Ухвала суду № 59469022, 05.08.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 225/2125/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1307/2016

Єдиний унікальний номер 225/2125/16-ц

Номер провадження 22-ц/775/1307/2016

Головуючий в I інстанції Андреєв В.В.

суддя доповідач Новосядла В.М.

Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 серпня 2016 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Новосядлої В.М.,

суддів: Агєєва О.В., Мальованого Ю.М.,

за участю секретаря Ротар Я.Б.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 30 травня 2016 року у цивільній справі за скаргою публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», заінтересована особа ОСОБА_1, на протиправні дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 30 травня 2016 року задоволено скаргу публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», заінтересована особа ОСОБА_1, на протиправні дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а саме:

- було визнано протиправною діяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10 березня 2016 року за виконавчим провадженням №50432879;

- було скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 10 березня 2016 року за виконавчим провадженням №50432879;

- зобовязано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2-в/225/1/2016 від 29 січня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за договором поруки №12.06-388/П-1 від 29 травня 2014 року в розмірі 5 335 450,88 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 29 травня 2014 року складає 62 798 256 гривень 86 копійок, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 441 гривня.

Не погодившись із ухвалою суду, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України приніс апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити та вирішити питання щодо розподілу судових витрат з таких підстав:

- суд першої інстанції не врахував, що відкрити виконавче провадження за даним виконавчим листом неможливо, оскільки згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року №1085-р державні виконавці не здійснюють свої повноваження в місті Донецьку, де зареєстрований боржник;

- у разі відкриття виконавчого провадження, будуть порушені права боржника, оскільки надіслати копії документів державного виконавця за адресою, вказаною у виконавчому документі (місто Донецьк) неможливо, оскільки місто Донецьк відноситься до населених пунктів, до яких державне підприємство поштового звязку «Укрпошта» не здійснює поштові пересилання.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Представник публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заперечував проти доводів апеляційної скарги і просив її відхилити.

Заінтересована особа ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду не зявився, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Апеляційного суду Донецької області.

Вислухавши суддю-доповідача, представників відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається.

29 січня 2016 року Дзержинським міським судом Донецької області на виконання рішення суду від 11 січня 2016 року виданий виконавчий лист №2-в/225/1/2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованості за договором поруки №12.06.-388/П-1 від 29 травня 2014 року в розмірі 5 335 450,88 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 29 травня 2014 року складає 62 798 256 гривень 86 копійок, а також витрат по сплаті судового збору в розмірі 3 441 гривня (а.с. 8).

24 лютого 2016 року публічним акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» направлено до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заяву про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №2-в/225/2/2016 від 29 січня 2016 року (а.с. 5-6).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 10 березня 2016 року відмовлено у відкритті провадження за даним виконавчим листом через проведення на території Донецької області активної фази антитерористичної операції і неможливості здійснення виконавчих дій в порядку, визначеному чинним законодавством (а.с. 7).

24 березня 2016 року публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулось до суду із скаргою на неправомірні дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (а.с. 38).

Відповідно до статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Задовольняючи скаргу, суд першої інстанції не врахував наступне.

Згідно із частиною 1 статті 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника ( частина 3 статті 386 ЦПК України).

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» №6 від 7 лютого 2014 року передбачено, що згідно зі статтею 26 ЦПК сторона виконавчого провадження, яка звернулася до суду зі скаргою, бере участь в її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується розгляд і вирішення цієї скарги, як заінтересовані особи. Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими статтею 386 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересована особа залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Згідно із частиною 1 статті 7 Закону України «Про виконавче провадження учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник (частина 1 статті 8 вказаного Закону).

Таким чином, скарги на дії державної виконавчої служби, в яких заявник просить визнати дії державного виконавця незаконними, розглядаються за участю державного виконавця, бездіяльність якого оскаржується, всіх учасників виконавчого провадження і представника виконавчої служби.

З журналу судового засідання вбачається, що участь у розгляді справи брав представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_3 (а.с. 62, 63-64).

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, яка винесла постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, як державний виконавець дії якої оскаржуються, не приймала участі у розгляді справи.

Незалучення до розгляду справи ОСОБА_2 позбавило суд можливості всебічно оцінити фактичні обставини справи.

Виходячи із встановлених апеляційним судом обставин, наданих доказів та вимог закону, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця, суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення цієї категорії справ.

Відповідно до пункту 3 статті 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Виходячи з наведеного, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись статтею 315 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського міського суду Донецької області від 30 травня 2016 року скасувати і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Судді: