Рішення № 59490249, 02.08.2016, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/14075/13-ц

Провадження № 2/643/979/16

02.08.2016 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Харченко А.М.

при секретарі - Горборуковій М.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

17.06.2013 р. Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просили в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору № 20 від 26.12.2007 року позичальника ОСОБА_3 у розмірі 23800945,13 грн. пені та 3664801,99 доларів США, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 16956872,78 грн., пені за прострочення погашення процентів у сумі 6844072,35 грн., суми непогашеного кредиту 2382796,72 дол. США суми 1282005, 27 дол. США простроченої заборгованості по процентах на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк», звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру № 24, що розташована у літ. В-5, будинку № 31 по вулиці Тимурівців у м. Харкові, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 28.12.2011 року, за реєстровим № 4131, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього закону. Також просили стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», та гр. ОСОБА_3 26 грудня 2007 року був укладений Кредитний договір № 20 (далі Кредитний договір) на суму 2644000,00 дол.США на строк з 26 грудня 2007 року по 25 грудня 2012 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами із 12,5% річних. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між Банком та іпотеко держателем ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений Договір іпотеки № 16/08-Б від 09.06.2008 р., відповідно до п.2.1.1. якого, предметом іпотеки є нерухоме майно житловий будинок літ. В-5, загальною площею 6422,9 кв.м, житловою площею 2285,6 кв.м (в житловому будинку розташовано 123 квартири), що знаходиться у м. Харкові, вул. Тимурівців, буд. № 31. З дозволу банку квартири № 17, 29, 32, 36, 40, 50, 55-56, 58-59, 65-66, 68, 71, 84,88-90, 92-93, 95, 104-106, 108, 114 житлового будинку літ. В-5 № 31 по вулиці Тимурівців у м. Харкові було виведено з іпотеки та відчужено власником. Відомості про іпотеку внесені до Державного реєстру іпотек, реєстраційний № 7356523, що підтверджено Витягом з Державного реєстру іпотек № 19045058 від 09.06.2008 р. На відчуження предмету іпотеки накладено заборону, реєстраційний № 7356237, що підтверджено Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 19044890 від 09.06.2008 р. Пунктом 3.2.8 кредитного договору передбачено, що «в разі невиконання Позичальником зобовязань, передбачених цим договором, відшкодування заборгованості за дійсним договором здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно договору іпотеки. Згідно приписів пункту 3.1.6. Договору іпотеки визначено, що «Іпотекодержатель/банк» має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразового чи неодноразового прострочення Іпотекодавцем сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту або порушення інших умов кредитного договору, за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами. Позичальник взяті на себе зобовязання не виконує з грудня 2008 року, тому рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.05.2010 року по справі № 2-1404/10 та рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07 липня 2010 року по справі № 22-ц-10856/2010 рік на користь банку стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1664543,02 грн., 2630252,33 дол.США, судові витрати у сумі 1700 грн. та 120 грн. Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 31363558 від 22.02.2012 року відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_3 на суму 1664543,02 грн. та 2630252,33 дол.США. Постановою ВП № 29965421 від 11.11.2011 р. відділом примусового виконання рішень ДВС України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_4 на суму 1664543,02 грн. та 2630252,33 дол.США. Рішення суду боржниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не виконується, примусові дії щодо виконання рішення суду позитивних наслідків не мають. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11.09.2009 року, яке набрало чинності, договір іпотеки № 16/9-Б, укладений 09.06.2008 р., визнаний недійсним, запис про іпотеку виключений з реєстру іпотек. 04 квітня 2012 року апеляційним судом Харківської області рішення Московського районного суду м. Харкова від 11.09.2009 р. по справі № 2-9061 скасоване, в задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено. Відомості у Державному реєстрі іпотек щодо предмету іпотеки поновлено, реєстраційний номер 12489264, що підтверджено Витягом з Державного реєстру іпотек № 36009183 від 14.05.2012 р. Відомості у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна також поновлено, реєстраційний номер 12488862, що підтверджено Витягом від 14.05.2012 р. № 36008860. Як стало відомо позивачу, квартира АДРЕСА_1 в літ. В-5 у м. Харкові була відчужена декілька разів, зокрема ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які стали власниками по 1/2 частини квартири на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 28.12.2011 р. за № 4131. Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року № 898-ІV передбачено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, тому відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали іпотекодавцями квартири № 24, а тому позивач вважає, що має право звернути стягнення на цю квартиру в рахунок погашення заборгованості позичальника ОСОБА_3 по кредитному договору. Вимога банку про повернення заборгованості по кредиту від 02.08.12 р. № 2189 отримана ОСОБА_1 09.08.12 р. особисто, що підтверджено повідомленням про вручення поштовому відправлення. Судовий збір за позов майнового характеру сплачено у судовій справі Московського районного суду м. Харкова № 2-1404/10 у сумі 1700 грн. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т.1 а.с. 2-5).

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 31.07.2013 року позовні вимоги позивача задоволені у повному обсязі (т.1 а.с. 51-55).

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 09.09.2013 р. заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 31.07.2013 р. скасоване та справа призначена до розгляду в загальному порядку (т.1 а.с. 64).

01.11.2013 р. позивач уточнив свої позовні вимоги до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та просив у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 у загальному розмірі 3664801,99 доларів США та 2380094,13 грн. пені, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 16956872,78 грн., пені за прострочення погашення процентів у сумі 6844072,35 грн., непогашеного кредиту 2382796,72 дол. США та простроченої заборгованості по процентах у сумі 1282005,27 дол.США по Кредитному договору № 20 від 26.12.2007, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно квартиру № 24, що розташована у літ. В-5, будинку № 31 по вулиці Тимурівців у м. Харкові та яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 28.12.2011 року, за реєстровим № 4131, з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної субєктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України. Також просили стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп. (т. 1 а.с. 75-77).

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22.11.2013 року до участі в розгляді справи в якості заінтересованої особи залучена служба у справах дітей Московського районного управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради (т.1 а.с.132-133).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 25.03.2014 р. в задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с. 239, 240-244).

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 26 травня 2014 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 березня 2014 року скасовано, позов задоволений та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 у загальному розмірі 3664801,99 доларів США та 2380094,13 грн. пені, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 16956872,78 грн., пені за прострочення погашення процентів у сумі 6844072,35 грн., непогашеного кредиту 2382796,72 дол. США та простроченої заборгованості по процентах у сумі 1282005,27 дол.США по Кредитному договору № 20 від 26.12.2007, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно квартиру № 24, що розташована у літ. В-5, будинку № 31 по вулиці Тимурівців у м. Харкові та яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 28.12.2011 року, за реєстровим № 4131, з початковою ціною продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної субєктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України та стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп. (т.2 а.с. 62-63, 64-68).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 жовтня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилено, рішення апеляційного суду Харківської області від 26 травня 2014 року залишено без змін (т.2 а.с.112-114).

Постановою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 червня 2015 року заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 жовтня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції (т.2 а.с. 168-172).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 вересня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Московського районного суду м. Харкова від 25 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 травня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а.с. 187-189).

03.03.2016 р. Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», в особі Харківської обласної дирекції «Укргазбанк», звернулося до суду з заявою про уточнення позовних вимог до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якій просили в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору № 20 від 26.12.2007 року позичальника ОСОБА_3 у розмірі 3664801,99 доларів США, що складається з простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 2382796,72 доларів США, простроченої заборгованості по процентах в розмірі 1282005,27 доларів США та 23800945,13 грн. пені, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 16956872,78 грн., пені за прострочку погашення процентів у сумі 6884072,35 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру № 24, що розташована у літ. «В-5», будинку № 31 по вулиці Тимурівців у м. Харкові, що є частиною житлового будинку № 31 по вулиці Тимурівців у м. Харкові та яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 28.12.2011 року, за реєстровим номером 4131. Реалізацію предмета іпотеки - квартири № 24, що розташована у літ. «В-5», будинку №31 по вулиці Тимурівців у м.Харкові, що є частиною житлового будинку № 31 по вулиці Тимурівців у м. Харкові та яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, провести шляхом надання Публічному акціонерному товариству АБ «УКРГАЗБАНК» права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 426400,00 грн. з наданням АБ «УКРГАЗБАНК» всіх повноважень продавця, в тому рахунку права отримання у нотаріуса дублікату Договору купівлі-продажу,посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 28.12.2011 року за реєстровим номером 4131, реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дублікату Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 28.12.2011 року, за реєстровим номером 4131, здійснювати будь-які платежі за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В обґрунтування своїх позовних вимог також зазначили, що відповідно до Висновку про вартість майна, що міститься в Звіті про оцінку майна предмету іпотеки, виготовленого 09.02.2016 року субєктом оціночної діяльності ПП «ОСОБА_6 та Права» вартість квартири № 24, що розташована у літ. «В-5», будинку № 31 по вулиці Тимурівців у м. Харкові складає 426400,00 грн. (т.3 а.с. 36-38).

Ухвалою суду 27.04.2016 р. до участі у справі в якості третьої особи залучене Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради (т.3 а.с.61).

Представники позивача ОСОБА_7, ОСОБА_8, які діють на підставі виданих довіреностей, в судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги позивача, посилаючись на вищенаведене, та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представник ОСОБА_1 ОСОБА_9, який діє на підставі виданої довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнали у повному обсязі та надали письмові заперечення (т.3 а.с. 42-48). Крім того, відповідачка ОСОБА_1 зазначила, що раніше вона зі своєю неповнолітньою на той час дочкою ОСОБА_2 мешкали за адресою: АДРЕСА_2. Потім вирішили придбати нову квартиру та звернулися до агентства нерухомості «Аверс», їм запропонували квартиру АДРЕСА_3, яку вони придбали та зареєструвалися в ній. Про те, що квартира перебуває у заставі банку їм стало відомо у 2012 році з листа «Укргазбанку». До позовних вимог позивача просили застосувати строки позовної давності та відмовити у позові в повному обсязі.

Третя особа Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради направили суду заяву, в якій просили вилучити з числа третіх осіб Службу у справах дітей Московського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради у звязку з тим, що відповідачі по справі є повнолітніми особами (т.3 а.с. 20).

Треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, в судові засідання на неодноразові виклики не зявилися, причину неявки не повідомили. Суд розглянув справу на підставі наявних доказів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, відповідачів, дослідивши матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», та ОСОБА_3 26.12.2007 був укладений Кредитний договір № 20, за умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредит у сумі 2644000,00 дол. США на строк з 26.12.2007 по 25.12.2012 зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи із 12,5% річних (т.1 а.с. 10-12, 13).

ОСОБА_3 взяті зобовязання не виконував з грудня 2008 року. Тому рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13.05.2010 по справі № 2-1404/10 та рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07.07.2010 по справі № 22-ц-10856/2010 на користь банку стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1664543,02 грн., 2630252,33 дол. США, а також судові витрати у сумі 1700,00 грн. та 120,00 грн. (т.1 а.с. 22-24)

Постановою ВП № 31363558 від 22.02.2012 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_3 на суму 1664543,02 грн. та 2630252,33 дол. США (т.1 а.с 32).

Постановою ВП № 29965421 від 11.11.2011 відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження щодо ОСОБА_4 на суму 1664543,02 грн. та 2630252,33 дол. США (т.1 а.с.33). Рішення суду на даний час не виконане.

Проценти за користування кредитними коштами та пеня продовжують нараховуватись, тому заборгованість ОСОБА_3 по кредитному договору станом на березень 2016 р. становить 3664801,99 доларів США, що складається з простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 2382796,72 доларів США, простроченої заборгованості по процентах в розмірі 1282005,27 доларів США та 23800945,13 гри. пені, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 16956872,78 грн., пені за прострочку погашення процентів у сумі 6884072,35 грн.

В забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між банком та іпотекодавцями ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки № 16/08-Б від 09.06.2008 (т.1 а.с. 14-17).

Відповідно до п. 2.1.1. Договору, предметом іпотеки є нерухоме майно житловий будинок літ. В-5, загальною площею 6422,9 кв. м, житловою площею 2285,6 кв. м, (в житловому будинку розташовано 123 квартири серед яких є і спірна квартира), що знаходиться за адресою: м. Харкові, вул. Тимурівців, буд. № 31.

Відомості про іпотеку внесені до Державного реєстру іпотек, реєстраційний № 7356523, що підтверджено Витягом з Державного реєстру іпотек № 19045058 від 09.06.2008. На відчуження предмету іпотеки накладено заборону, реєстраційний № 7356237, що підтверджено Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна № 19044890 від 09.06.2008 (т.1 а.с. 18, 19).

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2009 р. договір іпотеки № 16/08-Б від 09 червня 2008 року було визнано недійсним, запис про іпотеку виключено з Реєстру іпотек (т.1 а.с.25-27).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011 р. № 889 Про надання фізичним особам дозволу на здійснення правочинів, копія якого знаходиться в матеріалах справи, дозволено неповнолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка діє за згодою та у присутності матері, ОСОБА_1, укласти на своє імя договір купівлі-продажу 1/2 частини квартири 24 у житловому будинку літ. «В-5» по вул. Тимурівців, буд. № 31 у м. Харкові.

Відповідно до Договору купівлі-продажу квартири, укладеного 28 грудня 2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛІМА-Т» та ОСОБА_1, неповнолітньою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, діє за згодою матері ОСОБА_1 та за згодою опікунської ради, рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2011 року, який посвідчено приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 за реєстровим № 4131, квартира АДРЕСА_1 в літ. В-5 у м. Харкові була передана у власність в рівних частках кожній по 1/2 частці ОСОБА_1, ОСОБА_2 (т.1 а.с.171-172, 173, 174, 175).

Як вбачається з зазначеного Договору купівлі-продажу квартири, спірна квартира належала ТОВ «АЛІМА-Т» на підставі рішення господарського суду Харківської області від 26 квітня 2011 року по справі № 67/147-10, ухвали Господарського суду Харківської області від 18 травня 2011 року по справі № 67/147-10.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 травня 2012 року рішення Господарського суду Харківської області від 26.04.2011 року у справі № 67/147-10 скасовано.

У подальшому, 04.04.2012 судовою колегією судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області рішення Московського районного суду від 11.09.2009 по справі № 2-9061 скасоване. В задоволенні позову ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до банку про визнання договору іпотеки недійсним відмовлено (т.1 а.с. 28-31).

Відомості у Державному реєстрі іпотек щодо предмету іпотеки поновлено, реєстраційний номер 12489264, що підтверджено Витягом з Державного реєстру іпотек № 36009183 від 14.05.2012. Відомості у Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна також поновлено, реєстраційний номер 12488862, що підтверджено Витягом від 14.05.2012 № 36008860 (т. 1 а.с. 20).

Так, пунктом 3.2.8 Кредитного договору передбачено, що в разі невиконання позичальником зобовязань, передбачених, цим договором, відшкодування заборгованості за дійсним договором здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно договору іпотеки.

Відповідно до приписів п.п. 3.1.5., 3.1.6. договору іпотеки Іпотекодержатель/Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразового чи неодноразового прострочення Іпотекодавцем сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту або порушення інших умов кредитного договору, за рахунок коштів, виручених від реалізації предмету іпотеки одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами.

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», в особі Харківської обласної дирекції АБ «Укргазбанк», 02.08.12 р. за № 2189 зверталося до ОСОБА_1 з вимогою про повернення заборгованості по кредиту, яку остання отримала 09.08.12 р. особисто, що підтверджено її підписом на поштовому повідомленні (т.1 а.с. 34, 35). Однак вимога банку залишена без відповіді.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця,

згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими

кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Таким чином, іпотека як майновий спосіб забезпечення виконання зобовязання є особливим (додатковим) забезпечувальним зобовязанням, що має на меті стимулювати боржника до виконання основного зобовязання та запобігти негативним наслідкам порушення боржником своїх зобовязань або зменшити їх.

Забезпечувальне зобовязання (взаємні права та обовязки) виникає між іпотеко держателем (кредитором за основним зобовязанням) та іпотекодавцем (боржником за основним зобовязанням).

Виконання забезпечувального зобовязання, що виникає з іпотеки, полягає в реалізації іпотеко держателем (кредитором) права одержати задоволення за рахунок переданого боржником в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Сутність цього права полягає в тому, що воно дозволяє задовольнити вимоги кредитора навіть у разі невиконання боржником свого зобовязання в силу компенсаційності цього права за рахунок іпотечного майна та встановленого законом механізму здійснення кредитором свого переважного права, незалежно від переходу права власності на цей майно від іпотекодавця до іншої особи (в тому числі й у випадку не доведення до цієї особи інформації про обтяження майна).

Частинами четвертою та пятою ст. 3 Закону України Про іпотеку передбачено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Як убачається з кредитного договору, строк його дії до 25 грудня 2012 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з частинами першою та другою ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави вразі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 23 Закону України Про іпотеку визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Матеріали справи свідчать про те, що спірну квартиру продано відповідачам ОСОБА_1 та на час укладення договору неповнолітній ОСОБА_2, в інтересах якої діяла ОСОБА_1, без згоди іпотекодержателя.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, яка була чинна на час укладення договору іпотеки) обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяжень» визначені правові, економічні та організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень. Відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Аналогічні положення містяться й у частині другій статті 3 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої взаємні права й обовязки іпотекодавця та іпотеко держателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Крім того, порядок державної реєстрації іпотек під час виникнення спірних правовідносин регулювався Тимчасовим порядком державної реєстрації іпотек, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 41(втратив чинність 1 січня 2013 року) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.

Відповідно до частин першої, другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктами 74, 75 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 передбачено, що рішення суду щодо обтяження права на нерухоме майно, яке набрало законної сили, є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно.

Якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

За таких умов у разі скасування незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису в Державному реєстрі іпотек, який виключено на підставі незаконного рішення суду, оскільки відпала підстава виключення цього запису.

Таким чином, іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису у Державний реєстр іпотек.

Зазначений висновок узгоджується і з положеннями статті 204 ЦК України, яка закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обовязки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема у звязку зі скасуванням судового рішення, всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обовязки підлягають виконанню.

Відтак, ухвалення судом рішення про недійсність договору іпотеки, яке згодом було скасоване, не спростовує презумпції правомірності правочину, а договір іпотеки (права і обовязки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек.

Згідно з ч.3, 4 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», частина обєкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий обєкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його при належностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

На момент укладення іпотечного договору банк та іпотекодавець не могли визначити окремі квартири в якості предмету договору, оскільки квартири не були виділені в натурі, не було оформлено майнові права на них. Тобто в іпотеку передавався весь житловий будинок (включаючи усі 123 квартири, з яких він складався) та приналежності.

В договорі іпотеки предмет іпотеки був описаний, як житловий будинок літ. В-5, м. Харків, вул. Тимурівців, 31 (в будинку розташовано 123 квартири), без деталізації та опису кожної окремої квартири.

Пізніше квартира № 24, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності, стала самостійний обєктом нерухомого майна, не змінивши при цьому статусу за договором іпотеки.

В розумінні ст. 5 Закону України «Про іпотеку» на момент укладання договору іпотеки спірна квартира була складовою частиною предмету іпотеки, а після її виділення в натурі стала самостійним предметом іпотеки, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок та договорами купівлі-продажу та дарування квартири.

Викладене свідчить про тотожність складової частини житлового будинку, що існувала до виділення квартири в натурі та спірної квартири № 24, як окремого обєкту цивільних прав, оскільки співпадають адреси нерухомого майна, а саме: м. Харків, вул. Тимурівців, 31, літ. В-5, площа квартири, що зазначена в технічному паспорті та в договорі дарування, кількість квартир, що значаться в технічному паспорті та в договорі іпотеки.

Також, після скасування судового рішення про визнання недійсним договору іпотеки, до Державного реєстру іпотек було внесено запис про іпотеку та відповідне обтяження не на увесь будинок в цілому, а на його складові частини, що свідчить про те, що спірна квартира дійсно є предметом іпотеки.

З Витягу з Державного реєстру іпотек від 14.05.2012 року та Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 14.05.2012 року вбачається, що обєктом обтяження є квартири, розташовані в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Тимурівців, 31, літ. В-5, в тому числі і спірна квартира № 24.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 6.6. Договору іпотеки № 16/08-Б від 09.06.2008 року передбачено, що у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки Іпотекодержатель набуває право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених Законом України «Про іпотеку».

Відповідно до ч.6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку», ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна

суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно

з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Відповідно до Висновку про вартість майна, що міститься в Звіті про оцінку майна предмету іпотеки, виготовленого 09.02.2016 року субєктом оціночної діяльності ПП «ОСОБА_6 та Права» вартість квартири № 24, що розташована у літ. «В-5», будинку № 31 по вулиці Тимурівців у м. Харкові складає 426400 грн.

Пунктом 2.8. Договору іпотеки № 16/08-Б від 09.06.2008 року визначено, що шляхом підписання цього Договору Іпотекодавці надають свою згоду на обовязкове укладення довіреності у випадку прострочення сплати вимог за кредитним договором, відповідно до якої Іпотекодержатель отримує право: реалізувати предмет застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з будь-якою третьою особою (особами); представляти інтереси у всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності з питань здійснення всіх необхідних дій та отримання всіх необхідних документів для реалізації майна; здійснювати всі необхідні дії, повязані з реалізацією майна підписувати правочин, подавати заяви, скарги, отримувати грошові кошти, довідки та інші документи.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Відповідно до вимог ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, сторони мають рівні права щодо надання доказів, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Суд вважає, що відповідачами не надано доказів, які б довели безпідставність вимог позивача та у суду відсутні підстави для застосування строків позовної давності до позовних вимог позивача.

Таким чином, суд вважає можливим позовні вимоги позивача задовольнити та в рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору № 20 від 26.12.2007 року позичальника ОСОБА_3 у розмірі 3664801,99 доларів США, що складається з простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 2382796,72 доларів США, простроченої заборгованості по процентах в розмірі 1282005,27 доларів США та 23800945,13 грн. пені, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 16956872,78 грн., пені за прострочку погашення процентів у сумі 6884072,35 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру № 24, що розташована у літ. «В-5», будинку № 31 по вулиці Тимурівців у м. Харкові, що є частиною житлового будинку № 31 по вулиці Тимурівців у м. Харкові та яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 28.12.2011 року за реєстровим № 4131; реалізацію предмета іпотеки - квартири № 24, що розташована у літ. «В-5», будинку №31 по вулиці Тимурівців у м. Харкові, що є частиною житлового будинку № 31 по вулиці Тимурівців у м. Харкові та яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, провести шляхом надання Публічному акціонерному товариству АБ «УКРГАЗБАНК» права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 426400,00 грн. з наданням АБ «УКРГАЗБАНК» всіх повноважень продавця, в тому рахунку права отримання у нотаріуса дублікату Договору купівлі-продажу,посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 28.12.2011 року за реєстровим № 4131, реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дублікату Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 28.12.2011 року, за реєстровим № 4131, здійснювати будь-які платежі за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь позивача витрати по сплаті судового збору по 57 грн. 35 коп. з кожної, що підтверджується платіжним дорученням № 6714_18 від 12 червня 2013 р. (т.1 а.с.6).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 589, 590 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості по Кредитному договору № 20 від 26.12.2007 року позичальника ОСОБА_3 у розмірі 3664801,99 доларів США, що складається з простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 2382796,72 доларів США, простроченої заборгованості по процентах в розмірі 1282005,27 доларів США та 23800945,13 грн. пені, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 16956872,78 грн., пені за прострочку погашення процентів у сумі 6884072,35 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру № 24, що розташована у літ. «В-5», будинку № 31 по вулиці Тимурівців у м. Харкові, що є частиною житлового будинку № 31 по вулиці Тимурівців у м. Харкові та яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 28.12.2011 року за реєстровим № 4131.

Реалізацію предмета іпотеки - квартири № 24, що розташована у літ. «В-5», будинку №31 по вулиці Тимурівців у м.Харкові, що є частиною житлового будинку № 31 по вулиці Тимурівців у м. Харкові та яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, провести шляхом надання Публічному акціонерному товариству АБ «УКРГАЗБАНК» права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 426400,00 грн. з наданням АБ «УКРГАЗБАНК» всіх повноважень продавця, в тому рахунку права отримання у нотаріуса дублікату Договору купівлі-продажу,посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 28.12.2011 року за реєстровим № 4131, реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дублікату Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_5 28.12.2011 року за реєстровим № 4131, здійснювати будь-які платежі за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стягнути з ОСОБА_1, і.п.н. НОМЕР_1, ОСОБА_2, і.п.н. НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», код ЄДРПОУ 23697280, витрати по сплаті судового збору по 57 (пятдесят сім) грн. 35 коп. з кожної.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Харченко А.М.