Рішення № 59479783, 05.08.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/7927/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1058/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рибалки В. Г.,

суддів - Гагіна М. В. , Ільченко О. Ю.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 квітня 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» до ОСОБА_5

про стягнення боргу,

в с т а н о в и л а :

ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» звернулось до суду із вищезазначеним позовом у серпні 2015 року. Просило стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» заборгованості за кредитним договором № 35/7 ф від 10 липня 2008 року в розмірі 831 726 грн., 08 коп., що складається із: заборгованості по кредиту в розмірі 22 761, 06 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України на 03 липня 2015 року за курсом НБУ становить 478 127 грн. 32 коп.; заборгованості за процентами в розмірі 4 058, 97 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України на 03 липня 2015 року за курсом НБУ становить 85 264 грн. 25 коп.; пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 8 379, 41 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України на 03 липня 2015 року за курсом НБУ становить 176 021 грн. 01 коп.; пені за прострочення сплати процентів в розмірі 2 207, 51 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України на 03 липня 2015 року за курсом НБУ становить 46 371 грн. 88 коп.; розмір процентів (3% річних згідно ст. 625 ЦК України) за неправомірне користування чужими грошовими коштами (прострочення основного зобовязання) в розмірі 1 202, 94 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України на 03 липня 2015 року за курсом НБУ становить 25 269 грн. 41 коп.; розмір процентів (3% річних згідно ст. 625 ЦК України) за неправомірне користування чужими грошовими коштами (прострочення сплати процентів) в розмірі 295, 73 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти України на 03 липня 2015 року за курсом НБУ становить 6 212 грн. 21 коп. Судові витрати покласти на відповідача.

20 серпня 2015 року ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просило накласти арешт на грошові кошти на рахунках, що належать ОСОБА_5, які відкриті ним в усіх банківських установах України та накласти арешт на все майно, у межах розміру суми позовних вимог.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 вересня 2015 року накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_2, код НОМЕР_1 на суму 831 726 грн. 08 коп., до набрання чинності рішенням по цій справі.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 квітня 2016 року позов ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» заборгованість по кредиту в розмірі 817 265 грн. 97 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 3 654 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 ОСОБА_4 посилається на неповне зясування обставин, що мають значення для справи та порушення при ухваленні рішення судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 квітня 2016 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 липня 2008 року між АК «БРОКБІЗНЕСБАНК» та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 35/7 ф, за яким Банк надав ОСОБА_5 25 000 доларів США на строк до 09 липня 2018 року зі сплатою 16% річних. Згідно вказаного договору, відповідач зобовязався до 15 числа кожного місяця повертати кредит частками та сплачувати відсотки. 04 грудня 2013 року між сторонами було укладено додаткову угоду до кредитного договору № 3, згідно якої, було змінено умови на суму залишку кредиту 22 761, 06 доларів США на строк до 09 липня 2018 року зі сплатою 14% річних. Згідно положень п. 7.1. передбачена відповідальність позичальника а порушення строків сплати заборгованості і процентів неустойку за кожен день прострочки у розмірі подвійної процентної ставки визначеної п. 1.1. Договору. Пунктом 8.1 Договору визначено, що сторони дійшли згоди щодо строку позовної давності у десять років. ОСОБА_5 свої зобовязання належним чином не виконує. Станом на 09 липня 2015 року має заборгованість по кредиту 22 761, 06 доларів США і відсоткам 4058, 97 доларів США. Банком нараховано пеню в розмірі 8 379, 41 доларів США за неповернення кредиту і 2 207, 51 доларів США за не сплату відсотків, 3% річних заборгованості по кредиту 1 202, 94 доларів США і заборгованості по відсоткам 297, 73 доларів США. 12 березня 2015 року ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення заборгованості за кредитним договором станом на 12 березня 2015 року.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга представника відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді справи суд першої інстанції належним чином не з`ясував та не перевірив доводи та заперечення сторін, не дав належної оцінки зібраним у справі доказам.

Доводи представника відповідача в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення було порушено принцип здійснення правосуддя на засадах рівності перед законом і судом та принцип змагальності сторін є безпідставними.

Посилання ОСОБА_4 на те, що кредитний договір є підставою для видачі кредиту, але не може підтвердити виконання зобовязання банком за кредитним договором перед позичальником, а саме факту видачі банком грошової суми позичальнику та розмір виданої банком грошової суми є необґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між сторонами по справі було укладено 10 липня 2008 року, Додаткову угоду до вказаного кредитного договору було укладено 04 грудня 2013 року. Вказані договори були укладені в належній формі. Крім того, з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 35/7 ф від 10 липня 2008 року станом на 03 липня 2015 року вбачається, що ОСОБА_5 виконував частково зобовязання по кредитному договору, а тому у суду немає підстав вважати, що Банк не виконав свої зобовязання по кредитному договору перед відповідачем.

Ствердження в апеляційній скарзі про те, що сума заборгованості за кредитним зобовязанням є необґрунтованою та судом першої інстанції не перевірена є безпідставними.

Відповідно до Вимоги про дострокове погашення заборгованості від 12 березня 2015 року, яка була предявлена до ОСОБА_6, станом на 12 березня 2015 року, заборгованість за кредитним договором складає 25 737, 47 доларів США в тому числі:

- 17 005, 06 доларів США заборгованість за основним боргом;

- 5 756 доларів США прострочена заборгованість за основним боргом;

- 244, 44 доларів США строкова заборгованість за процентами;

- 2 731, 97 доларів США прострочена заборгованість за процентами.

В той же час, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «БРОКБІЗНЕСБАНК» пені у сумі 8 379, 41 доларів США та 2 207, 51 доларів США виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Відповідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15 93, дія якого поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Таким чином, чинне законодавство не передбачає нарахування та стягнення відповідних штрафних санкцій, у звязку із чим пеня має обчислюватись та стягуватись за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалив рішення, яке не в повній мірі відповідає обставинам справи, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову щодо вимог зазначених вище.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 квітня 2016 року скасувати в частині стягнення пені та відмовити в задоволенні цих вимог.

В решті судове рішення, щодо стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» заборгованість по кредитному договору в розмірі 22 761, 06 доларів США (478 127 грн. 32 коп.), заборгованості за процентами в розмірі 4 058, 97 доларів США (85 264 грн. 25 коп.), розміру процентів (3% річних згідно ст. 625 ЦК України) за неправомірне користування чужими грошовими коштами (прострочення основного зобовязання) в розмірі 1 202, 94 доларів США (25 269 грн. 41 коп.), розміру процентів (3% річних згідно ст. 625 ЦК України) за неправомірне користування чужими грошовими коштами (прострочення сплати процентів) в розмірі 295, 73 доларів США (6 212 грн. 21 коп.) та судового збору залишити без зміни.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» на користь ОСОБА_3 1094 грн. судового збору за апеляційний перегляд справи та 1 000 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: