Рішення № 59590193, 26.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа 752/17582/15-ц Головуючий у 1 інстанції Мирошниченко О.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/8988/2016 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,

суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І., при секретарі Юрченко А.С.,

за участю позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено: шлюб укладений 10.11.2007 між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського РУЮ у м. Києві; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошові сумі у розмірі 3 000,00 грн, щомісячно, починаючи з 26.10.2015 і до повноліття дитини. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.11.2007 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського РУЮ у м. Києві, від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після окремого проживання батьків залишився проживати разом із матір'ю.

Враховуючи надані суду докази та виходячи зі встановлених судом обставин справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року в частині стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір аліментів до 600,00 грн на місяць. В іншій частині рішення суду не оскаржує. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні апеляційного суду відповідач та його представник просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній доводів. Позивач просила відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - зміні з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є стягнення з батька, який проживає окремо від неповнолітньої дитини, аліментів на її утримання.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані рівною мірою утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до частин 2, 3 ст.181 СК України за домовленістю між батьками той із них, хто проживає окремо від дітей, може брати участь у їх утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Враховуючи, що син сторін проживає разом із матір'ю, а ОСОБА_4 є фізичною-особою підприємцем, має мінливій дохід, даних про його заробіток та його розмір суду не надано, - правильним і таким, що ґрунтується на вимогах ст.184 СК України, є висновок суду про визначення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі.

Разом з тим, при визначенні розміру аліментів відповідно до ст.182 СК України суд не у повній мірі врахував обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а саме матеріальне становище платника аліментів, який зареєстрований як фізична-особа підприємець, проте, належних і допустимих доказів про здійснення ним підприємницької діяльності та отримання доходу суду не надав, а також, що у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_8 (ас 109). З огляду на викладене відсутність даних про доходи відповідача і позивача, яка також є підприємцем, враховуючи розмір прожиткового мінімуму на одну дитину віком від 6 до 18 років, який станом на час апеляційного розгляду становить 1531 грн на місяць, а також дотримуючись принципу рівності участі батьків в утриманні неповнолітніх дітей, колегія вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів на малолітнього сина підлягає зменшенню до 1500 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, адже не ґрунтуються на вимогах закону.

За таких обставин та враховуючи положення ст.ст.307,309 ЦПК України, оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,307-309,313,315 ЦПК України, колегія

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року змінити, зменшивши розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 3000 грн до 1500грн (одна тисяча п'ятсот грн).

В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 грудня 2015 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суддя-доповідач Н.О. Антоненко

Судді А.М. Стрижеус

О.І. Шкоріна