Рішення № 59458447, 03.08.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/2356/16-ц 22-ц/774/1514/К/16

Справа № 210/2356/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1514/К/16 суддя Вікторович Н.Ю.

Категорія - 26 (ІІІ) Суддя-доповідач - Барильська А.П.

РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Барильської А.П.,

суддів - Ляховської І.Є., Михайлів Л.В.,

секретар - Маслова К.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача - Сідлецької Світлани Олексіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про стягнення моральної шкоди, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що працюючи протягом тривалого часу у відповідача в шкідливих умовах праці, вона отримала професійне захворювання, у зв'язку із чим висновком МСЕК від 16.02.2016 року їй первинно встановлено втрату професійної працездатності, внаслідок професійного захворювання, у розмірі 30% та третю групу інвалідності, з 08 лютого 2016 року по 01 березня 2017 року, з датою переогляду 01 лютого 2017 року.

Позивач вважає, що у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, їй спричинено моральну шкоду, а тому просила суд стягнути на її користь з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в рахунок відшкодування моральної шкоди 275000 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 50000 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнуто з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_4 у задоволенні її позовних вимог.

Зокрема, представник відповідача вважає, що судом не враховано, що ОСОБА_4 працювала в шкідливих умовах праці і на інших підприємствах, що могло вплинути на розвиток професійного захворювання позивача.

На думку апелянта, позивачем не було надано до суду доказів вини відповідача в отриманні нею професійного захворювання, оскільки у п.19 акту розслідування хронічного професійного захворювання, вказано, що конкретних посадових осіб, які відповідальні за виникнення професійного захворювання, позивача встановити неможливо.

Також, представник ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вказує, що судом не враховано, що позивач з власної волі виконувала роботу в шкідливих умовах праці, а відповідач не приховав важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував, тобто протиправних дій відносно позивача не вчиняв.

На думку представника відповідача, позивачем не доведено факту спричинення їй моральної шкоди та не надано доказів на підтвердження завданих їй моральних страждань.

Також представник ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вважає, що визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, оскільки судом не враховано ступінь фізичних та моральних страждань ОСОБА_4, тривалість і тяжкість її моральних страждань, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках. Крім того, визначаючи розмір моральної шкоди суд не звернув увагу на практику розгляду аналогічних спорів іншими судами.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 зазначає, що рішення суду, на його думку, є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду - залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4,працюючи в періоди з 12 вересня 2001 року по 26 липня 2005 року та з 24 червня 2009 року по 19 листопада 2013 року, в шкідливих умовах праці в параметрах, що перевищували гранично допустимі норми, готувачем составів ПАТ«АрселорМіттал Кривий Ріг», отримала професійне захворювання. (а.с.5-9)

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського НДІ промислової медицини від 17 листопада 2015 року у позивача встановлено професійне захворювання з діагнозом: радикулопатія попереково-крижова (L4, L5, S1) справа з помірно вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромом, остеоартрозом колінних суглобі (ПФС першого ст.).

Згідно з Актом розслідування хронічного професійного захворювання №31 від 28 грудня 2015 року причиною зазначеного професійного захворювання є робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу (вібрація загальна, еквівалентний коректований рівень в дБ: 94 при гранично допустимому 92; маса вантажу, що підіймається та переміщується: 8 - 11 кг, при ГДР до 7 кг; перебування у вимушеній робочій позі: 25 - 50%, при нормі до 10%; зовнішнє фізичне динамічне навантаження з переважною участю м'язів рук та плечового суглоба: 47 - 90 Вт, при нормі 27 Вт; нахили корпуса: 128 - 350 разів, при ГДР 51-100 разів), внаслідок недосконалості робочого місця та впливу дії факторів важкості праці, що виникли в результаті порушення керівництвом підприємства, де працювала хвора, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці». (а.с.10-11)

Висновком МСЕК від 16 лютого 2016 року (а.с.12) ОСОБА_4 первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності в загальному розмірі 30% та третю групу інвалідності, з 08 лютого 2016 року по 01 березня 2017 року, з датою переогляду 01 лютого 2017 року.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_4 посилалась на те, що у зв'язку з отриманим професійним захворюванням та встановленням ступеня втрати професійної працездатності, їй спричинено моральну шкоду, яку має компенсувати відповідач, як особа, яка не забезпечила позивачу безпечних та нешкідливих умов праці, у зв'язку з чим вона отримала професійне захворювання.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 153, ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України й виходив з обов'язку відповідача відшкодувати на користь позивача спричинену їй моральну шкоду у зв'язку з отриманим на виробництві професійним захворюванням.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, однак не може погодитись з визначеним судом розміром грошових коштів у відшкодування моральної шкоди, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як вбачається з Акту розслідування професійного захворювання від 28 грудня 2015 року, причиною професійного захворювання позивача є робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які виникли в результаті порушення керівництвом відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачений обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до п.19 зазначеного акту, конкретних посадових осіб, які відповідальні за виникнення професійного захворювання ОСОБА_4, встановити неможливо, враховуючи тривалість роботи позивача протягом 12 років 2 місяців в умовах впливу шкідливих виробничих факторів.

При цьому, не можливість встановити конкретних посадових осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, гігієнічних регламентів і нормативів, не знімає з відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» обов'язку виконувати вимоги ч. 2 ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність в законом вставленому порядку за їх невиконання.

Враховуючи викладене, колегія суддів не може взяти до уваги доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що позивачем не було надано до суду доказів вини відповідача в отриманні нею професійного захворювання, оскільки у п.19 акту розслідування хронічного професійного захворювання, вказано, що конкретних посадових осіб, які відповідальні за виникнення професійного захворювання, позивача встановити неможливо.

Доводи апеляційної скарги представника ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про те, що позивач з власної волі виконувала роботу в шкідливих умовах праці, а відповідач не приховав важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував, тобто протиправних дій відносно позивача не вчиняв, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки причини виникнення професійного захворювання позивача та обставини щодо незабезпечення відповідачем позивачу безпечних та нешкідливих умов праці встановлені Актом розслідування професійного захворювання від 28 грудня 2015 року, складеного комісією з розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання та затвердженого Головним державним санітарним лікарем м. Кривого Рогу, який відповідачем не оспорюється та є дійсним. (а.с.10-11)

Спростовуються й доводи апеляційної скарги представника відповідача щодо відсутності підстав відшкодування моральної шкоди ОСОБА_4, оскільки факт заподіяння моральної шкоди у зв'язку з отриманим нею професійним захворюванням встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушена проходити стаціонарний курс лікування та періодичні обстеження, переносить щоденний фізичний біль та моральні переживання, позбавлена нормальних життєвих зв'язків, у зв'язку з тим, що професійне захворювання обмежує її життєву активність і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що позивачем не доведено факту спричинення йому моральної шкоди жодними доказами, зокрема висновками відповідних медичних установ, так як матеріали справи містять достатньо належних та допустимих доказів щодо спричинення позивачеві ОСОБА_4 в результаті ушкодження здоров'я, моральної шкоди.

Посилання представника ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_4 працювала в шкідливих умовах праці і на інших підприємствах, що могло вплинути на розвиток професійного захворювання позивача, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, а у Акті розслідування причин виникнення професійного захворювання від 28 грудня 2015 року вказано, що причиною виникнення професійного захворювання позивача є робота в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу саму у відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Разом з тим, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не в повному обсязі врахував вищевказаних обставини справи та не звернув уваги на роз'яснення викладені у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, та не обґрунтував розмір моральної шкоди в сумі 50000 грн., у зв'язку з чим знаходять своє підтвердження та заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, оскільки судом не враховано ступінь фізичних та моральних страждань ОСОБА_4, тривалість і тяжкість її моральних страждань, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках.

Вирішуючи питання щодо розміру компенсації позивачу завданої йому моральної шкоди, колегія суддів також враховує відповідну практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд). Зокрема в рішенні Нечипорук та Йонкало проти України, № 42310/04, 21.04.2011 року, Суд визнав вимогу заявників про відшкодування їм нематеріальної шкоди в розмірі 80000 євро надмірною і встановив відшкодування в розмірі 35000 євро, і лише першому заявникові, а в у справі Юрій Волков проти України № 45872 19.12.2013 року була встановлена Судом компенсація нематеріальної шкоди в розмірі 4500 євро, попри те, що заявник просив 30000 євро.

Колегія суддів, беручи до уваги тяжкість ушкоджень здоров'я позивача та моральні страждання ОСОБА_4, які виражаються у фізичному болю у зв'язку з отриманим професійним захворюванням, а також враховуючи стаж роботи позивача в шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і визначивши справедливу компенсацію моральної шкоди позивачу у розмірі 27000 гривень, зменшивши розмір моральної шкоди стягнутої судом першої інстанції на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні, на підставі п.3,4 ч.1 ст.309 ЦК України, та підлягає зменшенню розмір моральної шкоди, стягнутої з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»на користь ОСОБА_4 з 50000 грн. до 27000 грн.

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому в цій частині воно має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3,4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 червня 2016 року змінити в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ОСОБА_4, зменшивши цей розмір з 50000 грн. до 27000 грн.

В іншій частині рішення суду - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: І.Є.Ляховська

Л.В. Михайлів