Ухвала суду № 59504160, 02.08.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3879/16

Головуючий у першій інстанції Погорєлов І.В.

Доповідач Колесніков Г. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Колеснікова Г.Я.,

суддів - Ващенко Л.Г., Плавич Н.Д.,

за участю секретаря - Лопотана В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» (далі - ПАТ «ПриватБанк», банк) до ОСОБА_2 про звернення стягнення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 05 лютого 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Зазначав, що 27 липня 2007 року між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № ODIVGK01420034 у розмірі 84 710 доларів США на строк до 27 липня 2037 року зі сплатою 10,08 % річних.

27 липня 2007 року між ПАТ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено іпотечний договір № ODIVGK01420393, предметом якого є квартира загальною площею 77,00 кв.м., житловою 45,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, унаслідок чого станом на 10 квітня 2013 року утворилась заборгованість перед банком у розмірі 193 946,98 доларів США, що за курсом НБУ складає 1 549 636,37 грн., ПАТ «ПриватБанк» просило звернути стягнення на вказану вище квартиру, шляхом продажу предмету іпотеки банком, та виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та /або проживають у вказаній квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку у теріторіальному органі державної міграційної служби України (т. 1 а.с. 3-7).

Банк позовні вимоги не уточнював та його представник участі у розгляді справи не брав.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та у жовтні 2013 року звернулася до суду із зустрічним позовом до ПАТ «ПриватБанк», в якому ,зокрема, просила визнати недійсними :

-кредитний договір № ODIVGK01420393 від 27 липня 2007 року, за яким вона 65 000 доларів США від позивача не одержувала,

-кредитний договір № ODIVGK01420034 від 27 липня 2007 року, за яким вона 193 946,98 доларів США від позивача не одержувала (т.1а.с.87-101).

Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області суду від 29 листопада 2013 року зустрічний позов ОСОБА_2 визнано неподаним та повернуто їй (т.1 а.с.140-141).

Рішенням Іванівського районного суду Одеської області суду від 24 листопада 2014 року (з урахуванням ухвали цього ж суду від 05 лютого 2016 року про виправлення описок) позовну заяву банка задоволено.

Звернуто стягнення на квартиру загальною площею 77, 00 кв.м., житловою 45,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № ODIVGK01420393 від 17 серпня 2007 року) ПАТ«ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення банком всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселено всіх осіб, які зареєсторовані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки)розташованій за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у теріторіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого теріторіально поширюється на адресу вказаної квартири.

Виконання рішення в частині звернення стягнення майна та виселення відстрочено до зняття мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, який накладено відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набрав чинності 07 червня 2014 року.

Вирішено питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь банка судових витрат (т. 1 а.с.215-220, т.3 а.с.54-55).

Ухвалами апеляційного суду Одеської області від 24 лютого 2015 року, 25 вересня 2015 року та 11 квітня 2016 року ОСОБА_2 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами на рішення Іванівського районного суду Одеської області та ухвалу того ж суду про повернення зустрічного позову ( т.1а.с.257,259, т.3 а.с.35,36-37, 83-84, 85-86).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду про виправлення описок від 05 лютого 2016 року скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, зокрема, про розгляд питання про виправлення описок в судовому засіданні в її відсутність, про яке вона своєчасно не була повідомлена (т. 3 а.с. 61, 68-78, 93-97).

У судове засідання апеляційної інстанції апелянт та представник ПАТ «ПриватБанк» не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутність (т.3 а.с.107-110).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч1. ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляціййний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Статтею 219 ЦПК України визначено, що суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Згідно до правил ч.4 ст.74 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання.

Як вбачається із матеріалів справи зворотнє повідомлення про вручення повістки ОСОБА_2 на судове засідання, призначене на 05 лютого 2016 року на 11год 30 хв., було вручено останній 04 лютого 2016 року без її розписки в отриманні, та надійшло до суду 15 лютого 2016 року (а.с.56).

Із змісту письмової заяви ОСОБА_2 від 16 лютого 2016 року випливає, що зазначену вище повістку вона отримала 05 лютого 2016 року після 16 години (т.3а.с.61).

За таких обставин у суду першої інстанції не було правових підстав для постановлення ухвали про виправлення описки у відсутності відповідача ОСОБА_2, яка належним чином не була сповіщена про час і місце засідання.

Тому ухвала Іванівського районного суду Одеської області від 05 лютого 2016 року підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, який порушив порядок, встановлений для його вирішення.

При новому розгляді необхідно з'ясувати у представника банка чи існували взагалі кредитний договір № ODIVGK01420034 , укладений між ПАТ«ПриватБанк» та ОСОБА_2 27 липня 2007 року, іпотечний договір № ODIVGK01420393 від 27 липня 2007 року тощо на які є посилання у позовній заяві та інші питання, необхідні для правильного застосування правил ст.219 ЦПК.

Колегія суддів також звертає увагу суду першої інстанції на таке.

Якщо суд дійде висновку про виправлення описок, резолютивна частина ухвали має містити зазначення в які частини рішення Іванівського районного суду Одеської області(вступну, описову, мотивувальну чи резолютивну) вносяться виправлення.

Крім того, колегія суддів вважає помилковим викладення резолютивної частини ухвали суду, постановленої в порядку ст.219 ЦПК України, шляхом зазначення в ній що «не читати», а що «читати вірно».

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 312, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 05 лютого 2016 року скасувати з передачею питання про виправлення описок на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя апеляційного суду

Одеської області Г.Я. Колесніков