Рішення № 59569013, 01.08.2016, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/2316/16-ц

2/357/1459/16

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кошель Л. М. ,

при секретарі Тодосієнко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 м.Біла Церква цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку « Правекс Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 В»ячеславівни про стягнення заборгованості за кредитним договором ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що між ОСОБА_1 та АКБ «ПРАВЕКС-БАНК», правонаступником всіх прав та обовязків якого є ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», 24 липня 2007 року було укладено кредитний договір 739-040/07Р, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в розмірі 9 354 долари США строком до 24 липня 2014 року з виплатою 11,99% річних. В якості забезпечення належного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 24 липня 2007 року було укладено договір поруки .В звязку з неналежним виконанням зобов»язань за кредитним договором у позичальника ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 4 015, 63 дол. США , що за курсом НБУ станом на 18.01.2016 року становить 97 912, 95 грн., з яких : 2689,23 дол. США борг за кредитом ; 1326,40 дол. США борг за відсотками. Позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно кредитну заборгованість в сумі 4 015, 63 дол. США та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, також до суду надано заяву про розгляд справи без участі представника банку.

Представник відповідачів проти позову заперечувала, подала письмові заперечення проти позову та заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності .

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

По справі встановлено, що 24 липня 2007 року між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК», правонаступником всіх прав та обовязків якого є ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 739-040/07Р, за умовами якого банк надав позичальнику споживчий кредит для придбання автомобіля в іноземній валюті в розмірі 9 354 долари США строком до 24 липня 2014 року з виплатою 11,99% річних.

В якості забезпечення належного виконання позичальником ОСОБА_1 зобовязання за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 24 липня 2007 року було укладено договір поруки.

Згідно п.4.4. кредитного договору позичальник зобов»язувався здійснювати своєчасне погашення заборгованості за кредитним договором рівними частинами в сумі 112 дол. США щомісяця до 10 числа наступного місяця.

Відсотки за користування кредитом підлягали сплаті позичальником щомісяця у термін до 10 числа, наступного за місяцем нарахування відсотків\ п.4.5. кредитного договору\

Пунктом 9.2. кредитного договору визначено, що сторони дійшли згоди про те, що у випадку виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості за кредитом та/або сплатою відсотків за користування кредитом строк користування кредитом, зазначений у п. 1.2. даного Договору, припиняється достроково на 10-й день місяця, наступного за місяцем, у якому виник факт прострочення. Про припинення строку користування кредитом банк письмово повідомляє позичальника.

Пунктом 6.1.4. кредитного договору передбачено, що при настанні подій, зазначених у п.п. 9.1.1.-9.2 даного договору, позичальник зобовязується достроково погасити заборгованість за кредитом і відсотками у повному обсязі, а також сплатити пеню і штраф.

З розрахунку заборгованості вбачається, що останній строковий платіж відповідач ОСОБА_1 здійснив 09.10.2012 р. Таким чином, момент прострочення виник 11.11.2012 р. і в силу п.9.2. кредитного договору строк користування кредитом було достроково припинено 10.12.2012 р.

Таким чином, кредитним договором було засвідчено, що у разі виникнення у позичальника заборгованості за кредитом або відсотками, строк виконання основного зобов»язання, вказаний у п.1.2. кредитного договору- до 24 липня 2014 року змінюється Згідно п.6.1.4. кредитного договору у позичальника виникло зобов»язання достроково погасити кредит , відсотки та неустойку, а у банка виникло право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав, перебіг позовної давності для позивача почався з 11.12.2012 року і до предявлення позову не переривався.

Банк звернувся до суду з даним позовом лише 16 лютого 2016 року, про що свідчить штемпель на конверті, тобто після спливу трирічного строку позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( неналежне виконання ).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою по захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За правилом ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку.

Позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до п.7 ч. 11 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Така правова позиція знайшла своє відображення у постановах Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13, від 02 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15 , від 21 січня 2015 року у справі № 6-190цс14 тощо.

Щодо вимог до поручителя ОСОБА_2, то суд виходить з того, що згідно ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. Оскільки кредитний договір , в забезпечення виконання якого було укладено договір поруки, достроково припинено 10.12.2012 р., то з цієї дати припиненою є і порука.

Отже, наслідки спливу позовної давності, передбачені ч.4 ст. 267 ЦК України, мають бути застосовані і до основного позичальника, і до поручителя.

А тому суд вважає за необхідне відмовити ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» в задоволенні позову у повному обсязі в зв»язку із спливом позовної давності.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 256, 257, 258, 261, 264, 266, 267, 509, 525, 526, 553,559, 610, 611, 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів , 10,11,60,61,209-218,209-215,292,293 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Відмовити ПАТ КБ « Правекс Банк» в задоволенні позову.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_3