Ухвала суду № 59592689, 20.07.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15342/16-ц

Провадження № 2-з/761/332/2016

У Х В А Л А

Іменем України

20 липня 2016 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді - Маліновської В.М.,

при секретарі - Кріт І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Збіглей Н.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», про визнання недійсним договору іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016р. ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до суду із вказаним позовом. Ухвалою судді за вказаним позовом було відкрито провадження у цивільній справі, а справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.06.2016р., у яке жодна зі сторін не з'явилась.

Разом з тим, 20 липня 2016 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру загальною площею 55,0 кв.м. за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 343506280000, номер запису про право власності 15286044, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Так, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення позову суддя прийшов до висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 152 ЦПК України.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 N 9 «Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Разом з тим, представником позивача не зазначено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відтак, суддя прийшов до висновку, що з урахуванням предмету та підстав, заявлених позовних вимог, виду забезпечення позову, який просить застосувати представник позивача, і який може призвести фактично до обмеження прав іпотекодержателя, визначених умовами договору, питання щодо недійсності якого лише ставиться в позові, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Збіглей Н.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», про визнання недійсним договору іпотеки- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: