Постанова № 59447908, 26.07.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року (о 09 год. 45 хв.) Справа № 808/1533/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Лялько Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Пологівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Пологівська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податок на доходи фізичних осіб у розмірі 3 423,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) та зазначає, що відповідач за даними карток особових рахунків має податковий борг перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб, який виник у результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання, донарахованого контролюючим органом за результатом перевірки. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму податкового боргу у розмірі 3 423,38 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 26.07.2016 факсом надав до суду клопотання (вх. № 22539) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення проти позову на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Посадовими особами Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФО ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 30.11.2015 №1221/08-15-17-02/НОМЕР_1. Під час перевірки встановлено порушення відповідачем:

пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, згідно з яким платник податку на доходи фізичних осіб подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації декларацію, за формою встановленою законодавством, до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Податкового кодексу України, а саме не подання податкової декларації про майновий стан і доходи;

пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 Податкового кодексу України, платником податку занижене податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 2 602,70 грн.

На підставі акту перевірки та з урахуванням виявлених порушень податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 14.12.2015:

№0008391702, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатом річного декларування у сумі 3 253,38 грн., у тому числі за основним платежем - 2 602,70 грн., за штрафними санкціями - 650,68 грн.;

№0008401702, яким відповідачу нараховане штрафні санкції з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатом річного декларування у розмірі 170,00 грн.

Указані рішення поштою було направлено 14.12.2015 на адресу відповідача разом із розрахунком штрафних санкцій та отримано 21.12.2015.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 06.01.2016 на адресу відповідача поштою направлено податкова вимога від 05.01.2016 №415-23 на суму 3 423,38 грн., а також Рішення про опис майна у податкову заставу від 05.01.2016 №6/10/08-15-23-00.

Згідно із інтегрованої картки платника податків та довідки про податкову заборгованість до бюджету встановлено, що податковий борг ФО ОСОБА_1 становить 3 423,38 грн., із яких 2 602,70 грн. основний платіж, 820,68 грн. штрафні санкції.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку Пологівська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктом 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до пп.162.1.1.п.162.1 ст.162 платниками податку (на доходи фізичних осіб) є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п.164.1 ст.164 ПК України).

Приписами пп.164.2.10 п.164.2 ст.164 ПК України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

За приписами пп.168.2.1 п. 168.2 ст.168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп. 54.3.1, 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Згідно із пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

При цьому, згідно із пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи, податкові повідомлення-рішення від 14.12.2015 №0008391702, №0008401702 надсилались контролюючим органом на адресу відповідача, ні у адміністративному, ні у судовому порядку не оскаржувались, а отже сума грошового зобов'язання, визначена у цих рішеннях, є узгодженою, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 06.01.2016 на адресу відповідача поштою направлено податкова вимога від 05.01.2016 №415-23 на суму 3 423,38 грн..

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Тобто виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.

Як вже зазначалось вище, сума податкового зобов'язання в розмірі 3 423,38 грн. є узгодженим, адже відповідач не оскаржував його ні в адміністративному, ні в судовому порядку, та відповідно в силу закону є податковим боргом.

Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За змістом п. п. 95.1 - 95.3. статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За приписами ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На момент розгляду справи в суді податковий борг у розмірі 3 423,38 грн. відповідачем не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно із ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками задоволення позову, суд наголошує на наступному.

Частиною першою статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (у редакції, чинній з 01.09.2015, далі - Закон № 3674-VІ) передбачено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За приписами ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати у сумі 1 378,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачем при зверненні до адміністративного суду із даним позовом становить 1 378,00 грн.

До матеріалів адміністративного позову позивачем додано платіжне доручення від 10.05.2016 №292, з якої вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 450,00 грн.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених ч. 1 цієї статті, - повністю.

25.07.2016 на адресу суду надійшло клопотання (вх. №22387) позивача про повернення надмірно сплаченої суми за сплату судового збору в розмірі 72,00 грн.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача судового збору за подання до суду даної позовної заяви.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 3 423,38 грн. (три тисячі чотириста двадцять три гривні 38 копійок) на р/р 33111341700241, код платежу 11010500, отримувач УК у Пологівському р-ні/Інженерненська сільська рада/11010500, ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015.

Повернути з Державного бюджету України Пологівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (ідентифікаційний код 38629645) переплачену суму судового збору у сумі 71,00 грн. (сімдесят одна гривня 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак