Ухвала суду № 59452315, 28.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

28 липня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.

суддів - Чобіток А.О., Крижанівської Г.В.

при секретарі - Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2016 року,

встановила:

у лютому 2015 р. позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача заборгованість в сумі 96 810 грн. 56 коп. за договором про надання послуг від 06 листопада 2014 р.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2016 р. позов було задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач при зверненні до суду з позовом, обґрунтовував свої вимоги тим, що між ним та відповідачем було укладено 06 листопада 2014 р. Договір про надання послуг та визначено їх вартість - 71 000 грн. 20 листопада 2014 р. ним було складено Акт приймання-передачі наданих послуг. Оскільки відповідачем було сплачено при укладенні договору частину вартості - 10 080 грн., позивач просила стягнути залишок вартості - 60 920 грн., штраф за несвоєчасну оплату - 35 500 грн. та 3% річних - 390 грн. 56 коп.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2016 р. позов було задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами було укладено договір, в якому було чітко визначено всі зобов'язання сторін, розмір оплати та строк її внесення, відповідальність за порушення умов договору. Оскільки позивачем було повністю виконано всі взяті на себе зобов'язання, про що складено Акт, а відповідач ухилилась від оплати наданих послуг, з відповідача було стягнуто залишок вартості наданих послуг, штраф, передбачений умовами договору та 3% річних.

Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим по справі обставинам.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст. 526, 610, 612, 624, 625, 903 ЦК України.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, всі були предметом перевірки суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку.

Відповідач, вказуючи про те, що будь-яких послуг вона не потребувала, а тому вона вважає, що укладений договір про надання послуг є удаваним і насправді предметом договору була організація укладення договору купівлі-продажу квартири. Разом з тим, відповідач визнала, що договір було укладено в зв'язку з придбанням квартири АДРЕСА_1 і такий договір був укладений 19.11.2014 р.

Відповідач не довела, що підписання Акту приймання-передачі послуг від 20.11.2014 р. було здійснено нею під психологічним тиском з боку ОСОБА_1

Укладений між сторонами Договір про надання послуг від 06 листопада 2014 р. передбачав надання комплексу консультаційних послуг , які мають бути надані особисто виконавцем або через інших осіб в період з 06 по 30 листопада 2014 р. Складений 20 листопада 2014 р. Акт приймання передачі наданих послуг свідчить про виконання з боку позивача взятих на неї зобов'язань.

Також є взаємовиключними доводи відповідача про те, що відбулось розірвання Договору про надання послуг через не укладення попереднього договору купівлі-продажу, оскільки розірвання договору допускається лише за згодою сторін або за рішенням суду в разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Доказів про згоду сторін або рішення суду з цього приводу відповідачем не надано.

Крім того, не може бути підставою для скасування рішення суду той факт, що відповідач діяла в інтересах громадянина Великобританії ОСОБА_4, оскільки Договір про надання послуг укладався особисто з ОСОБА_2

Таким чином, судом було першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 31 березня 2016 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ справи: 753/3543/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7295/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Комаревцева Л.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.