Ухвала суду № 59590082, 04.08.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2016 року м. Київ К/800/16393/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року по справі № 808/4924/14 за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Серп і Молот" про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2014 року Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Серп і молот", в якому просило стягнути суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році у розмірі 21013,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", не виконаний норматив робочих місць з працевлаштування інвалідів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 квітня 2015 року скасоване рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задоволені. Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Серп і молот" на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2013 році в розмірі 21013,66 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 8 жовтня 2015 року скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судами попередніх інстанцій не враховано, що з 1 січня 2013 року набув чинності Закон України „Про зайнятість населення" від 5 липня 2012 року №5067-VІ, який по-іншому регулює порядок участі роботодавців у забезпеченні зайнятості населення, зокрема у сприянні працевлаштуванню інвалідів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу Сільськогосподарський виробничий кооператив „Серп і Молот" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Сільськогосподарський виробничий кооператив „Серп і молот" є юридичною особою, яка зареєстрована 28.02.2000 Приморською районною державною адміністрацією Запорізької області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 016775 та довідкою АБ № 467839 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідачем до Приморського районного центру зайнятості поданий Звіт про наявність вакансій за формою №3-ПН станом на 16.04.2013р., в якому зазначалася інформація про наявність одного робочого місця (вакансії) для інвалідів на посаду сторожа.

Згідно наданого відповідачем Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік за формою №10-ПІ від 24.02.2014р. середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Серп і молот" у 2013 році становила 81 особу, з них середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників у підприємства - 1 особа, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", становила 3 особи.

Листом від 10.06.2014 №548 Приморський районний центр зайнятості повідомив Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, що Сільськогосподарським виробничим кооперативом „Серп і молот" протягом періоду з грудня 2012 року по грудень 2013 року вказувалася 1 вакансія для працевлаштування інваліда згідно звіту за формою № 3-ПН (посада сторожа) від 19.03.2013р. (зареєстрований в центрі зайнятості 16.04.2013р.). Направлення на вакансію видане 12 особам з інвалідністю, проте всі відмовились від пропозиції роботи.

За невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році Запорізьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів застосовані до відповідача адміністративно-господарські санкції у розмірі 20 151,24 грн. Крім того, відповідачу нарахована пеня у розмірі 862,42 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році у розмірі 21 013,66 грн. у добровільному порядку Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду.

Суди першої і апеляційної інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходили з того, що Закон України „Про зайнятість населення" покладає на роботодавця лише обов'язок із забезпечення певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх безпосереднього працевлаштування. Позивачем були вжиті всі належні заходи щодо пошуку та працевлаштування інвалідів, що виключає підстави для застосування санкцій та пені, передбачених статтею 20 Закону № 875-ХІІ.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII(далі - Закон № 875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця.

Частинами 1, 2 ст.20 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, законодавством встановлюється обов'язковий для підприємств норматив робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, а також передбачається сплата підприємствами адміністративно-господарських санкцій у разі порушення встановлених нормативів щодо створення робочих місць для інвалідів.

Відповідно до положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 року № 129 Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Разом з тим, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України, Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У відповідності до ч.2 наведеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ч.1 ст.18 Закону № 875-XII забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту ст.18-1 Закону № 875-XII вбачається, що пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів, інформування підприємством уповноважених органів щодо наявності на підприємстві робочих місць для працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, не супроводжується обов'язком підприємства займатись пошуком інвалідів для їх працевлаштування на створених робочих місцях для працівників-інвалідів на підприємстві.

З аналізу положень Закону № 875-XII вбачається, що створення робочих місць для інвалідів та їх працевлаштування не є тотожними поняттями.

Судами встановлено, що згідно листів Приморського районного центру зайнятості від 10.06.2014 р. № 548 року, від 17.06.2015 р. № 722/01-09 СВК „Серп і молот" у період з грудня 2012 року по грудень 2013 року була надана 1 вакансія на працевлаштування інвалідів згідно звіту за формою 3-ПН (посада сторожа). Направлення на вакансію було видане 12 особам з інвалідністю, проте всі відмовилися від пропозиції роботи, у зв'язку з тим, що робоче місце розташоване не за місцем їх фактичного проживання.

Випадків безпідставної відмови Відповідачем у прийнятті інвалідів на роботу судом не встановлено та Позивачем відповідні докази на спростування такого висновку суду - не надавалися.

Положення Закону України „Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI, який набрав чинності 01.01.2013 року, не передбачений обов'язок підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності подання центрам зайнятості щомісячних звітів про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Зважаючи на те, що відповідачем виконані вимоги, покладені на нього Законом №875-XII, а чинне законодавство не зобов'язує підприємство самостійно займатися пошуком та працевлаштуванням інвалідів, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності вини в діях СВК „Серп і молот" з незабезпечення працевлаштування інвалідів у 2014 році.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: