Постанова № 59447912, 25.07.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2016 року (о 10 год. 25 хв.)

Справа № 808/661/16

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Група «Омега»

до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

третя особа Управління Державної казначейської служби України у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Група «Омега» (далі – ПрАТ «Група «Омега», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), третя особа Управління Державної казначейської служби України у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області (далі – УДКС України у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області), в якому просить суд:

визнати бездіяльність відповідача протиправною;

зобов’язати відповідача подати УДКС України у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області висновок про повернення ПрАТ «Група Омега» (ідентифікаційний код 33811202) надмірно сплачених сум грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 783 163,38 грн.

В обґрунтування позову підприємство пояснює, що у червні – серпні 2012 року ПрАТ «Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання «Омега» (на теперішній час у зв’язку із зміною назви ПрАТ «Група «Омега») сплачено суми у загальному розмірі 1 783 163,38 грн. за податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя №0000762310/0 від 24.09.2010 відповідно до постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2012 у справі №2а-3047/10/2770. Вказує, що ухвалою від 24.07.2013 Вищий адміністративний суд України скасував вказане рішення суду апеляційної інстанції, таким чином, станом на 24 липня 2013 року у позивача виникла надмірно сплачена сума з податку на прибуток у розмірі 1 783 163,38 грн. Посилається на приписи статті 43 Податкового кодексу України та зазначає, що у липні 2015 року підприємство звернулось до відповідача із відповідною заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань, проте 03.09.2015 отримано по пошті лист ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, в якому зазначено, що відсутні підстави повернення переплати по податку на прибуток. Ураховуючи викладене, вважає, що відповідач порушив норми Податкового кодексу України та не підготував висновок про повернення відповідних сум коштів з бюджету, не подав його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У попередніх судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та надав додаткові усні пояснення, наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 25.07.2016 надав суду клопотання (вх. № 22237) про розгляд справи без його участі.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 30.03.2016 №201/10/08-31-10 (вх. №14625) вказав на те, що 27.03.2014 ПрАТ «Група «Омега» взято на облік до ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області, інтегровані картки платника податків були передані в березні 2014 року в зв’язку із зміною юридичної адреси платника. За даними інтегрованих карток по податку на прибуток, які отримані з попереднього місця реєстрації, у підприємства відсутня надміру сплачена сума в розмірі 1 783 163,38 грн. Вважає, що бездіяльність за своєю суттю являє собою певну форму поведінки особи, пов’язану з невиконанням нею дій, які вона повинна була і могла вчинити в силу покладених на неї посадових обов’язків та відповідно до чинного законодавства, проте незрозуміло про яку форму бездіяльності саме відповідача може йти мова у даній ситуації. Зазначає, що рішення Вищого адміністративного суду України було ухвалене у присутності як представник ПрАТ «Група «Омега», так і представник ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя, тобто представникам обох сторін ще 24 липня 2013 року було відомо про суть винесеного рішення, і незрозуміло які дії вживали обидві сторони, щоб його виконати, можливо воно було виконано. При цьому, початком окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя вважається дата набрання чинності Резолюцією №68/262 сесії Генеральної Асамблеї ООН від 27.03.2014 про підтримку територіальної цілісності України. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище, а також надав додаткові усні пояснення. На підставі викладеного, просив у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи судове засідання не з’явився, проте 25.07.2016 звернувся до суду із заявою (вх. №22238) про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ПрАТ «Група «Омега» (ідентифікаційний код 33811202) є юридичною особою, яка зареєстрована 05.10.2005, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Закрите акціонерне товариство «Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання «Омега» (правонаступником якого є позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.09.2010 № 0000762310/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 17.02.2011 по справі №2а-3047/10/2770 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя № 0000762310/0 від 24.09.2010 про визначення ЗАТ «Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання «Омега» суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5 156 917,13 грн., у тому числі: за основним платежем – 2 805 246,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 2 351 671,13 грн. Також стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання «Омега» (99053, м. Севастополь, вул. Руднєва, 31 А, код ЄДРПОУ 33811202, відомостей про рахунки в установах банку немає) витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2012 по справі №2а-3047/10/2770 постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 17.02.2011 змінено, викладено пункти 1, 2 резолютивної частини в наступній редакції: "1. Позовні вимоги задовольнити частково. 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя № 0000762310/0 від 24.09.2010 про визначення ЗАТ «Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання «Омега» суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 373 753,75 грн., у тому числі: за основним платежем – 1 838 428,75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1 535 325,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити.". В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 17.02.2011 залишено без змін.

Зі змісту довідки №8914 від 24.09.2015 ПАТ «Дельта Банк» судом встановлено, що платіжними дорученнями №235 від 26.06.2012, №287 від 17.08.2012, №266 від 26.07.2012 позивачем на користь УГК по Гагарінському району м. Севастополя перераховано грошові кошти у сумі 1 783 163,38 грн. в рахунок погашення заборгованості з податку на прибуток за основним платежем та штрафними санкціями згідно із постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2012 по справі №2а-3047/10/2770 (копії вказаних платіжних документів долучено позивачем до матеріалів справи).

Листом від 25.06.2013 №170/10/20.0-52 ДПІ у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі повідомила підприємство, що станом на 01.01.2013 постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2012 по справі №2а-3047/10/2770 виконана в повному обсязі, податкове повідомлення рішення ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя №0000762310/0 від 24.09.2010 про визначення ЗАТ «Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання «Омега» суми податкового зобов’язання з урахуванням штрафних (Фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 783 163,38 грн. погашено.

Проте, відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.07.2013 касаційну скаргу ДПІ у Гагарінському районі міста Севастополя залишено без задоволення, касаційну скаргу ПрАТ «Севастопольський завод електромеханічних систем та обладнання «Омега» задоволено, постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2012 скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 17.02.2011 залишено в силі.

В допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.07.2013 ДПІ у Гагарінському районі міста Севастополя відмовлено, про що 30.10.2013 винесено відповідну ухвалу.

Відповідно до Закону України №1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» на Генічеську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області наказом ДФС України від 02.09.2014 №100 були покладені функції з опрацювання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, взяття на облік, внесення змін, зняття з обліку юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є Автономна республіка Крим та місто Севастополь. Передача облікових справ платників податків з АР Крим не проводилась.

У зв’язку із зміною юридичної адреси платника ПрАТ «Група «Омега» 27.03.2014 перейшло на облік ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області.

Заявою від 24.07.2015 №58/1 позивач просив податкову інспекцію повернути надміру сплачені грошові зобов’язання у сумі 1 783 163,38 грн., вказано напрям перерахування коштів, а також додано довіреність, платіжні документи, лист ДПІ у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі. Указану заяву 24.07.2015 підприємством направлено на адресу відповідача та вручено поштою уповноваженому представнику останнього 05.08.2016, про що свідчать опис вкладення в цінний лист, фіскальний чек та рекомендоване поштове повідомлення.

Однак, листом від 21.08.2015 №5969/10/08-31-20-012 ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області повідомила підприємство, що інтегровані картки платника податків ПрАТ «Група «Омега» були передані в березні 2014 року в зв’язку із зміною юридичної адреси платника. За даними інтегрованих карток по податку на прибуток, які отримали з попереднього місця реєстрації, у підприємства відсутня надміру сплачена сума 1 783 163,38 грн. Таким чином, у ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області відсутні підстави повернення переплати по податку на прибуток відповідно до вимог діючого законодавства.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненадання УДКС України у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених позивачем коштів протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Податкове законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з помилковою та/або надмірною сплатою платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі в податковому законодавстві.

Так, згідно з підпунктом 14.1.115 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням податкових платежів.

Згідно із підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

За нормами статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Частина друга статті 45 Бюджетного кодексу України передбачає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На виконання частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України та статей 43, 102 Податкового кодексу України розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618 (далі - Порядок №618).

Згідно з абзацами першим, другим, дванадцятим пункту 1, пунктами 2, 3 розділу ІІІ Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Спільним наказом Міністерства доходів і зборів України і Міністерства фінансів України №882/1188 від 30.12.2013 затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, далі – Порядок №882/1188).

Відповідно до пунктів 5, 6 Порядку №882/1188 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Обов'язковим реквізитом заяви є визначення платником податку напрямів перерахування коштів, що повертаються як помилково та/або надміру сплачені.

Аналогічні за змістом приписи наведено у Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015, який є чинним з 22.01.2016.

З аналізу вказаних норм вбачається, що з заявою про зарахування коштів платник податків звертається саме до податкових органів, які безпосередньо здійснюють контроль за справлянням платежів. Обов'язковою умовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів, подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України із зазначенням шляху перерахування коштів.

Податкові органи, в свою чергу, повинні здійснити певні дії для зарахування коштів,а саме: підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тобто, підготовка висновку про повернення коштів це є спосіб виконання обов’язку щодо зарахування існуючої переплати.

Зі змісту Порядку №618 вбачається, що підставою для відмови митним органом заявнику у поверненні надмірно сплачених митних платежів може бути або невідповідність поданих документів вимогам цього порядку, або відсутність переплати.

Як було зазначено судом, позивач подав таку заяву у липні 2015 року, претензій щодо оформлення якої відповідачем висловлено не було, не зазначено і про наявність податкового боргу у такого підприємства. Здійснюючи дослідження поданої заяви, суд зазначає, що за своєю як формою, так і за змістом не суперечить та відповідає вимогам статті 43 Податкового кодексу України. Особливої типової форми заяви про повернення надміру сплачених коштів Податковим кодексом України не встановлено, навпаки вказується про її довільну форму. Тобто, як за формою так і за змістом заява позивача про повернення коштів є належним зверненням до відповідача, який мав здійснити відповідні дії спрямовані на виконання такої заяви.

Однак листом від 21.08.2015 №5969/10/08-31-20-012 ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області відмовила позивачу у поверненні сплачених грошових зобов'язань. В листі відповідач посилається на те, що за даними інтегрованих карток по податку на прибуток, які отримали з попереднього місця реєстрації, у підприємства відсутня надміру сплачена сума 1 783 163,38 грн. Таким чином, у ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області відсутні підстави повернення переплати по податку на прибуток відповідно до вимог діючого законодавства.

З приводу вказаних обставин, а також щодо суми надмірно сплачених позивачем коштів суд виходить з наступного.

Відповідно з підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Сума грошового зобов’язання, що оскаржується, відповідно до пункту 56.15 та пункту 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України вважається неузгодженою.

Відповідно до пункту 4.4 розділу IV Порядку направлення органами ДПС податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 № 1236 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Порядок), у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до контролюючого органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов’язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалось, в день отримання відповідного рішення контролюючим органом вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

У разі надходження до контролюючого органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов’язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Пунктом 4.5 розділу IV Порядку визначено, що після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов’язання, та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 розділу IV Порядку) до автоматизованої інформаційної облікової системи контролюючих органів.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що протягом червня – серпня 2012 року позивачем сплачено суми у загальному розмірі 1 783 163,38 грн. в рахунок погашення узгодженого податкового зобов’язання за податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя №0000762310/0 від 24.09.2010 відповідно до постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2012 у справі №2а-3047/10/2770. Представником відповідача факт сплати ПрАТ «Група «Омега» вказаної суми не заперечувався.

Однак, ухвалою від 24.07.2013 Вищий адміністративний суд України скасував вказане рішення суду апеляційної інстанції, таким чином, станом на 24 липня 2013 року у позивача виникла надмірно сплачена сума з податку на прибуток у розмірі 1 783 163,38 грн.

До матеріалів справи представником відповідача долучено лист Генічеської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 21.04.2016 №38/7/20-23-02, із якого вбачається, що згідно бази АІС «Податковий блок» облікові картки з податку на прибуток ПрАТ «Група «Омега» за період 2012 та 2014 роки відсутні, а також надано завірену копію інтегрованих карток за 2013 рік.

За приписами частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин даної справи судом відповідно ухвал від 15.06.2016, від 04.07.2016 витребувано у ПАТ КБ «Приватбанк» виписки по особовим рахункам за період з 01 липня 2013 року по 31 березня 2014 рік (поточні рахунки № 26001060311232, №26005000083430, № 26007000916000), відкритих на ім’я ПрАТ «Севастопольський завод електрохімічних систем та обладнання «Омега» на теперішній час ПрАТ «Група Омега» (ідентифікаційний код 33811202), а також у ДФС України докази про наявність або відсутність облікових карток за 2012-2013 роки з податку на прибуток ПрАТ «Група Омега», у разі наявності надіслати належним чином завірені копії а в разі відсутності облікових карток зазначити причини.

25.07.2016 на адресу суду від ДФС України надійшов лист (вх. №22322) від 22.07.2016 №12604/5/99-99-11-04-01-16, у якому повідомлено, що у період 2012 - 2013 ПрАТ «Група «Омега», яке перебувало на обліку у ДПІ Балаклавського району м. Севастополя, були відкриті інтегровані картки з податку на прибуток за кодом класифікації доходів бюджету 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» та 11024000 «Авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств». З березня 2014 року платник перебуває на податковому обліку у ДПІ Хортицького району м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізької області.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» наказом Державної фіскальної служби України від 02.09.2014 № 100 виконання функціональних обов'язків з обслуговування платників податків, які перебували на обліку в Державній податковій інспекції м. Севастополь були покладені на Генічеську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.05.2016 за №751/28881, органами ДФС відкриваються ІКП за місцезнаходженням платників податків (основне місце обліку).

Враховуючи викладене, для отримання завірених копій інтегрованих карток ПрАТ «Група «Омега» з податку на прибуток за період 2012 - 2013 роки запропоновано звернутися до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

Судом досліджено інтегровані картки платника податків ПрАТ «Група «Омега» з податку на прибуток приватних підприємств за 2013 рік, надані Генічеською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на запит відповідача та картки за 2014 та 2015 роки, надані ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, та встановлено, що остаточне рішення суду касаційної інстанції у справі №2а-3047/10/2770 до автоматизованої інформаційної облікової системи контролюючими органами протягом 2013-2015 років внесено не було.

До того ж, до матеріалів справи позивачем долучено виписки по особовим рахункам ПрАТ «Група «Омега», відкритим у АТ «Дельта Банк» за період з 01.07.2013 по 31.03.2014, та відкритим у ПАТ КБ «Приватбанк» за період з 01.07.2013 по 31.03.2014. Під час детального вивчення операцій по зазначеним рахункам судом не встановлено факту повернення підприємству сплачених грошових зобов’язань із податку на прибуток приватних підприємств, а тому суд критично ставиться до твердження представника відповідача, що рішення суду можливо було виконане. Доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

За таких умов, відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви повинен був підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів мав здійснити повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України.

Згідно з пунктами 8 – 11 Порядку №1146 орган ДФС у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновкiв органи ДФС, місцеві фінансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 (із змінами).

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Висновки реєструються органами Казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у визначеному законодавством порядку.

Із наведених вище правових норм вбачається, що законодавчою передумовою повернення коштів є ухвалення податковим органом висновку про повернення надмірно сплачених платежів.

В свою чергу, Відповідачем у порушення вимог статті 43 Податкового кодексу України та Порядку № 882/1188, висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету не підготував та, відповідно, не подав для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивача на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань по податку на прибуток, визначене підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

У зв'язку з цим та враховуючи, що позивач діяв згідно вимог законодавства, підстави для відмови у задоволенні його заяви про повернення коштів є вичерпними і в даному випадку відсутні, суд вважає, що оскільки відповідачем не було вжито передбачених законом дій щодо надання вищевказаного висновку, а лише надано письмову відповідь про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України, ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області до початку розгляду даної справи не вчинено жодних дій, з метою з’ясування обставин, на які посилався позивач у заяві про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань, а тому, на думку суду, в даному випадку мала місце відповідна протиправна бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

За приписами статті 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зважаючи на те, що саме податковий орган складає та направляє до органу казначейства висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету грошового зобов’язання, суд вважає за необхідне задовольнити також позовні вимоги в частині зобов’язання податкового органу прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених сум грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частинами першою та другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати бездіяльність Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області протиправною.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області подати Управлінню Державної казначейської служби України у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області висновок про повернення Приватному акціонерному товариству «Група «Омега» (ідентифікаційний код 33811202) надмірно сплачених сум грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 1 783 163,38 грн.

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства «Група «Омега» (ідентифікаційний код 33811202) суму судового збору 2 756,00 грн. (дві тисячі сімсот п’ятдесят шість гривен) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак