Ухвала суду № 59489382, 22.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2016 року м. Київ К/800/566/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в касаційному порядку попередній розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Національного агентства України з питань державної служби (далі - НАПДС), треті особи: Кабінет Міністрів України, Міністерства охорони здоров'я України, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання незаконними та скасування наказів про проведення службового розслідування за касаційною скаргою позивача на судові рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати незаконними та скасувати накази НАПДС від 29 травня 2015 року № 109 «Про проведення службового розслідування в Міністерстві охорони здоров'я України», від 15 червня 2015 року №135 «Про внесення змін до складу комісії з проведення службового розслідування в Міністерстві охорони здоров'я України» в частині включення до складу комісії народних депутатів України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9

Посилався на те, що доручення Прем'єр-міністра України від 22 травня 2015 року про проведення службового розслідування в Міністерстві охорони здоров'я України на наказ, які є предметом оскарження, прийняті з порушенням норм законодавства, зокрема, в наказі № 109 не вказані підставі проведення перевірки. До складу комісії увійшли посадові особи органів державної влади, за зверненням яких і призначено проведення службового розслідування. При проведенні розслідування комісією не дотримані принципи неупередженості, повноти та об'єктивності.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року, залишеною без змін Київським апеляційним адміністративним судом від 8 грудня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. Вказує на те, що при проведенні службового розслідування відносно позивача допущено порушення Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950 (далі - Порядок №950), не застосовано практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справа «Волков проти України».

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 (далі - Порядок № 950).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 р. N 301) стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:

у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;

у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції" в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.

За анонімними повідомленнями, заявами та скаргами службове розслідування не проводиться, крім випадків, коли анонімне повідомлення стосується порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" та наведена в ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції" в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.

Як установлено судами попередніх інстанцій, що відповідає фактичним обставинам справи, у наказі НАПДС від 29 травня 2015 року № 109 зазначені підстави до проведення службового розслідування в Міністерстві охорони здоров'я України та його мета. Зокрема, в рішенні вказано, проведення розслідування здійснюється на виконання доручення Прем'єр - Міністра України, колективного звернення народних депутатів України, Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я з метою виявлення можливого неналежного виконання службових обов'язків Міністром охорони здоров'я України, першим заступником та іншими посадовими особами.

Згідно сьомого та восьмого абзаців пункту 3 Порядку № 950 у разі потреби до проведення службового розслідування можуть залучатися вчені, працівники органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

До участі у проведенні службового розслідування не повинні залучатися посадові особи органу державної влади, якщо обставини свідчать про їх особисту заінтересованість у результатах розслідування.

Позивачем не доведено, а судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено, що народні депутати України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які були включені до складу комісії з проведення службового розслідування, мали особисту зацікавленість у результатах розслідування. Сам факт звернення зазначених осіб про проведення розслідування не свідчить про їх зацікавленість у негативних результатах, адже вони зверталися як народні депутати України з метою перевірки відомостей, викладених у зверненнях, в тому числі громадян.

Не знайшли свого підтвердження і доводи позивача про не об'єктивність розслідування. Так, права та обов'язки членів комісії, а також осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно яких проводиться службове розслідування, наведені у пункті 6 вище згаданого нормативного акту (в редакції на час виникнення спірних правовідносин)

За правилами цього пункту члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об'єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується цього розслідування.

Членам комісії надається право:

отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, інших працівників органу державної влади, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводиться службове розслідування, усні чи письмові пояснення, консультації спеціалістів з питань службового розслідування;

ознайомлюватися і вивчати з виїздом на місце відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати їх до матеріалів службового розслідування;

отримувати та збирати згідно із законодавством інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від інших юридичних та фізичних осіб на підставі запиту керівника органу державної влади (посадової особи), який прийняв рішення щодо проведення службового розслідування, або керівника органу державної влади, якому доручено проведення службового розслідування;

використовувати за погодженням з особами, які опитуються (надають пояснення, консультації) з питань службового розслідування, аудіозасоби з метою фіксації їх пояснень та свідчень;

У разі відмови особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводиться службове розслідування, надати пояснення члени комісії складають відповідний акт.

Особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;

2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;

3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування;

4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять;

5) звертатися з обґрунтованим клопотанням у письмовій формі до керівника органу державної влади, який приймає рішення щодо складу комісії з проведення службового розслідування, про виведення з її складу осіб, які особисто заінтересовані в результатах такого розслідування. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Як свідчать фактичні обставини, встановлені судами, за результатами розслідування складено Акт від 10 липня 2015 року, у якому наведено перелік порушень, допущених посадовими особами Міністерства охорони здоров'я України, та внесені пропозиції про усунення порушень. При цьому ряд членів скористалися правом окремої думки.

Зазначені обставини свідчать, що всі члени комісії скористалися наданими їм правам.

З урахуванням наведеного, суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про безпідставність позову.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, висновок суду не спростовують і не дають підстав вважати судові рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а судові рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року, Київського апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

Ю.Й. Рецебуринський

І.В. Штульман