Ухвала суду № 59538211, 08.08.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17564/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

08 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції в м. Києві, Державної виконавчої служби України, третя особа: начальник відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві про скасування наказу, поновлення на службі та стягнення заробітної плати -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління юстиції в м. Києві, Державної виконавчої служби України, третя особа: начальник відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві про

- скасування наказу Державної виконавчої служби України № 629/к від 09.10.2014 р. "Про звільнення ОСОБА_2";

- скасування наказу Головного управління юстиції у м. Києві № 2433/03 від 09.10.2014 року "Про звільнення ОСОБА_2";

- поновлення на посаді начальника відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві з 10.10.2014 року.

- стягнення з Головного управління юстиції у м. Києві на середнього заробітоку за час вимушеного прогулу з 10.10.2014 року по день поновлення на роботі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2015р. позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015р. скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2015р. та постановлено нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.02.2016р. постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015р. скасовано, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2015р. залишено в силі.

24 березня 2016 року судом у справі видано виконавчий лист.

22 квітня 2016 року від головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. надійшло подання про заміну сторони виконавчого провадження №50675877, відкритого 01.04.2016р. на підставі виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.03.2016р. у справі №826/17564/14, в якому державний виконавець просить суд: боржника - Державну виконавчу службу України замінити на Головне територіальне управління юстиції в м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2016 року у задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нове, яким змінити сторону виконавчого провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Зокрема, підставою правонаступництва є реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу, тощо. (глава 47 ЦК).

Таким чином, суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником лише у разі відкриття виконавчого провадження, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (боржник чи стягувач) та наявності переходу до нової сторони прав (обов'язків) за судовим рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи, Окружним адміністративним судом міста Києва 24.03.2016р. по даній справі видано виконавчий лист, в якому боржником зазначено - Державну виконавчу службу України.

На підставі вказаного виконавчого листа головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 50675877 та надано строк для добровільного виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Крім того, відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року №17 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, покладено на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Тобто Міністерству юстиції передано державні функції, при цьому функції управління майном та персоналом зокрема і забезпечення проходження та звільнення з публічної служби до Міністерства юстиції не передавалися.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.07.2016 року, Державна виконавча служба України перебуває в стані припинення з 04.02.2015 року.

До моменту ліквідації юридичної особи функції керівництва виконує Ліквідаційна комісія юридичної особи.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що державний виконавець звертався до комісії з ліквідації Державної виконавчої служби України для примусового виконання рішення суду відповідно до виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2016 року в силу приписів ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" суду не надано. Відсутні також і докази, що ліквідаційна комісія не виконує рішення суду з причин, що зазначені у поданні.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість подання державного виконавця та відсутність підстав для його задоволення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 73, 75, 160, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 липня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.