Ухвала суду № 59452310, 20.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 761/22664/15-ц С№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3969/2016Головуючий у суді першої інстанції: Осаулов А.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Шкоріної О.І.,

суддів: Антоненко Н.О., Стрижеуса А.М.,

при секретарі: Юрченко А.С.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на заочне рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року позивач Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 7 червня 2007 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_4 було укладено Кредитний договір №106, відповідно до умов якого банк надав останньому кредит у розмірі 17 577,62 доларів США, строком по 7 червня 2013 року, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 13,00% річних. 7 червня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, між Банком та ОСОБА_5 було укладено договір поруки б/н. В зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, у останнього станом на 17 липня 2015 року утворилась заборгованість по Кредитному договору перед позивачем та становить у розмірі 1 908,20 доларів США та 6 720,21 грн., що складається з: заборгованості за кредитом - 1 429,86 доларів США; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 478,34 доларів США, (в еквіваленті по курсу НБУ 1 долар США на 17 липня 2015 року становить 21,986687 заборгованість по тілу кредиту та відсотках становить 41955,00 грн.); пені (неустойка) за несвоєчасне погашення кредиту - 6 720,21 грн., яку позивач просив солідарно стягнути з відповідачів.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року задоволені позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Солідарно стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором № 106 від 7 червня 2007 року в розмірі основної заборгованості та відсотків за користування кредитом в сумі 41 955 грн., пеню в сумі - 6720 грн. 21 коп., а всього в розмірі 48 675 грн. 21 коп.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення змінити в частині стягнення заборгованості за кредитним договором у національній валюті. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального

Зокрема зазначив, що умовами Кредитного договору укладеного між сторонами передбачено погашення кредиту позичальником у валюті кредиту, у якій отримано кредит, тобто доларах США.

Враховуючи вимогу банку про стягнення суми боргу саме в валюті, а також те, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, що стягненню в іноземній валюті підлягають також проценти за кредитним договором, оскільки такі не є фінансовою санкцією, а є платою за користування грошима, суд повинен був стягнути заборгованість за кредитом саме в іноземній валюті, в доларах США.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим колегія вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.

Представник позивача - ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала і просила її задовольнити.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом установлено, що 7 червня 2007 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 106, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 17577,62 доларів США на придбання автомобіля марки Fiat Doblo Combi, зі строком їх повернення 7 червня 2013 року, а також зі сплатою за користування кредитними коштами 13 % річних.

Відповідно до п.2.5.1 договору, позичальник зобов'язався щомісячно до дати, встановленої в графіку, наведеному в додатку № 1 до цього договору, поповнювати свій поточний рахунок шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумі не менш суми чергового погашення відповідної частини кредиту, процентів та інших плат, встановлених в графіку.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань позичальника ОСОБА_4, 7 червня 2013 року між ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», та ОСОБА_5 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до п.2.1 договору поруки, поручитель зобов'язався в разі невиконання та/або порушення боржником своїх зобов'язань перед кредитодавцем погасити заборгованість по кредитному договору, а саме суму кредиту, нараховані проценти по кредиту, проценти по простроченому кредиту, (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, кошти позичальнику передав, останній же в свою чергу порушив умови договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 17 липня 2015 року складається із заборгованості за кредитом в сумі 1429,86 доларів США, заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 478,34 доларів США, а всього в сумі 1908,20 доларів США, що в еквівалентні по курсу НБУ становить 41955 грн. Крім того, банком на підставі п.4.1 кредитного договору нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 6720 грн.21 коп.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі свої зобов'язання за кредитним договором та договором поруки не виконали, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка на підставі ст.ст.553, 554, 1049, 1054 ЦК України підлягає солідарному стягненню з відповідачів.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції безпідставно стягнув суму заборгованості, розраховану у національній валюті, колегія суддів відхиляє, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина перша та третя статті 533 ЦК України).

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, - стягнути грошову суму в іноземній валюті ( правова позиція, висловлена Верховним Судом України у справі за № 6-145цс14 від 24 вересня 2014 року).

В судовому засідання представник позивача пояснила, що з моменту введення в банку тимчасової адміністрації, всі банківські ліцензії на здійснення операцій в іноземній валюті були відкликані.

Отже, у зв'язку з відсутністю у позивача ліцензій на здійснення операцій з валютними цінностями, відсутні підстави для стягнення боргу в іноземній валюті, а відтак відсутні підстави для скасування рішення суду. Інших доводів апеляційна скарга не містить.

При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність, а тому підлягають відхиленню.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»- відхилити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 17 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: