Ухвала суду № 59434052, 04.08.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

04.08.16

Справа № 6/489/200/2016

№ 2/489/2952/2015

УХВАЛА

04 серпня 2016 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого - судді Тихонової Н.С.,

при секретарі - Бреженюк Н.С.,

за участю:

заявниці - ОСОБА_1,

представника заявниці - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1про розстрочку виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми авансу та відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 р. ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду від 10.12.2015 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми авансу та відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Свої вимоги мотивувала тим, що 12.11.2015 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва було постановлено рішення по зазначеній справі, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог відмовлено. Проте10.12.2015 р. Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області зазначене рішення суду було скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення авансу та ухвалено в цій частині нове рішення - стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 22000 грн. 00 коп. та 591 грн. 91 коп. судових витрат. Заявниця частково оплачує борг щомісяця та має намір в подальшому добровільно здійснювати погашення суми боргу. Однак на теперішній час ОСОБА_1 не має можливості сплатити зазначений борг в повному обсязі, оскільки вона є пенсіонером та інших доходів окрім пенсії не має.

Посилаючись на вищевикладене заявниця просить суд розстрочити виконання рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 10.12.2015 р. за виконавчим листом № 2/489/2952/2015 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 22000 грн. 00 коп. авансу та 591 грн. 91 коп. судових витрат, стягуючи з заявниці на користь ОСОБА_3 300 грн. 00 коп. щомісячно до остаточного погашення суми боргу.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник заявлені вимоги підтримали в повному обсязі.

Стягувач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилась, про розгляд справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника, суд встановив наступне.

12.11.2015 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва було постановлено рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми авансу та відшкодування матеріальної і моральної шкоди, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог відмовлено.

10.12.2015 р. Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області вищевказане рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення авансу скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про часткове задоволення цих вимог. А саме стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 22000 грн. 00 коп. авансу та 591 грн. 91 коп. судових витрат.

22.12.2015 р. Ленінським районним судом по даній справі видано виконавчий лист.

З матеріалів справи вбачається, що на теперішній час на виконанні в Інгульському відділі ДВС м. Миколаїв ГТУЮ в Миколаївській області знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь ОСОБА_3 в сумі 22591 грн. 91 коп.

В обґрунтування свої вимог заявниця посилається на те, що вона визнає за собою суму боргу в розмірі 22591 грн. 91 коп., частково погашає його щомісяця (по 300 грн. 00 коп.) та має намір в подальшому добровільно здійснювати погашення боргу. Однак на теперішній час ОСОБА_1 не має можливості виплатити всю суму боргу, оскільки вона є пенсіонером та інших доходів крім пенсії не має.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо)…., суд може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки доводи заявниці на підтвердження необхідності надання розстрочки виконання рішення суду є непереконливими, не підтверджені достатніми та допустимими доказами. Розстрочка судового рішення призведе до порушення прав стягувача.

Керуючись ст. 373 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1про розстрочку виконання рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми авансу та відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя: