Ухвала суду № 59452312, 27.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/2409/2016 Головуючий у 1-й інстанції: Антонова Н. В.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Єфімова О. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Єфімової О. І.,

суддів Дзюбіна В.В., І. О. Рибака,

за участю прокурора Савчака В. В., Яцино Є. О.,

секретаря судового засідання Сологуб В. І.,

захисників СозонюкаТ. М., Маркевича В. Я.,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисників СозонюкаТ. М., Маркевича В. Я., які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07 липня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою частково задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, Оленського О. С., погоджене прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, Савчаком В.В., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, а саме по 01.09.2016 року до 20 год. 00 хв. включно відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 368; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 240 КК України.

Одночасно підозрюваному визначено заставу в розмірі 2 700 000 гривень в національній грошовій одиниці. з покладенням на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Розглядаючи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність слідчим і прокурором обставин, що свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які пов»язані з вагомим статусом у суспільстві ОСОБА_3, його зв»язками у правоохоронних органах та органах прокуратури, діяльністю на керівних посадах у правоохоронних органах, з його систематичними виїздами за кордон у 2016 році, врахувавши при цьому обґрунтованість висунутої підозри ОСОБА_3, а також інші обставини у відповідності до закону, дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під варто.

В апеляційній скарзі адвокат Созонюк Т. М. просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого відмовити, застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід не пов»язаний з утриманням під вартою.

Зазначає, що при розгляді клопотання слідчим суддею допущено ряд порушень норм процесуального законодавства, що стосуються таких принципів кримінального процесу як реалізація прав учасників в судовому процесі, рівність учасників процесу перед законом, змагальність сторін. Так, адвокат вказує, що у матеріалах провадження не міститься достатніх та допустимих доказів причетності ОСОБА_3 до інкримінованих злочинів. Також, на думку адвоката, має місце недостатність дослідження слідчим суддею обставин, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та можливості застосування менш суворих заходів запобігання таким ризикам. Крім того, вважає необґрунтованим розмір застави, визначеної судом як альтернативного запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі адвокат Маркевич В. Я просить ухвалу слідчого судді скасувати, відмовити у задоволенні клопотання про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу. Адвокат скаржиться на порушення норм процесуального права при вирішенні клопотання слідчого про тримання під вартою ОСОБА_3 Так, за твердженням захисника суддя, порушуючи вимоги ст. 206 КПК України щодо негайного розгляду скарги про незаконність затримання та позбавлення свободи ОСОБА_3, перейшла до вирішення клопотання по суті. Крім того, за переконанням захисника докази, що містяться у матеріалах провадження жодним чином не вказують на вчинення ОСОБА_3 інкримінованих злочинів та не обґрунтовують підозру, яка висунута останньому.

Заслухавши доповідь судді, думку захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити в повному обсязі, доводи прокурорів, які вважали ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційні скарги захисників такими, що не підлягають задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України та рішеннях Європейського суду з прав людини.

Згідно зазначених норм, наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. При розгляді питання про необхідність взяття під варту судовий орган повинен брати до уваги обставини, які можуть мати відношення до справи: характер і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; минуле, особисті та соціальні обставини життя особи.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано вимогою справжніхінтересів суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України однією з необхідних передумов для застосування запобіжного заходу щодо особи є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею злочину.

Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, слідчий суддя повинен перевірити чи є докази обґрунтованості підозри вагомими (ст. 178 КПК України). А у випадку, якщо відносно особи ставиться питання про застосування виняткового суворого запобіжного заходу, то слідчий суддя повинен приділити особливу увагу оцінці вагомості доказів вчинення нею злочину. Зазначені докази повинні являти собою досить переконливі факти, що на підставі їх розумної оцінки давало підстави вважати причетність особи до вчинення злочину достатньо вірогідною.

При апеляційному перегляді ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 встановлено, що слідчий суддя врахував зазначені положення закону.

В провадженні другого слідчого відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України перебуває кримінальне провадження № 42016000000001053 від 18.04.2016 року за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 225; ч. 3 ст. 368; ч. 4 ст. 426-1; ч. 3 ст. 240; ст. 198; ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Рівненської області співробітниками Управління СБ України в Рівненській області, Рівненської регіональної прокуратури створена та функціонує злочинна організація, членами якої є співробітники правоохоронних органів, представники влади та фізичні особи, які системно вчиняють тяжкі та особливо тяжкі злочини та інші злочини щодо незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного злочину - бурштину, придбання та отримання, його зберігання і збут, одержання неправомірної вигоди з використанням влади та службового становища за невжиття заходів регулювання з протидії нелегального видобутку корисних копалин щодо окремих осіб, які сплачують готівкові кошти за безперешкодне здійснення старательської діяльності, а також привласнення зазначеного майна через створену підконтрольну юридичну особу.

В ході досудового розслідування отримано докази, що ОСОБА_3 причетний до діяльності вищезазначеної злочинної організації.

04.07.2016 року в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_3 затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 240; ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 368 КК України.

05.07.2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 240; ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 368 КК України.

Слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Оленський О. С. за погодженням прокурором групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Савчаком В.В. звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави у 10 000 000 грн.

07.07.2016 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_3застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, а саме по 01.09.2016 року до 20 год. 00 хв. включно та визначено розмір застави - 2 700 000 грн.

Як встановив слідчий суддя, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце, підтверджуються достатніми на даному етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового слідства, чогось очевидно необґрунтованого, слідчий суддя не встановив.

Не виявлено таких обставин і колегією суддів. На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду сукупність даних, що містяться у матеріалах провадження дає достатні підстави вважати ймовірною причетність ОСОБА_3. до вчинення кримінальних правопорушень.

Разом з тим,на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті, зокрема,оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

А тому, слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначив чи є причетність ОСОБА_3 до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів.

Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги адвокатів Созонюка Т. М. та Маркевича В. Я. про відсутність належних та допустимих доказів вини ОСОБА_3 у інкримінованих злочинах, не заслуговують на увагу.

Разом з цим, обов'язковою ознакою, передбаченою ст. 177, 178 КПК України, підставою для застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків неналежної процесуальної поведінки з її боку, яким не може запобігти більш м'який запобіжний захід.

Виходячи зі змісту ст. 184, 194, 196 КПК України, висновки слідчого у клопотанні, а слідчого судді в ухвалі щодо наявності ризиків мають бути належно обґрунтовані, зроблені за результатами сукупного аналізу характеру злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців, стану здоров'я, матеріального стану), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань, міжнародних контактів підозрюваного, (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків, залучення значних сил і засобів для скоєння злочину).

Обґрунтування неможливості запобігти ризикам, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, також повинна бути обумовлена достатніми даними. Достатні дані, при цьому, повинні бути конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначених вимог закону дотримався.

Як зазначив слідчий суддя в ухвалі, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_3 має вагомий статус у суспільстві, зв»язки у правоохоронних органах та органах прокуратури, враховуючи, що з березня 2016 року він був працівником правоохоронних органів, обіймав керівні посади у правоохоронних органах, а також, що він систематично виїжджав за кордон у 2016 році, існує ймовірність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, з огляду на тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 серед яких є особливо тяжке, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати посади або займатись певною діяльністю з конфіскацією майна, врахувавши дані, що характеризують особу ОСОБА_3, слідчий суддя дійшов висновку про очевидність настання ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, передбачених ст. 177 КПК України.

З таким висновком погоджується колегія суддів і вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про недостатність застосування щодо ОСОБА_3 більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтувавши при цьому причини, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Застосування щодо ОСОБА_3 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, на думку колегії суддів, є адекватним превентивним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обв»язків.

При цьому, слід зауважити, що питання законності позбавлення особи свободи, розглядаються судом в порядку ст. 206 КПК України та окремому оскарженню в апеляційному суді не підлягають. Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Маркевича В. Я. в цій частині є такими, що не заслуговують на увагу.

Не знайшли свого підтвердження матеріалами справи також доводи захисника Созонюка Т. М. про непомірність розміру застави, визначеного підозрюваному ОСОБА_3

Застосувавши щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України визначив підозрюваному заставу в розмірі 2 700 000 грн.

Апеляційний суд вважає такий розмір справедливим, з огляду на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов»язаного з отриманням неправомірної вигоди та таким, що зможе забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків.

З огляду на викладене, ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає, а тому її слід залишити без змін, а апеляційні скарги захисників - без задоволення.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07 липня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, Оленського О. С., погоджене прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, Савчаком В. В., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, а саме по 01.09.2016 року до 20 год. 00 хв. включно відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначено заставу в розмірі 2 700 000 гривень в національній грошовій одиниці. з покладенням на підозрюваного ОСОБА_3 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників Созонюка Т. М., Маркевича В. Я., які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ :

О. І. Єфімова В.В. Дзюбін О. І. Рибак