Постанова № 59596577, 04.08.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/993/16-а

Номер провадження 2-а/489/82/16

Постанова

Іменем України

04 серпня 2016 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Недавній А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (далі-відповідач або УПФУ) про визнання протиправним та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив

В березні 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі рішення УПФУ розмір пенсії позивачу припинено виплату пенсії і вирішено питання про стягнення надмірно виплачених сум з останнього. Вважає такі рішення незаконними.

Просить суд визнати протиправними та скасувати рішення УПФУ №23/2 від 10.03.2015 про припинення виплати пенсії позивачу та рішення №48/3 від 26.05.2016 про стягнення з позивача надміру виплачених сум пенсій - 83137,96 грн.; зобов'язати УПФУ в Ленінському районі поновити позивачу виплату пенсії з 01.03.2015 в раніше визначеному розмірі.

26.05.2016 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 04.08.2016 відмовлено в задоволенні клопотання про залишення без розгляду та поновлено строк на звернення до суду.

27.05.2016 до суду від представника відповідача надійшло заперечення.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, наполягали на задоволенні позову.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову.

Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.

Позивач знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» отримує пенсію з 14.03.2013 на підставі заяви від 14.03.2013.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу №5 позивач прийнятий на посаду помічника машиніста тепловозу і дизельного потягу з 20.02.1992 в МКП "Желдорсервіс".

Згідно з наказом №3 директором Сях О. Л. позивача призначено на посаду машиніста тепловоза з 15.02.1993

Відповідно до наказу №27 від 07.06.1993 позивача призначено на посаду машиніста тепловоза і дизель-потягу.

Згідно з записам трудової книжки позивача, МКП "Желдорсервіс" реорганізовано в ТОВ "Желдорсервіс".

30.06.2000 позивача звільнено з посади за ст. 38 КЗпПУ.

Згідно з довідкою від 12.07.2011 прийнятий помічником машиніста тепловозу залізнодорожнього цеху від 30.10.1981 в ТОВ "Миколаївський глиноземний завод". Звільнений 12.08.1988 за власним бажанням.

Відповідно до довідки від 16.04.2015, підтверджується особливий характер роботи позивача.

Згідно з довідкою від 16.01.2012, позивач працював повний робочий день з 20.02.1992 по 30.06.2000 в ТОВ "Желдорсервіс".

Рішенням від 10.03.2015 №23/2 вирішено припинити пенсійну виплату позивачу з 01.03.2015 у зв'язку з відсутністю права на пенсію за вислугою років через відсутність необхідного пільгового стажу, що дає право на цей вид пенсії внаслідок виявлення суперечливих відомостей про роботу з 20.02.1992 по 30.06.2000 та з метою попередження можливої переплати. Зазначено, що позивачем надано довідка з місця проживання з недостовірною інформацією. Вказано, що за умови підтвердження первинними документами достовірності видачі вказаних довідок про період роботи та заробітну плату в ТОВ "Желдосервіс", пенсійну виплату позивачу буде поновлено в раніше встановлених розмірах. Зазначене рішення отримано позивачем 23.04.2015.

Пенсійне забезпечення громадян України, порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовим актами.

За змістом ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Тобто, законом не передбачено такі підстави для припинення виплати пенсії як виявлення суперечливих відомостей та з метою попередження можливої переплати.

Щодо відомостей про місце проживання позивача положення статті закону вказують як на підставу припинення виплати пенсії - якщо її було призначено на підставі документів, що містять недостовірні відомості. Тобто, недостовірні відомості повинні стосуватися призначення пенсії, а саме права на отримання пенсії чи її розміру.

Довідка з місця проживання не впливає на право на отримання пенсії чи її розмір, а лише впливає на місце її виплати.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача було недостатньо правових підстав для прийняття рішення про припинення виплати пенсії.

Рішенням від 26.05.2015 №48/3 вирішено стягнути з відповідача суму надміру виплачених коштів у розмірі 83137,96 грн.

Як вбачається зі змісту заперечення, представник відповідача посилається на те, що директор ТОВ "Желдорсервіс" підробив документи, які були використані для оформлення завищеної пенсії. На підтвердження цього, посилається на ухвалу у кримінальній справі №489/7532/15-к.

Проте суд зазначає, що в даному випадку судом розглядалося питання стосовно службового підроблення документів відносно ОСОБА_3, а не позивача.

Відповідно до вимог статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Зі змісту вище наведених норм випливає, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. В жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування, яких не залежить від пенсіонера. Даний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно зі статтею 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом. Як встановлено судом та не спростовано представником відповідача, жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку позивача допущено не було, а отже й підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера, у суб'єкта владних повноважень не було.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 02 липня 2014 року (справа 6-91цс14) та від 22 січня 2014 року (справа 6-151цс13), які є обов'язковими для виконання судами всіх інстанцій.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази наявності вини позивача чи зловживань з його боку при отриманні пенсії, а також не надано доказів недостовірності відомостей, які були підставою для призначення пенсії чи визначення її розміру.

За таких обставин, враховуючи не підтвердження відповідачем належними і допустимими доказами неправомірності виплат відображених в спірній довідці в результаті зловживань (недобросовісності) позивача в отриманні пенсії, рішення УПФ від 26.05.2016 №48/3 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Також суд вважає за необхідне зобов'язати поновити виплату пенсії позивачу оскільки припинення її виплати можливе лише з підстав встановлених законом та з обґрунтуванням в рішенні УПФУ їх доведеності.

Дослідивши докази долучені до матеріалів справи щодо їх належності і допустимості, оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 122, 160, 161, 163 КАС України суд

постановив

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва від 10.03.2015 за № 23/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва від 26.05.2015 за № 48/3.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.03.2015 в раніше призначеному розмірі.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,2 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з моменту її проголошення, а особою, яка не брала участь в судовому засіданні при проголошенні постанови протягом десяти днів з моменту її отримання.

Суддя В. В. Кокорєв