Номер провадження: 22-ц/785/3454/16
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач Панасенков В. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
04.08.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді Панасенкова В.О.,
суддів: Громіка Р.Д.
ОСОБА_2,
при секретарі: Томашевській В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 21 січня 2016 року про відкриття провадження у справі щодо порушення правил підсудності за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и л а:
25 грудня 2015 року ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Банку суми боргу по поверненню кредитних коштів та відсотків за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту (при застосуванні ануїтетної схеми погашення) №1127745000 від 25 грудня 2007 року в розмірі 30856,25 грн., пеню в розмірі 15258,47 грн., та судовий збір в розмірі 11249,94 грн. (а.с. 3-6).
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 21 січня 2016 року відкрито провадження в справі та призначено розгляд справи на 18 лютого 2016 року (а.с.55).
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, мотивуючи тим, що ухвала суду є незаконною і обґрунтованою, оскільки судом порушені норми процесуального права, а саме, не враховано, що він тривалий час проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто у Приморському районі м. Одеси.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права.
Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи предявляються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Із позовної заяви вбачається, що Банком предявлено позов до ОСОБА_3 за адресою: м. Одеса, вул. Володимира Хавкіна, буд. 30, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання, що підтверджується довідкою Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 17 січня 2016 року (а.с. 3, 54).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що справа підсудна Суворовському районному суду м. Одеси.
Посилання відповідача ОСОБА_3, в апеляційній скарзі на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, оскільки судом не враховані правила загальної підсудності, передбачені ст. 109 ЦПК України, не приймаються до уваги, за таких підстав.
У пунктах 2, 37, 41 постанови № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" від 01 березня 2013 року, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ розяснив, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Цивільна юрисдикція це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108114 ЦПК).
Право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК).
Якщо позивач при предявленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.
Аналізуючи зазначені норми права, розяснення Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обставини зазначені позивачем в позовній заяві, колегія суддів вважає, що вибір підсудності справи, належить виключно позивачеві, який у даному випадку правильно вибрав суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання - Суворовський районний суд м. Одеси.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення питання про підсудність справи.
Отже, законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.
Ухвала апеляційного суду не перешкоджає подальшому провадженню у справі і з огляду на вимоги ч. 1 ст. 324 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, відхилити, ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 21 січня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і подальшому оскарженню не підлягає.
Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков
ОСОБА_5
ОСОБА_2
Судове рішення № 59479954, Апеляційний суд Одеської області було прийнято 04.08.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 523/19518/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: