Ухвала суду № 59511007, 08.08.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27614/16-к

Провадження № 1-кс/761/16881/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2016 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мєлєшак О.В., за участю секретаря Чайки І.С., прокурора Сватка А.Г., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Саєнка М.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 220 160 000 000 001 79 відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеса, громадянина України, перебуває на посаді Голови ДП «Адміністрація морських портів України», одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч.5 ст.191 КК України -

в с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Саєнка М.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4

Клопотання обґрунтоване тим, що 28.07.2016 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч.5 ст.191 КК України, а саме у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, в особливо великих розмірах.

На переконання слідчого, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, існують ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших невстановлених співучасників злочину у даному кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Посилаючись на вказане, слідчий вважає, що інші запобіжні заходи не спроможні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому просив застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави співрозмірної розміру завданих збитків у кримінальному провадженні.

Прокурор підтримав доводи клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави співрозмірної розміру завданих збитків, оскільки на його думку інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного з огляду на те, що підозрюваний може перешкоджати слідству шляхом впливу на свідків, які є його підлеглими.

Сторона захисту заперечувала проти застосування такого заходу як тримання під вартою,просили суд обрати інший запобіжний захід, оспорювали наявність даних на підтвердження обґрунтованості підозри, наголошували на відсутності реальних ризиків, вважаючи клопотання прокурора необґрунтованим.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані сторонами матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, ОСОБА_4 28.07.2016 пред'явлена підозра у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення.

З наданих матеріалів вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження (висновком експерта від 01.03.2016), протоколами допиту експерта, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та іншими наданими матеріалами, сукупності яких достатньо стверджувати про обґрунтованість підозри. При цьому більш ретельно такі докази досліджуються судом на стадії судового розгляді під час постановлення вироку у кримінальному провадженні.

А тому доводи сторони захисту в цій частині є необґрунтованими та спростовуються вищевказаними доказами, сукупність яких є достатньою на даній стадії для висновку про обґрунтованість підозри.

Обговорюючи питання наявності зазначених слідчим ризиків, слідчий суддя враховує наступне.

Обставиною, яка враховується слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, коли підозрюваний намагається вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчим у клопотанні вказується на наявність усіх існуючих на його думку ризиків, перелік яких міститься у ч.1 ст. 177 КПК України.

Втім, доказів, для доведеності усіх обставин, на існування яких вказує слідчий та прокурор, слідчому судді не надається.

Так, підозрюваний добровільно з'явився до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що свідчить на його користь та спростовує доводи прокурора та слідчого відносно існування ризиків, щодо спроб ухилитися від слідства та суду. Інших даних, які б свідчили про недотримання процесуальної поведінки підозрюваним слідчому судді не надано.

Заслуховує на увагу лише така обставина, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків і існування такого ризику є цілком ймовірним з огляду на те, що підозрюваний займає керівну посаду.

Разом з тим, вказаний ризик здатний унеможливити інший вид запобіжного заходу, який на думку суду може бути стримуючим фактором, а саме застава з покладенням обов'язків у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України.

З огляду на вказане,клопотання не містить переконливих доводів, які б свідчили, що більш м'які запобіжні заходи не спроможні запобігти ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. При цьому лише тяжкість покарання не може бути єдиною передумовою для застосування найбільш суворішого запобіжного заходу, що неодноразово закріплювалось у рішеннях Європейського суду з прав людини, які є часткою національного законодавства.

Довідка (а.с.127), що складена заступником начальника управління ГУ КЗІДСКБ ОСОБА_7 яка складена на виконання доручення слідчого про наявність можливості у підозрюваного змінити місце проживання, переховатися від слідства та суду, всіляко незаконно впливати на учасників кримінального судочинства не є доказом у розумінні вимог ст. 86 КПК України, а відтак не приймається до уваги, інших об'єктивних даних на підтвердження зазначених обставин слідчому судді не надано.

Приймаючи рішення про вид запобіжного заходу, судом враховано, що злочин, у вчиненні якого підозрюють ОСОБА_4 відноситься до категорії економічних, є злочином у сфері власності, підозрюваний є особою, що не має судимості, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей, має бездоганну репутацію, що підтверджується наданими стороною захисту документами, та свідчить про наявність в нього усталених соціальних зв'язків, які є певним стримуючим фактором для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні та свідчить про можливість застосування до нього іншого більш м'якого запобіжного заходу, яким має бути застава у розмірі 1000 мінімальних заробітних плат, яка на думку суду є достатньої та помірною для вказаної особи, що має родину та неповнолітніх дітей, місце реєстрації та постійне місце проживання, що може бути запорукою належної процесуальної поведінки підозрюваного.

У відповідності до ч.4 ст.183 КПК України при визначенні розміру застави судом враховане наступне.

Так, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Зазначене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, яка у відповідності до вимог ч.5 ст.9 КПК України є частиною національного законодавства.

Слідчий суддя вважає, що слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, та має бути призначена у розмірі, що становить 1000 розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, тобто більш м'якого ніж тримання під вартою, а тому клопотання не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Саєнка М.П. про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1000 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 1 378 000 грн. (один мільйон триста сімдесят вісім тисяч) грн.

Застава вноситься підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м.Києва (код ЄДРПОУ - 02896710, Банк-одержувач - УДК у Шевченківському районі м.Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м.Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м.Києва) не пізніше п'яти днів з дня обрання даного запобіжного заходу.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м.Києва (код ЄДРПОУ - 02896710, Банк-одержувач - УДК у Шевченківському районі м.Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м.Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м.Києва).

Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем.

Документ, що підтверджує внесення застави, надається старшому слідчому в ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України Саєнку М.П.

Покласти на ОСОБА_4 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до слідчого Саєнка М.П., прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування із свідками в цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя О.В. Мєлєшак