що справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин.
Спори за позовами осіб, що не є учасниками (акціонерами) господарського товариства, до господарського товариства за своїм суб'єктним складом не належать до корпоративних. Зокрема, це стосується спорів: про визнання недійсними рішень органів управління господарських товариств за позовами кредиторів, заставодержателів, орендарів майна або інших осіб, що не є учасниками (акціонерами) відповідних товариств. Справи з відповідних спорів залежно від складу сторін розглядаються господарськими або загальними судами (відповідно до Рекомендацій Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28.12.2007 року № 04-5/14).
Таким чином, в даному випадку відсутній корпоративний спір, тому господарський суд Одеської області в рішенні помилково дійшов висновку про відмову у позові в цій частині з підстав того, що позивачі не можуть оскаржити рішення загальних зборів від 03.12.2012 року №1, оскільки вони не є учасниками корпоративних відносин, а оскаржене рішення загальних зборів учасників товариства нібито ніяким чином не впливає на законні права та інтереси Одеської міської ради щодо права власності на спірні об'єкти.
Водночас, рішення загальних зборів товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Судова колегія встановила, що, оскільки рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерум» від 03.12.2012 року №1 прийнято з порушенням норм статей 319, 321, 328 Цивільного кодексу України, воно порушує право власності територіальної громади міста Одеси на земельну ділянку з розташованими на ній спорудами.
Так, на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.11.2012 року та ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 27.11.2012 року у справі №1522/22363/12 за ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9 було визнано право власності на частину нежитлових будівель і споруд комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 та зобов'язано комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» зареєструвати право власності за останніми у разі звернення їх з відповідною заявою.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про господарські товариства" вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.
Статутний капітал товариства є джерелом утворення майна товариства. Статутний капітал формується засновниками юридичної особи, його розмір обов'язково фіксується в установчому документі. Участь у створенні статутного капіталу є первинним способом набуття корпоративних прав і практично всі операції з корпоративними правами так чи інакше пов'язані із статутним капіталом.
Статтею 87 Господарського кодексу України передбачено, що товариство має право змінювати (збільшувати або зменшувати) розмір статутного капіталу в порядку, встановленому цим Кодексом та законом, прийнятим відповідно до нього. Рішення товариства про зміни розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.
Учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 03.12.2012 року протоколом № 1 загальних зборів учасників Товариства було прийнято рішення збільшити статутний капітал Товариства за рахунок внесення нежитлових об'єктів, щодо яких визнано право власності рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.11.2012 року та ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27.11.2012 року у справі №1522/22363/12. В подальшому, 04.12.2012 року, за зверненням означених осіб було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум".
Проте, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.11.2012 року та ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27.11.2012 року у справі №1522/22363/12 було скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.06.2015 року, а за результатами нового розгляду справи позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права власності на спірні нежитлові приміщення залишено без розгляду ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.09.2014 року, яка набрала законної сили.
Таким чином, у фізичних осіб ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 немає правової підстави вважатися власниками майна, тому передача права власності на спірні нежитлові приміщення Товариству з обмеженою відповідальністю «Нерум», через рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерум» від 03.12.2012 року № 1, яким учасниками товариства ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 було внесене до статутного капіталу Товариства частини нежитлових будівель та споруд комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 296,8 кв.м., зареєстрованих за зазначеними фізичними особами на підставі скасованого рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.11.2012 року, є неправомірною, а оспорене рішення підлягає визнанню недійсним, і державна реєстрація змін до установчих документів, проведена 04.12.2012 року за №15561050026003270 та затверджена протоколом № 1, підлягає скасуванню.
Отже, позовні вимоги Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради в цій частині підлягають задоволенню, а висновок, викладений в рішенні господарського суду Одеської області від 11.04.2016 року у справі №916/4938/14 щодо даної позовної вимоги є неправомірним, тому рішення по даній справі підлягає зміні в цій частині.
Щодо позовних вимог Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерум" на нежитлові будівлі та споруди комплексу фонтанів загальною площею 296,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, яке було здійснено державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Рубан М.О. на підставі свідоцтва про право власності від 06.07.2013 року індексний номер 5793213 та скасування даного свідоцтва, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Передача нерухомого майна до статутного капіталу юридичної особи є оплатним правочином, оскільки в якості розрахунку за передання права власності на нерухоме майно, юридична особа, яка стає власником такого майна передає засновникам корпоративні права, які в розумінні статті 177 Цивільного кодексу України також є об'єктами цивільних прав.
Статтею 203 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а також правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а не виконання цих вимог згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання договору недійсним.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
В даному випадку рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.11.2012 року та ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27.11.2012 року у справі №1522/22363/12 було скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.06.2015 року, тому ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на час укладення правочину про внесення спірних об'єктів до статутного капіталу підприємства не були наділені правом часткової власності на спірні об'єкти нерухомості.
Відповідно до частини 1, 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.
Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 01.01.2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013 року, за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.
За змістом пункту 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3502/5, передбачено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав, заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.
Тобто, діючим законодавством закріплено, що скасування запису про реєстрацію права власності можливо лише у випадку скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.
З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності від 06.07.2013 року індексний номер 5793213, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Нерум" на нежитлові будівлі та споруди комплексу фонтанів загальною площею 296,8 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та скасування рішення про державну реєстрацію.
Щодо позовних вимог про визнання права власності на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради, судова колегія зазначає наступне.
За умовами договору про довгострокове співробітництво від 08.09.2008 року №73, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нерум" та Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, сторони мають рівні права користування на відремонтовані (реконструйовані) або споруджені в межах цього договору берегозахисні споруди, але право власності залишається за територіальною громадою міста Одеси.
Пунктом 3.2 договору про довгострокове співробітництво від 08.09.2008 року №73 визначено, що право власності залишається за територіальною громадою м. Одеси.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо того, що пунктом 3.2 договору про довгострокове співробітництво від 08.09.2008 року №73 сторони врегулювали відносини права власності на берегозахисні споруди, що фактично існували (побудовані) або споруджені в межах цього договору, а право власності на ці об'єкти виникло у територіальної громади м. Одеси до укладення договору.
В ході проведення робіт з реконструкції (капітального ремонту), будівництва прогулянкової набережної, її благоустрою та послідуючого утримання берегозахисних споруд в районі дельфінарію «Немо», Товариством з обмеженою відповідальністю «Нерум» було збудовано нежитлові будівлі та споруди комплексу фонтанів за адресою: АДРЕСА_2.
У висновку судової будівельно-технічної експертизи №22-14, виконаного судовим експертом ОСОБА_12 на виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 3.06.2014 року, належним чином завірена копія якого надана сторонами у даній справі , зазначено, що спірні нежитлові будівлі та споруди не є гідротехнічними спорудами та належать до новоствореного нерухомого майна.
Надавши у сукупності оцінку наявним документам, з урахуванням проектної документації щодо реконструкції прогулянкової набережної, у відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, при повторному розгляді справи судова колегія встановила, що нежитлові будівлі та споруди є новоствореним нерухомим майном.
За умовами договору оренди від 09.12.2003 року Одеською міською радою було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Нерум» земельну ділянку, площею 5000,0 кв. м., для будівництва та подальшої експлуатації будівлі та споруд дельфінарію терміном на 50 років. Водночас, умовами договору оренди не передбачалось будівництво на орендованій земельній ділянці комплексу фонтанів або інших споруд. В подальшому Одеською міською радою відповідних дозволів на будівництво також надано не було.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерум» повинно було здійснювати реконструкції берегозахисних споруд з облаштування набережної виключно відповідно до умов договору про довгострокове співробітництво від 08.09.2008 року №73 щодо благоустрою та утримання берегозахисних споруд у районі дельфінарію «Немо».
Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно або право на відшкодування витрат на будівництво має особа, яка здійснила самочинне будівництво при наявності обґрунтованих підстав, визначених статтею 376 Цивільного кодексу України. В свою чергу, у Одеської міської ради немає підстав для визнання права власності на самочинно збудовані нежитлові будівлі та споруди комплексу фонтанів за адресою: АДРЕСА_2 за нормами цієї статті.
До того ж, згідно з пунктом 3.1 договору про довгострокове співробітництво від 08.09.2008 року №73 право власності на відремонтовані (реконструйовані) берегозахисні споруди та/або споруджені залишається за територіальною громадою м. Одеси.
Отже, договором була передбачена можливість спорудження нових об'єктів, право власності на які у будь-якому разі залишається за територіальною громадою м. Одеси.
Судова колегія зазначає, що помилкове мотивування судом першої інстанції відмови в цій частині позову також наявністю заперечень з боку відповідача не призвело до прийняття невірного рішення в цій частині.
Посилання прокуратури та Одеської міської ради на можливість в даному випадку застосування норм частин 5, 6 статті 376 Цивільного кодексу України щодо визнання права власності на самочинне будівництво, судовою колегією розглянуті та відхилені, оскільки позивачами не доведено належними та допустимими доказами по справі за нормами статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України факту не порушення в даному випадку такою вимогою прав інших осіб, зокрема, відповідача по справі, в тому числі і щодо порядку відшкодування понесених ним витрат на таке будівництво.
Тому висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог є вірним, але за мотивами, викладеними в постанові суду апеляційної інстанції.
Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерум» не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не впливають на правомірність та обґрунтованість рішення суду.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2016 року у справі № 916/4938/14 частково не відповідає нормам матеріального і процесуального права України, тому підлягає зміні в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" від 03.12.2012 року №1 та залишенням без змін рішення місцевого господарського суду в іншій частині.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі та за розгляд справи місцевим господарським судом розподіляється між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Одеської міської ради, першого заступника прокурора Одеської області на рішення господарського суду Одеської області у справі №916/4938/14- задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерум» на рішення господарського суду Одеської області у справі №916/4938/14 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області у справі №916/4938/14- змінити.
Позовні вимоги Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради - задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" від 03.12.2012 року №1 в частині збільшення статутного капіталу за рахунок внесення нежитлових будівель і споруд комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що складаються у цілому з будівлі літ. "Б" підвалу площею 226,5 кв. м., будівлі літ. „В" підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. „Г" підвалу, площею 39,6 кв.м., літ."IX"- літнього бару, літ. „VIII", „XV"- клумб., літ. „XVII-XXIII", „XV-XXVI"- клумб, літ. „XVI","XXIV"- фонтанів. літ „Ш" - вимощення, №1 - підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м. та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум" проведену 04.12.2012 року за №15561050026003270.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на нежитлові будівлі і споруди комплексу фонтанів, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що складаються з будівлі літ. „Б" підвалу, площею 226,5 кв.м., будівлі літ. „В" підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. „Г" підвалу, площею 30,7 кв.м., будівлі літ. „Г" підвалу, площею 39,6 кв.м., літ. „IX"- літнього бару, літ. „VIII", „XI"- клумб, літ. „XVII-XXIII", „XV-XXVI"- клумб, літ. „XVI", „XXIV"-фонтанів, літ. „Ш"- вимощення, №1 - підпірної стінки, загальною площею 296,8 кв.м. за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради.
В іншій частині рішення господарського суду Одеської області у справі №916/4938/14 - залишити без змін.
Стягнути з Одеської міської ради, 65004, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26597691 до Державного бюджету України р/р 31210206783008, одержувач УК у м. Одесі, код ЄДРПОУ 38016923, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997 судовий збір за подання позовної заяви в сумі 20 000 грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум", 65014, м.Одеса, вул. Канатна, буд. 11, кв. 6; код ЄДРПОУ 32428553 до Державного бюджету України р/р 31210206783008, одержувач УК у м. Одесі, код ЄДРПОУ 38016923, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997 на відшкодування витрат за подання позовної заяви судовий збір в сумі 2 436 грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум", 65014, м.Одеса, вул. Канатна, буд. 11, кв. 6; код ЄДРПОУ 32428553 на користь прокуратури м. Одеси, 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, р/р 35213085000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552 судовий збір за апеляційний перегляд рішення у сумі 1378 грн. 00 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерум", 65014, м.Одеса, вул. Канатна, буд. 11, кв. 6; код ЄДРПОУ 32428553 на користь Одеської міської ради, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1; код ЄДРПОУ 26597691 судовий збір за апеляційний перегляд рішення у сумі 1378 грн. 00 коп.
Доручити господарському суду Одеської області видати накази, зазначені вище та в резолютивній частині рішення місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється учасникам судового процесу в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді В.А. Лисенко А.І. Ярош
Судове рішення № 59632252, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 10.08.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/4938/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: